Ухвала суду № 73268587, 06.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.04.2018

Справа № 320/8334/17

(1-кс/320/921/18)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» квітня 2018 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіна І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

за участю прокурора – Навка Н.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого – ОСОБА_7,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву потерпілого ОСОБА_7 про відвід судді Редька Олександра Васильовича по кримінальному провадженню №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіної І.О. надійшла заява потерпілого ОСОБА_7 про відвід судді Редька О.В. по кримінальному провадженню №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. На обґрунтування заява зазначив, що відносно нього у даному кримінальному провадженні були обрані заходи безпеки, які до теперішнього часу не скасовані, в зв’язку з тим, що на нього триває вплив з боку обвинувачених. 27 березня 2018 року у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження у відношенні обвинувачених строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, захисниками обвинувачених були заявлені клопотання про заміну запобіжного заходу на більш м’який. 27 березня 2018 року ухвалою суду під головуванням судді по справі ОСОБА_9 було продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з можливістю внесення застави. Однак вважає, що головуючим суддею по справі ОСОБА_9 при винесенні ухвали не було враховано, що дані обвинувачені підозрюються у скоєні злочину із застосуванням до нього насилля, заходи безпеки стосовно нього не скасовані, на даний час кримінальне провадження не розглянуто, свідки не допитані, а під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цих обвинувачених було саме наявність ризику щодо впливу на нього та свідків. Крім того, одного з обвинувачених на теперішній час оголошено в розшук. Змінивши запобіжний захід вказаним обвинуваченим суд поставив під загрозу його життя та свідків по справі, а також можливість надати стороною обвинувачення докази, вважає що саме в цьому полягає неупередженість судді.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник – адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали заяву про відвід головуючого судді Редька О.В., просили її задовольнити. Крім того, зазначили, що в зв’язку з прийнятим головуючим суддею по кримінальному провадженні ОСОБА_9 ухвали суду від 27 березня 2018 року, вважаючи його дії таким, що порушують основоположні права та свободи потерпілого ОСОБА_7, вони звернулись до Вищої ради правосуддя та до Міністерства внутрішніх справ України з відповідними скаргами.

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В. в судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про день та час слухання справи належним чином.

Процесуальний прокурор – Навка Н.В. в судовому засіданні просила вирішити питання про відвід судді на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви потерпілого, посилаючись на відсутність підстав для задоволення клопотання.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6, та захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви потерпілого, оскільки в розумінні кримінального процесуального законодавства України відсутні підстави для відводу головуючого судді по кримінальному провадженню ОСОБА_9

Захисники обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4- адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з’явились, від них засобами електронного зв’язку надійшли заяви про проведення судового засідання за їх відсутності в зв’язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, просили відмовити в задоволенні заяви потерпілого, при цьому обвинувачені не заперечували проти розгляду даної заяви за відсутності цих захисників.

Також, від захисника обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4- адвоката ОСОБА_10 засобами електронного зв’язку надійшли письмові заперечення проти заяви потерпілого, відповідно до яких з посиланням на норми кримінального процесуального законодавства України та усталеної практики Європейського суду з прав людини вважає, що відмова судом в задоволенні клопотання сторони по справі або часткове задоволення, на яке як на підставу для відводу головуючого судді по кримінальному провадженню ОСОБА_9, не входить до кола процесуальних дій судді і не може слугувати підставою для відводу судді в сенсі ст. 75 КПК України. У зв’язку з цим, незгода потерпілого ОСОБА_7 із рішенням судді, яке прийняте ним із дотриманням передбачених законом вимог, не може бути підставою для усунення судді від розгляду даного кримінального провадження.

Заслухавши доводи потерпілого ОСОБА_7 та його представника – адвоката ОСОБА_8, думку інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

В провадженні судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редька О.В. знаходиться кримінальне провадження №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 27 березня 2018 року ухвалою суду під головуванням судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редька О.В. було продовжено запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105 720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять) гривень.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

При цьому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути мотивованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Отже, вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим клопотання про відвід судді суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».

Потерпілий ОСОБА_7 в своїй заяві посилається, як на підставу відводу головуючого судді по кримінальному провадженні ОСОБА_9, на прийняте ним рішення в рамках кримінального провадження від 27 березня 2018 року.

Натомість, постановлюючи вказане рішення суду, головуючий суддя Редько О.В. по кримінальному провадженні №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України керувався своїм внутріщнім переконанням, застосовуючи положення кримінального процесуального законодавства України, а доказів на підтвердження зворотного потерпілим ОСОБА_12 наведено не було.

Слід зазначити, що при узагальненні судової практики з метою однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, було встановлено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, дослідивши матеріали заяви, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників розгляду заяви, суд вважає, що вказані потерпілим ОСОБА_7 на обґрунтування заяви по відвід судді, обставини є надуманими, не містять підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу судді, та прийняте головуючим суддею по справі рішення суду із дотриманням передбачених законом вимог, не може бути підставою для усунення судді від розгляду даного кримінального провадження.

За таких обставин в задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_7 про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 75,80,81 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_7 про відвід судді Редька Олександра Васильовича по кримінальному провадженню №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О.Калугіна