Ухвала суду № 73277237, 05.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" квітня 2018 р. Справа № 911/2440/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши скаргу від 07.03.2018 №102 публічного акціонерного товариства “Златобанк” на рішення державного виконавця у виконавчому провадженні №48583366 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 27.07.2015 №911/2440/15 у справі

за позовом публічного акціонерного товариства “Златобанк” в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ “Златобанк”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Пашківочка”, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1.

відповідачів – не з’явилися.

ДВС - ОСОБА_2.

встановив:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство “Златобанк” (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Пашківочка” (відповідач) про стягнення 1 300 000,00 грн боргу за кредитом в гривні, 0,00 дол. США боргу за кредитом в доларах США, 1 928 130,19 євро боргу за кредитом в євро, 50 005,47 грн боргу за процентами за кредитом в гривні, 0,00 дол. США боргу за процентами за кредитом в доларах США, 39 687,35 євро боргу за процентами за кредитом в євро, 33 428,99 грн пені та 5000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором №123/12- KLMV від 30.05.2012 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.07.2015 позов публічне акціонерне товариство “Златобанк” задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Пашківочка” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46А, код14867518) на користь публічного акціонерного товариства “Златобанк” (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, код 35894495) 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) грн. 00 коп. боргу за кредитом в гривні, 1 928 130 (один мільйон дев’ятсот двадцять вісім тисяч сто тридцять) євро 19 євроцентів боргу за кредитом в євро, що по курсу НБУ станом на 20.04.2015 (1 євро = 22,771747 грн) складає 43 906 892 (сорок три мільйона дев’ятсот шість тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн. 87 коп., 50 005 (п’ятдесят тисяч п’ять) грн. 47 коп. боргу за процентами за кредитом в гривні, 39 687 (тридцять дев’ять тисяч шістсот вісімдесят сім) євро 35 євроцентів боргу за процентами за кредитом в євро, що по курсу НБУ станом на 20.04.2015 (1 євро = 22,771747 грн) складає 903 750 (дев’ятсот три тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 29 коп., 33 428 (тридцять три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 99 коп. пені, 5 000 (п’ять тисяч гривень) 00 коп. штрафу.

27.07.2015 на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.07.2015, яке набрало законної сили 25.07.2015, було видано наказ.

До господарського суду Київської області від ПАТ “Златобанк” надійшла скарга на рішення державного виконавця, в якій скаржник просить суд: скасувати рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у вигляді постанови від 19.01.2018 про повернення виконавчого документа стягувану; зобов’язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження на виконання наказу господарського суду Київської області від 27.07.2015 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Пашківочка” (Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А, код 34867518) на користь ПАТ “Златобанк” заборгованість за договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2018 розгляд скарги та клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця призначено на 26.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2018 клопотання ПАТ “Златобанк” про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця – задоволено. Відновлено ПАТ “Златобанк” строк для подання скарги на рішення державного виконавця. Скаргу ПАТ “Златобанк” на рішення державного виконавця прийнято до розгляду. Розгляд скарги на оскарження дій державного виконавця призначено на 05.04.2018.

Заявник свою скаргу обґрунтовує тим, що державним виконавцем 19.01.2018 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Проте, державним виконавцем не було здійснено всі передбачені законом заходи, необхідні для реального виконання рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні скарги на рішення державного виконавця.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні та відзиві на скаргу ПАТ «Златобанк» на рішення державного виконавця зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.09.2015 ВП №48583366 відкрито виконавче провадження за виконавчим наказом від 27.07.2015. 01.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, дані про обтяження внесено до державних реєстрів обтяження рухомого та нерухомого майна. З метою виявлення за боржником майна, державним виконавцем направлено запити до органів що здійснюють реєстрацію майна. Згідно відомостей на запити, за боржником майна, яке підлягає опису в рахунок погашення заборгованості не виявлено. 13.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. 14.11.2017 державним виконавцем направлено до банківських установ платіжні вимоги для примусового списання коштів з рахунків боржника. Згідно повідомлень із банківської установи, кошти на рахунках боржника відсутні. Враховуючи вищезазначене, 19.01.2018 державним виконавцем відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення представників стягувача та ВДВС, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Згідно ч. 2 вказаної вище статті неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно частини 1 ст.327 ГПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

01.09.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №911/2440/15 виданого 27.07.2015 господарським судом Київської області.

01.09.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З метою виявлення за боржником майна, державним виконавцем направлено запити до органів що здійснюють реєстрацію майна.

Згідно відомостей на запити, за боржником майна, яке підлягає опису в рахунок погашення заборгованості не виявлено.

13.11.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно повідомлення з банківської установи, кошти на рахунках боржника відсутні.

В результаті проведених виконавчих дій, державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.01.2018, згідно якої на підставі п.2.ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» наказ № 911/2440/15 від 27.07.2015 повернуто стягувачеві. У постанові зазначено строк протягом якого виконавчий документ може бути повторно пред’явлено, а саме до 19.01.2021.

В постанові ВП №48583366 від 19.01.2018 зазначено, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів визначених Законом України «Про виконавче провадження» щодо розшуку коштів, цінних паперів, нерухомого майна боржника, які виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З матеріалів виконавчого провадження №48583366 вбачається, що при виконанні державним виконавцем наказу №911/2440/15 виданого 27.07.2015 господарським судом Київської області було направлено запити до відповідних установ з метою виявлення коштів, рухомого та нерухомого майна боржника, а також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження. Інформація щодо арешту майна боржника внесено до державних реєстрів обтяжень. Згідно відомостей на запити державного виконавця повідомлено, що земельних ділянок, нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та іншого будь-якого майна, належного боржнику на праві власності, - за боржником не зареєстровано. Окрім того, державним виконавцем було винесено постанову від 13.11.2017 про арешт коштів боржника, що містять на рахунках ПАТ «Банк Восток». Згідно відповіді ПАТ «Банк Восток» кошти на рахунках боржника відсутні. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості, щодо реєстрації права власності за боржником нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутні.

Отже, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було вчинено дії, направлені на розшук майна боржника, на яке може бути звернено стягнення з метою виконання рішення суду щодо стягнення на користь ПАТ «Златобанк» заборгованості.

Враховуюче наведене та аналізуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження", приймаючи до уваги те, що з інформації, яка надана органами та установами на запити державного виконавця встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, а самим державним виконавцем здійснено заходи щодо розшуку такого майна, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 ВП №48583366 про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.01.2018.

Посилання скаржника на те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції ОСОБА_3 не було вчинено дій на встановлення власника та керівника боржника, не вжито заходів щодо викликання посадових осіб (керівників та власника) боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, не вимагав від матеріально відповідальних і посадових осіб боржника надання пояснень за фактом невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; на відсутність звернення виконавця до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки це не впливає на виконання рішення про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Скаржником не доведено суду та не надано відповідних доказів на підтвердження неправомірності прийняття оскаржуваної постанови та не надано жодних доказів в підтвердження наявності у боржника майна або коштів на які можливо звернути стягнення.

За таких обставин, правові підстави для задоволення вимог даної скарги відсутні і тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 232-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

постановив:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Повний текст ухвали складено 10.04.2018.

Суддя Т.Д. Лилак