Рішення № 73277196, 03.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2018Справа № 910/1589/18За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" вул. Івана Федорова, 32-а, м. Київ, 03038

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" вул. Казимира Малевича, 86-Н, м. Київ, 03680

про відшкодування шкоди в розмірі 7 245,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Кулик А.М. за дов.;

від відповідача - не з'явився

обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про стягнення 7 245,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 14.02.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.04.2018.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: вул. Казимира Малевича, 86-Н, м. Київ, 03680.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.2018 (01033 23384359), що свідчить про те, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2018 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2017 о 19:20 год. в м. Києві по вул. Лаврська, 34 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля “ЗАЗ Lanos”, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 та автомобіля “Ford”, д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який належить Підприємству з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ».

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем “ЗАЗ Lanos”, д.н. НОМЕР_4, рухаючись заднім ходом, всупереч вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України, не переконався, що не буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем “Ford”, д.н. НОМЕР_3, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017061427989931 від 13.04.2017, та постановою Печерського районного суду міста Києва №757/13702/17-п.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю “Ford”, д.н. НОМЕР_3, який був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" згідно з генеральним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700/16-AVIS від 07.12.2015.

На виконання умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 28-0199-2700/16-AVIS від 07/12.2015, на підставі страхового акту від 23.05.2017 №ДККА-55744 позивачем виплачено страхувальнику 7 245,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.05.2017 №9709.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП 28.02.2017, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, під керуванням транспортного засобу "Ford", д.н. НОМЕР_3, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1328125. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн., діючий поліс на 28.02.2017.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 7 245,00 грн., які відповідачем не відшкодовані.

З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до акта №БН-0000404 з надання послуг по ремонту автомобіля від 16.05.2017 складає 7 245,00 грн.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля “Ford”, д.н. НОМЕР_3, склав 7 245,00 грн., відповідно до акта №БН-0000404 з надання послуг по ремонту автомобіля від 16.05.2017. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 7 245,00 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №9709 від 24.05.2017).

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом також враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що "Форд" (д.н. НОМЕР_3), рік випуску автомобіля - 2016, а отже на момент ДТП (28.02.2017) строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі 7 245,00 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АК/1328125 та положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 ЦК України, суд вказує на те, що на відповідачеві за полісом № АК/1328125 лежить обов'язок відшкодувати за спірним страховим випадком 7 245,00 грн., що не перевищує ліміту відшкодування (відповідно до ліміту полісу № АК/1328125 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 100 000,00 грн.) та з урахуванням того, що франшиза за полісом № АК/1328125 дорівнює 0.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 7 245,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 238, 250, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03680, м. Київ, " вул. Казимира Малевича, 86-Н, код ЄДРПОУ 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, будинок 32-а, код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в розмірі 7 245 (сім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 00 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.04.2018

Суддя І.І. Борисенко