Ухвала суду № 73281028, 05.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 137/126/18

Провадження №11-кп/772/478/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого-судді Федчука В.В.

суддів: Ващук В.П., Мішеніної С.В.

зі секретарем Міхневич І.А.

розглянувши 05 квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання засудженого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого

По даній справі засуджений:

27.05.2015 р. Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі,

про заміну невідбутої частини покарання на обмеження волі згідно ст. 82 КК України,

За участю сторін провадження:

прокурора : Олексюка В.І.

засудженого ОСОБА_2

на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року, -

в с т а н о в и в :

До Літинського районного суду Вінницької області звернувся засуджений ОСОБА_2 із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання на обмеження волі, згідно положень ст. 82 КК України, мотивуючи тим, що його підтримки вдома потребує дружина та син.

Ухвалою Літинського районного суду від 05 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким .

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить застосувати до нього ст. 82 КК України.

Апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 мотивована тим, що він працює, і це є достатньою підставою вважати, що його перевиховання та подальше виправлення можливе при заміні на більш м’який вид покарання.

Заслухавши доповідача, думку засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора Олексюка В.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , оскільки вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим, певного строку покарання.

Відповідно до ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини частини покарання більш мяким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до роз’яснень, які викладено у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливо замінити невідбуту частину покарання більш м’яким.

Слід зазначити, що сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму утримання, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.

Апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції встановлено, що судове рішення, яке оскаржується, в повному обсязі відповідає вищенаведеним вимогам закону.

З матеріалів особової справи вбачається, що згідно вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.05.2015 р. ОСОБА_2 засуджений за ч.4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі (а.с.8-9).

Судом першої інстанції враховано, що відповідно до довідки про заохочення та стягнення від 15.11.2017 р., виданої начальником відділення СПС Літинської ВК 123 ОСОБА_3, у засудженого ОСОБА_2 за час перебування у Літинській ВК № 123 заохочення відсутні (а.с. 13).

Згідно з характеристикою відносно засудженого ОСОБА_2., яка міститься в матеріалах особової справи, останній за час відбування покарання характеризується посередньо. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи, та предметів якими користується при виконання дорученої роботи, використання їх тільки за призначенням, використання їх тільки за призначенням. Безвідповідально ставиться до виконання робіт з благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі, але належні висновки робить не завжди. Не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня (а.с. 12).

Крім того, з особової справи засудженого ОСОБА_2 вбачається, що осатнній підпадає під дію ст. 82 КК України по відбуттю частини строку призначеного йому покарання (14.12.2017 р.), однак відповідно до витягу із протоколів № 8 від 19.04.2017 р. (а.с. 10) та № 24 від 27.12.2017 р. (а.с. 11), комісія Літинської ВК №123 по розгляду матеріалів особових справ засуджених відмовляла ОСОБА_2 у застосуванні до нього ст. 101 КВК України та ст. 82 КК України, оскільки останній під час відбування покарання не став на шлях виправлення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не встановлено таких даних про поведінку засудженого ОСОБА_2 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії на якій відбування засудженим ОСОБА_2 призначеного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, і подальше його виправлення можливе в умовах відбування більш м’якого виду основного покарання.

Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2 відсутні, оскільки ухвала Літинського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2018 року ухвалена згідно з нормами кримінально-процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів та підстав.

Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537,539 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2

Ухвалу Літинського районного суду від 05 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Згідно з оригіналом:

Суддя: