Рішення № 73267347, 10.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1142/2018

Номер справи 243/2074/18

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

«10» квітня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі №19 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 листопада 2016 року у місті Горлівка померла його мати - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис за № 451 від 13 лютого 2018 року.

В період свого життя мати постійно мешкала в ОСОБА_4 районі м АДРЕСА_1.

Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді не отриманої пенсії на її рахунку, яку позивач не має можливості отримати, оскільки не подав своєчасно заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері.

Ступінь спорідненості між ним та ОСОБА_3 підтверджується Свідоцтвом про народження Серії VІ-УР № 1279801.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» визначено підсудність за Слов'янським міськрайонний судом Донецької області справ та матеріалів, які підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, Центрально-Міському районним судам м. Горлівки Донецької області.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків ( спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі трава й обов’язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.

Згідно Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20\5 від 03 березня 2004 року, нотаріусові для одержання свідоцтва про право на спадщину необхідно надавати довідку з місця мешкання померлого на момент смерті.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1272 ч. 3 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори № 108/02-31 від 14 лютого 2018 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 11 листопада 2016 року, через пропуск строку звернення до нотаріуса для прийняття спадщини.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», м. Горлівка відноситься до таких населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція.

Таким чином, інакше ніж через суд він не може визначити додатковий строк для подачі заяви на прийняття спадщини.

Просить суд визначити йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Севанська, буд. 5, додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_3, померлої 11 листопада 2016 року, шість місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Надав суду Заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував (а.с.17).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Донецької області до судового засідання не з’явився.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення на офіційному сайті Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про виклик до судового засідання відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області опубліковане 19 березня 2018 року (а.с.16) і тому з 19 березня 2018 року відповідач ОСОБА_2 міська рада Донецької області вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Донецької області своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 доводився сином ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії VІ-УР № 1279801, виданим ОСОБА_4 Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Горлівки Донецької області (а.с.6).

11 листопада 2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись у ОСОБА_4 районі м. Горлівка Донецької області, померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 021589, виданим 13 лютого 2018 року Краматорським міським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 451 (а.с.6 зворот).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 з Заявою про прийняття спадщини, але 14 лютого 2018 року за № 108/02-31 отримав відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 11 листопада 2016 року, у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.7).

Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про смерть, виданого 13 лютого 2018 року Краматорським міським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 451, ОСОБА_3 померла 11 листопада 2016 року (а.с.6 зворот).

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.

У відповідності до вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини – 11 листопада 2016 року, що ОСОБА_1 не мав змоги належним чином звернутися до нотаріуса із Заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав на тимчасово окупованій території України в м. Горлівка, на території якого державні органи не здійснюють свої повноваження.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування» п.24 ( абзаци 1,2,6) «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину ( частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Приймаючи до уваги той факт, що позивачем ОСОБА_1 надано суду безперечні докази у відповідності до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини у період часу з 11 листопада 2016 року до 11 квітня 2017 року, то суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 1220-1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Севанська, буд. 5, додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті його матері - ОСОБА_3, померлої 11 листопада 2016 року, строком шість місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_8