Рішення № 73267363, 04.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5837/17

2/303/138/18

ряд. стат. звіту - 38

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

сторони по справі: позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування , -

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82-х років, померла бабуся позивача ОСОБА_4. За життя бабуся залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла свої онуці, позивачу - ОСОБА_5, 1990 року народження. Останнім місцем реєстрації та проживання померлої бабусі було АДРЕСА_1. Головою та забудовником даного домогосподарства був дід позивача, чоловік померлої, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. На час його смерті з ним проживала та була зареєстрована його дружина, бабуся позивача - ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформляла своїх спадкових справ. Після смерті бабусі, маючи заповіт, позивач звернулася до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. 08 грудня 2016 року, приватним нотаріусом було заведено спадкову справу за №87/2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. 28 квітня 2017 року приватний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої позивач дізналася, що окрім неї із заявою про прийняття спадщини звернувся її дядя, син померлої. Він являється спадкоємцем в порядку ст. 1241 ЦК України. Так, позивач протягом тривалого часу постійно доглядала бабусю та допомагала їй як матеріально так і по господарству. Бабуся була похилого віку та фізично вже не могла сама себе обслуговувати, часто хворіла, в останні півроку життя майже не вставала з ліжка. Позивач приходила до неї по кілька разів на день, щодня приносила та купляла ліки, викликала швидку допомогу, прала одяг та білизну, прибирала, спілкувалася з нею. Ці факти можуть підтвердити свідки - сусіди. Відповдач по справі навіть не навідував свою матір, не цікавився її життям, жодної допомоги не надавав. Крім того, коли його мати померла, не приймав участі ні в організації поховання ні в похованні. У зв'язку з наведеним, позивач звертається до суду та просить усунути відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, від права на спадкування на обов'язкову частку у спадщині, після смерті його матері - ОСОБА_4.

Позивач - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав та просили суд їх задоволити.

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Свідок - ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є сусідкою померлої ОСОБА_4. Вказала на те, що позивач кожного дня навідувалася до бабусі, допомагала їй та поховала її. Син жодного разу її не навідував, а також не навідував навіть тоді, коли вона була в лікарні.

Свідок - ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила те, що відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 та до дня її смерті матір не навідував, жодної допомоги, в тому числі матеріальної, не надавав, хоча мав таку можливість. Натомість, позивач постійно приходила до бабусі та доглядала за нею.

-2-

Заслухавши думки позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, народилася в с.Горонда Мукачівського району Закарпатської області. Батьки - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 29 січня 1990 року (а.с.6).

ОСОБА_5 - 17 вересня 2011 року, зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище на "ОСОБА_5", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, виданого виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (а.с.7).

Згідно копії Довідки від 20 грудня 2016 року, виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в тім, що головою домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 на час будівництва будинку (1958 рік) був ОСОБА_6, 1929 року народження (а.с.14).

Як вбачається з копії Свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 74 роки, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №34 (а.с.9).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4, виданого виконавчим комітетом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 10 червня 2016 року (а.с.8).

Згідно копії Довідки №2535 від 20 грудня 2016 року, виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в тім, що на день смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, останнім місцем реєстрації та проживання якої було АДРЕСА_1, у вказаному домогосподарстві ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.14).

Ще за життя ОСОБА_4 склала заповіт на випадок своєї смерті, яким все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла своїй онуці - ОСОБА_5, 1990 року народження (а.с.11).

Постановою приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. №132/02-31 від 28 квітня 2017 року, було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок під АДРЕСА_1, оскільки спадкоємцем не пред'явлено документів, які встановлюють факт приналежності майна спадкодавцю (а.с.26).

Із вказаної Постанови позивач дізналася, що окрім неї спадкоємцем померлої ОСОБА_4 в порядку ст. 1241 Цивільного кодексу України є син померлої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, як непрацездатний за віком.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

-3-

Згідно з ч. 3 цієї статті не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону та відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст.1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

В ході розгляду справи, встановлено, що згідно Довідки Горондівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №3 від 05 травня 2016 року, ОСОБА_4, знаходилася на обліку СПЗПСМ Горонди та постійно лікувалася в ЦРЛ (а.с.16).

Згідно копії Виписки №3766/16 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у дільничного лікаря, ОСОБА_4 направлена в стаціонар 28 лютого 2016 року з діагнозом ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Кардіосклероз, атеросклероз та п/інф. Фібриляція передсердь постійна форма, тахісистолічний в-г. ПБПННПГ. Блокада передньої гілки ЛНПГ (а.с.18).

Відповідно до копії Довідки №1453 від 14 липня 2017 року, виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в тім, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька АДРЕСА_2, дійсно вела постійний догляд та допомагала у веденні домашнього господарства своїй престарілій бабусі - ОСОБА_4, яка проживала в АДРЕСА_1 (згідно свідчень сусідів) (а.с.15).

Також, з копії довідки №2585 від 26 грудня 2016 року, виданої виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в тім, що ОСОБА_12, 1971 року народження, жителька АДРЕСА_2, дійсно провела поховання свекрухи - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за власний рахунок (а.с.15).

Зі свідчень сусідів ОСОБА_16 та ОСОБА_17, посвідчених секретарем виконавчого комітету Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 14 липня 2017 року, ОСОБА_1, 1990 року народження, жителька АДРЕСА_2, дійсно вела постійний догляд за престарілою бабусею - ОСОБА_4, 1933 року народження, яка проживала в АДРЕСА_1 та допомагала їй у веденні господарства (а.с.19-20).

Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобовязані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Ця моральна норма була спочатку зафіксована на конституційному рівні, а потім знайшла своє відображення в Сімейному кодексу України.

Безсумнівно, неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Тим не менш потрібно памятати, що однією з основних цілей регулювання сімейних відносин відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України є утвердження почуття обов'язку перед батьками.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, а також враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 мав можливість матеріально утримувати та допомагати своїй матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однак цього не робив, що у свою чергу підтверджується матеріалами цивільної справи та показами наданими у судовому засіданні свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд приходить до висновку, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування слід задоволити.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1

-4-

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.970, 980, 985, 990 ЦК України, ст.ст. 1,4, 5, 6, 8, 20, 21, 25 Закону України "Про страхування", суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування - задоволити.

Усунути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 від права на спадкування на обов'язкову частку у спадщині, після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 - 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий М.М.Пак