Рішення № 73272263, 06.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5756/16-ц

Провадження № 2/645/107/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2018 року Фрунзенський районний суд у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Проневич Д.О.,

за участі:представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

треті особи: приватний нотаріус Широкова В.А., ПАТ «Акцент-Банк» - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору іпотеки, треті особи: приватний нотаріус ХМНО Широкова Вікторія Анатоліївна, ОСОБА_3, Публічне акціонернне товариство «Акцент-Банк»,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору іпотеки, укладеним 04.04.2008 р. між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк», з тих підстав, що зміст договору іпотеки квартири суперечить ЦК України та Закону України «Про іпотеку», оскільки забезпечує неіснуюче основне зобов'язання.

Так, за змістом вказаного договору іпотекою забезпечується основне зобов'язання іпотекодателя, тобто позивача ОСОБА_6 Проте позивач власного зобов'язання перед відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не має, кредитний договір з відповідачем не укладала, гроші в кредит не отримувала.

Крім того, договір іпотеки не забезпечує й основне зобов'язання будь-якої третьої особи, в тому числі і зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором від 04.04.2008 року № HAE2GK01270154, оскільки основне зобов'язання за цим кредитним договором є неукладеним, що підтверджується рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.06.2015 року у справі № 645/1870/15-ц (том 1 а.с. 13-15).

Підставою для визнання договору іпотеки недійсним позивач зазначив положення ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ст.548, ст.1054 ЦК України.

Представник третьої особи ПАТ «Акцент-Банк» - Омельченко Є.В. надав суду Відзив на позовну заяву від 21 березня 2018 року, в якому проти позову заперечував, просив застосувати строк позовної давності та просив розглядати справу без його участі (том 2 а.с.25).

Представник відповідача 07 лютого 2017 року надав суду письмові пояснення про те, що відповідач відступив право вимоги за кредитним договором на користь ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та додав до клопотання копію додаткової угоди №1 від 09 серпня 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» до кредитного договору від 04 квітня 2008 року № HAE2GK01270154 (том 1 а.с.74-79); надав суду клопотання від 02 жовтня 2017 року (том 1 а.с.131-137), в якому проти позову заперечував та додав до клопотання копію договору факторингу №1 від 15 вересня 2008 року; надав суду клопотання від 07 листопада 2017 року (том 1 а.с.151), в якому проти позову заперечував та просив розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовільнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві.

Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти

задоволення позову не заперечував, також вважає неукладеним кредитний договір від 04.04.2008 року № HAE2GK01270154 відповідно до рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 02.06.2015 року у справі № 645/1870/15-ц.

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Широкова В.А. у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена вчасно та належним чином, надала суду письмові пояснення стосовно суті справи та заяву з проханням розглядати справі за її відсутності (том 1 а.с.54-71, том 2 а.с.1-18).

Представник третьої особи ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про поважність причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у відсутність учасників справи, що не з'явились.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. посвідчений Кредитний договір № HAE2GK01270154, підписаний ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 31496,80 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору, на строк до 03.04.2023 р. (а.с.138-142)

Крім того, 04.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. посвідчений договір іпотеки квартири, підписаний ОСОБА_6 як Іпотекодавцем та ПАТ КБ «ПриватБанк» як Іпотекодержателем, який зареєстрований в реєстрі за № 1227 (а.с.8).

За змістом пункту 1 зазначеного договору іпотеки квартири, предметом цього договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.33.3 цього договору, а саме квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2 зазначеного договору іпотеки, за цим договором забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.

Крім того, п. 4 договору іпотеки визначено, що іпотекою також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Кредитним договором та зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження Предмету іпотеки; витрат на страхування Предмету іпотеки, якщо ці витрати понесені іпотекодержателем; збитків, завданих порушенням умов цього договору; збитків, заподіяних порушенням Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором; витрат по реєстрації Предмету іпотеки в Державному реєстрі іпотек, витрат по внесенню змін в запис у Державному реєстрі іпотек, а також інших витрат по нотаріальному посвідченню цього договору та всіх додаткових угод до нього, якщо такі витрати зроблені Іпотекодержателем; штрафних санкцій, передбачених цим договором; інших витрат/збитків, передбачених кредитним договором.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника. Боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

У відповідності зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову( субсидіарну) відповідальність.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, доводи позивача про відсутність власних зобов'язань перед банком як підстави для недійсності договору іпотеки - суд вважає неспроможними, оскільки, хоч позивач дійсно особисто кредитний договір з відповідачем не укладала та не отримувала кредитні кошти, проте, уклавши договір іпотеки, вона зобов*язалась відповідати перед Кредитором за зобов*язаннями боржника ОСОБА_3, таким чином, в неї виник обов*язок перед Кредитором як у солідарного боржника (майнового поручителя).

Також суд вважає безпідставним посилання позивача на неукладеність кредитного договору №HAE2GK01270154 від 04.04.2008 р., підписаного ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.06.2015 року у справі № 645/1870/15-ц.

Як вбачається із змісту резолютивної частини вказаного судового рішення, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними п.4 та п.8.1 Кредитного договору від 04.04.2008 р..

Мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, та обставини, викладені судом в мотивувальній частині рішення по іншій цивільній справі, а саме № 645/1870/15-ц, не мають для суду такого ж доказового значення, як судові рішення, зазначені у ч.2 ст.82 ЦПК України, оскільки ОСОБА_6 не брала участі у розгляді цієї справи.

Крім того, правова оцінка, надана судом при розгляді справи № 645/1870/15-ц за позовом ОСОБА_3 стосовно п.4 та п.8.1 Кредитного договору, не є обов'язковою для суду, який розглядає справу за позовом ОСОБА_6

Рішення суду, яким вказаний кредитний договір від 04.04.2008 р. визнано неукладеним - позивач суду не надав, і таких позовних вимог ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_6 не заявляли.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано суду безспірних доказів, які свідчать про наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки, передбачених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, про відсутність зобов'язання боржника ОСОБА_3 за кредитним договором, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Не надання суду заставної ПБ № 018634, власником якої за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, є ПАТ КБ «ПриватБанк», на відсутність якої також посилався позивач, в даному випадку не має правового значення, оскільки, згідно пояснень позивача, вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виданої заставної - на час розгляду справи банком не заявлено, таким чином, право позивача на користування, розпорядження, володіння квартирою, що є предметом іпотеки, ніким не оспорюється.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено по суті, питання щодо застосування позовної давності судом не вирішувалось.

Судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 551,21 грн., сплачений при поданні позовної заяви, покладаються на позивача, якому у задоволенні позовних вимог відмовлено (ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 84, 133, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору іпотеки, треті особи: приватний нотаріус ХМНО Широкова Вікторія Анатоліївна, ОСОБА_3, Публічне акціонернне товариство «Акцент-Банк», - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з для отримання копії цього рішення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складене 10.04.2018 р.

Головуючий - суддя: