Ухвала суду № 73272484, 05.04.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/212/18

Справа № 686/21701/17 Головуючав 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач Бондар В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі :

головуючого-судді Бондар В.В.,

суддів Вітюк І.В., Федорової Н.О.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2,

прокурора Леськіва В.О.,

представника

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240010006880 від 28 вересня 2017 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працює, розлучений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше судимого:

- 10 листопада 2005 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186; ст. 15 ч. 2, ст. 186 КК України на 4 роки 10 днів позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, іспитовий строк тривалістю 2 роки;

- 31 травня 2007 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187, 71 КК України на 7 років 10 місяців позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено йому іспитовий строк 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов’язки:

- повідомляти Хмельницький МРВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в Хмельницький МРВ з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Речові докази: DVD диск постановлено залишити в матеріалах кримінального провадження.

За вироком суду, 28 вересня 2017 року біля 19 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в торговому залі супермаркету «Сільпо-123», що по вул. С.Бандери, 2а, в м. Хмельницькому, таємно намагався викрасти сир плавлений Тартар марки «Комо», вагою 0,090 гр., вартістю 10 грн. 55 коп.; сир плавлений ВесКор Шинка, вагою 0,090 гр., вартістю 11 грн. 40 коп.; сир плавлений паприка марки «Комо», вагою 0,090 гр., вартістю 10 грн. 55 коп.; сир плавлений ВесКор, зелений часник, вагою 0,090 гр., вартістю 11 грн. 40 коп.; сир марки «Комо», вагою 200 гр., КанТоп 50%, вартістю 27 грн. 99 коп.; сир марки «Комо» РосКласСлай, вагою 200 гр., вартістю 35 грн. 59 коп.; сир марки «Комо» Російський 50%, вагою 200 гр., вартістю 32 грн. 76 коп.; шоколад Villars какао 72 %, вагою 100 гр., вартістю 46 грн. 99 коп.; шоколад La Chocolaterle de Provance білий, вагою 100 гр., вартістю 35 грн. 99 коп., які заховав до кишені куртки та сумки. Після чого, не провівши оплату за вказаний товар, виконавши усі дії, які вважав необхідними, свій намір до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охороною, чим спричинив ТОВ «Сільпо Фуд» матеріальної шкоди на загальну суму 259 грн. 21 коп.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 5місяців арешту. Вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання та звільненні обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не взято до уваги, що ОСОБА_4, маючи незняті та непогашені судимості за тяжкі злочини проти власності, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів проти власності. Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законного та стабільного доходу. Звертає увагу апеляційного суду на те, що в своєму рішенні суд першої інстанції взагалі не послався на висновок досудової доповіді, яка судом не була врахована, в якій наголошено на необхідність призначення ОСОБА_4 виключно реальної міри покарання, оскільки оцінка ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення є високою.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора в підтримання доводів апеляційної скарги, представника потерпілого ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_4, який заперечив проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за викладених в вироку обставинах, грунтуються на зібраних в провадженні та досліджених в судовому засіданні доказах, відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються учасниками процесу.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що призначене обвинуваченому покарання є невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, за своїм видом та розміром є явно несправедливим через м’якість, не знайшли свого підтвердження.

Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. 65 КК України, належним чином умотивував своє рішення з посиланням на встановлені обставини і дані, які характеризують обвинуваченого.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Покарання ОСОБА_4 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України.

Суд першої інстанції при обранні виду та строку покарання вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обвинувачений визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, відшкодував заподіяні збитки, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, що пом’якшує йому покарання; врахував відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, а також характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд першої інстанції обгрунтовано призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з призначенням іспитового строку. При обранні виду та строку покарання суд першої інстанції вірно врахував вищенаведене, в повній мірі врахував всі обставини, в тому числі і ті, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, а висновки органу пробації, викладені в досудовій доповіді, не спростовують таких висновків суду. Зібрані та досліджені судом першої інстанції докази, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, давали суду першої інстанції підстави для висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за засудженим з боку органів пробації.

Своє рішення про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в виді одного року позбавлення волі та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, та покладення відповідних обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, суд першої інстанції належним чином мотивував і колегія суддів вважає таке рішення переконливим, та вважає, що призначене судом першої інстанції покарання (від відбування якого обвинувачений звільнений з випробуванням), є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, в зв’язку з чим доводи прокурора про надмірну його м’якість є необґрунтованими. Відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування, на що звертає увагу прокурор, не дає підстав для інакшого висновку суду та підстав вважати, що ОСОБА_4 може бути призначене лише покарання в виді арешту, яке слід відбувати реально.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вирок ухвалений відповідно з вимогами ст.ст. 373, 374 КПК України і підстави для скасування чи зміни вироку суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_5