Рішення № 73274160, 27.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/564/18

Справа №754/3974/17

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2018 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Базік А.В.

за участю представника третьої особи Гіленок В.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Гаражний кооператив «Вигурівщина» про визнання права власності у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2017року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Гаражний кооператив «Вигурівщина» про визнання права власності у порядку спадкування.

28.03.2017року суддею ОСОБА_10 було винесено увалу про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Гаражний кооператив «Вигурівщина» про визнання права власності у порядку спадкування.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2018року, справа за єдиним унікальним номером 754/3974/16-ц, номер провадження 2/754/564/18, передана судді Бабко В.В. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_10

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2017року була витребувана копія спадкової справи № 684/2014 щодо майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, заведеної державним нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 Спадкова справа № 684/2014 надійшла до суду.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суд з позовом про визнання права власності у порядку спадкування на гараж № НОМЕР_3 ряд № 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина» за адресою: вулиця Електротехнічна, 74 в місті Києві, після смерті померлого 29.03.2014р. ОСОБА_5, який був батьком позивача ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_5 набув право володіння на вище зазначене майно в повному обсязі, сплативши всі пайові внески. Позивач ОСОБА_2 з 2002року по теперішній час зареєстрована та постійно проживала разом зі спадкодавцем її батьком. Також, 05 серпня 2003році, ОСОБА_5 заповідав все своє майно позивачу ОСОБА_3. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Новицьким Р.М., реєстраційний номер № 6-1666.

Для оформлення свідоцтва про право на спадщину позивачі звернулися до нотаріуса, але їм було відмовлено в оформленні спадщини по причині відсутності правовстановлюючих документів, про що державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.03.2017року №1002/02-31.

У зв'язку з вищевикладеним позивачі просять суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частини гаражну № НОМЕР_3 ряд № 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина», який знаходиться за адресою: вулиця Електротехнічна, 74 в місті Києві.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які міститься в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, надали заяву про розгляд справу у відсутності представника, просили винести рішення відповідно до чинного законодавства України.

Представник третьої особи - Гіленок В.Ф. в судовому засіданні визнав, що гараж НОМЕР_3 за життя належав ОСОБА_5, але заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснюючи, що позивачі є подружжям, а гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаражу одному з них і присудження грошової компенсації за частину в майні іншого, виникне спір з незаконного та невірного внесеного в технічний паспорт підвального приміщення під гаражами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, останній гараж належить ОСОБА_3. Крім того, представник Гіленок В.Ф., який є головою кооперативу «Вигурівщина» заперечував проти позовних вимог, визнавши технічні паспорти гаражів НОМЕР_3 від 23.12.2014року та №382 від 23.12.2014 року невірно складеними консалтинговою компанію «Регламент».

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників по справі, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є подружжям, що підтверджується Свідоцтвом про укладання шлюбу, виданого 25 червня 1994року, НОМЕР_5.

29 березня 2014року помер ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 5614.

Позивач ОСОБА_2 є рідною дочкою померлого ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про народження, видане 20 травня 1999року, НОМЕР_6.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на гараж НОМЕР_3 ряд № 10 по вулиці Електротехнічній в місті Києві, який йому належав на праві володіння шляхом вступу в Г/К «Вигурівщина», що підтверджується довідкою №52/08 від 26.08.2015року. В якій зазначено, що ОСОБА_3 є членом гаражного кооперативу «Вигурівщина», згідно з рішенням загальних зборів членів гаражного кооперативу на підставі протоколу. Сума пайового внеску за гаражний бокс в розмірі 3300ккрб. сплачено 25 листопада 1992року в повному обсязі. Рішення ВК Київміськради про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів від 28 грудня 2004року № 1107/2517.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 заповідав все майно, яке належало йому на день смерті, ОСОБА_3, що підтверджується Заповітом від 05.08.2003року, який посвідчений нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Новицьким Р.М., реєстраційний номер № 6-1666.

Після смерті ОСОБА_5 у встановлений законом строк позивачі звернулись до нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами копії спадкової справи.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На запит нотаріуса ОСОБА_6 комунальне підприємство «Київське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що право власності на гараж № НОМЕР_3, ряд № 10 який розташований на території гаражного кооперативу «Вигурівщина» за адресою: вулиця Електротехнічна, 74 в м.Києві - не зареєстровано.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Тому, нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було винесено Постанову № 1002/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2017року у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», член житлового - будівельного, дачно - будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово - будівельного, дачно - будівельного, гаражно - будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про кооперацію» право власності членів кооперативу - фізичних осіб на загальну частку успадковується.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 15 Закону України "Про власність" (який був чинним на момент набуття права власності на спірне нерухоме майно) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Як роз'яснено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває права власності на це майно і в праві розпоряджатися ним на свій розсуд.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що за життя ОСОБА_5 набув права власності на Гараж НОМЕР_3, ряд №10, який розташований на території гаражного кооперативу «Вигурівщина» за адресою: вулиця Електротехнічна, 74 в місті Києві, що підтверджується всіма довідками виданими гаражним кооперативом «Вигурівщина».

Таким чином, у разі смерті члена гаражного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, гараж НОМЕР_3, ряд № 10, який розташований на території гаражного кооперативу «Вигурівщина» за адресою: вулиця Електротехнічна, 74 в місті Києві входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до положень ч.1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкоємець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Суд не може взяти до уваги заперечення проти позовних вимог представника третьої особи ОСОБА_8, який зазначив, що гараж є неподільним майном, і у разі спору між подружжям питання про залишення гаражу одному з них і присудження грошової компенсації за частину в майні іншого, виникають спори з незаконного та невірного внесеного підвального приміщення в технічному паспорті під гаражем № НОМЕР_3 іншому власнику гаража № НОМЕР_4, оскільки як вбачається з технічного паспорту на гараж НОМЕР_3, який міститься у спадковій справі та не визнаний недійсним, згідно з плану, під гаражем № НОМЕР_3 підвального приміщення не вбачається. Крім того, гараж № НОМЕР_4 не входить до спадкової маси після померлого ОСОБА_5 та не є спором даної справи, як і вимоги щодо поділу майна подружжя, судом також не розглядаються, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна (у цьому випадку позивачі) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Як вбачається з обставин справи, в цьому випадку, воля особи (позивачів у даній справі) щодо вільного використання свого права, тобто володіння, користування та розпорядження майном, - зв'язана волею сторонніх осіб, що суперечить вищевказаній презумпції.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що відповідно до вимог закону позивачі належним чином прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно не можуть оформити на це майно право власності, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись ним, а також виходячи з положень ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», за яким рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, тому у сукупності встановлених обставин є підстави для задоволення позову про визнання за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину гаражу НОМЕР_3, ряд 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина» по вулиці Електротехнічна, 74 в місті Києві та ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину гаражу НОМЕР_3, ряд 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина» по вулиці Електротехнічна, 74 в місті Києві.

Судовий збір сплачено позивачами при поданні позову не підлягає поверненню, оскільки органи місцевого самоврядування звільнені від сплати судового збору за заяви про визнання спадщини від умерлого (ст.141 ЦПК України).

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1261, 1268, 1270, 1297 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про кооперацію», статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Гаражний кооператив «Вигурівщина» про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження право власності у порядку спадкування за законом на 1/2частину гаражу НОМЕР_3, ряд 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина» по вулиці Електротехнічна, 74 в місті Києві.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження право власності у порядку спадкування за заповітом на 1/2частину гаражу НОМЕР_3, ряд 10, що розташований в гаражному кооперативі «Вигурівщина» по вулиці Електротехнічна, 74 в місті Києві.

Судовий збір сплачено позивачами при поданні позову не підлягає поверненню, оскільки органи місцевого самоврядування звільнені від сплати судового збору за заяви про визнання спадщини від умерлого (ст.141 ЦПК України).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_9, яка зареєстрована за адресою: 03028, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1;

Позивач: ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_2;

Відповідач: Київська міська рада (ЄДРПОУ 22883114), місце знаходження за адресою: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36;

Третя особа: Гаражний кооператив «Вигурівщина» (ЄДРПОУ 21564712), місце знаходження за адресом: 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 74.

Повний текс складено та підписано 5 квітня 2018року.

Суддя В.В. Бабко