Ухвала суду № 73275069, 06.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15172/17

Провадження № 2/761/3451/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Малашевського О.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Дриги Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

В судовому засіданні 06.04.2018 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до моменту розгляду заяви позивача за результатами кримінального судочинства.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 звернувся до начальника Шевченківського ГУ НП в місті Києві із заявою про необхідність розпочати досудове розслідування по відношенню до посадових осіб органу опіки і піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Окрім того, відповідач також просив суд надати сторонам строк для примирення з метою зберегти сім'ю та звернутись до психолога або сімейного медіатора.

В судовому засіданні позивач заперечувала проти клопотання про зупинення провадження у справі та не бажала примирятись із відповідачем.

Представник третьої особи в судовому засіданні у вирішенні питання про зупинення провадження поклалась на розсуду суду. При цьому вказувала, що в розпорядженні органу опіки і піклування наявний професійний висновок психолога, який посилався на необхідність залучення медіатора до вирішення конфлікту між батьками та проходження сімейної терапії родиною ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, а також заслухавши думку учасників судового розгляду суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно із абз. 3 п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року N 2, визначаючи наявність передбачених законом підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Разом із тим, на переконання суду, відповідачем належним чином не доведено обставин, які свідчать саме про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, оскільки достатніх даних про те, що в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, матеріали клопотання не містять. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження знаходження справи в провадженні суду.

Також, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Верховним Судом України було висловлено Правову позицію під час розгляду справи 6-1367цс15, за якою, суди мають враховувати вимоги положень закону про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, та зупинення провадження у справі не має здійснюватись усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Щодо надання строку для примирення сторонам, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Відповідно до положень ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Слід зазначити, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК України право вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду. При цьому, судам слід використовувати надану законом можливість для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

З урахуванням конкретних обставин справи, а саме наявністю професійного висновку психолога ОСОБА_4 від 19.03.2018 року, який рекомендує вжити заходів щодо збереження сім'ї в інтересах малолітньої дитини, суд вважає за необхідне призначити подружжю строк на примирення строком на 4 місяці.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 251, 259, 260, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - відмовити.

Надати сторонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення строком 4 місяці, тобто до 10:00 год. 03 серпня 2018 року.

Провадження у справі зупинити до закінчення строку для примирення - до 03 серпня 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК