Ухвала суду № 73263518, 13.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1505/17

Провадження №2/369/251/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Усатова Д.Д.., при секретарі Ярмак О.В.,представника скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 до головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, Пенсійний фонд України, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_3 ОСОБА_4”, про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою до головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, Пенсійний фонд України, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_3 ОСОБА_4”, про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2011 року у цивільній справі № 2-947/11 позовні вимоги ПАТ “Банк Кіпру” до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Кіпру” загальну суму заборгованості у розмірі 6454856 грн. 96 коп..

20 березня 2013 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 37086161, де визначено в якості боржника ОСОБА_2, а в якостя стягувача Публічне акціонерне товариство “Банк Кіпру”.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року у виконавчому паровадженні № 37086161 замінено стягувача на ТОВ “ОСОБА_3 ОСОБА_4”.

11 січня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 37086161 стало відомо про те, що постановою головного державного виконавця від 07 вересня 2016 року на підставі ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” накладено арешт коштів на банківських рахунках боржника ОСОБА_2, а серед інших, і на пенсійний рахунок останнього за № 26253000298479, що відкритий у “Державний ощадний банкУкраїни”, МФО 300465 та звернуто стягнення на пенсію у розмірі, що складає 8699,41 грн. та 14705 грн..

З огляду на це 16 січня 2017 року адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві подано заяву з проханням про зняття арешту коштів боржника, який накладений на вищезазначений пенсійний рахунок № 26253000298479, у зв”язку з тим, що дана виконавча дія не відповідає діючому законодавству України.

Проте, листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицуії у м. Києві, отриманого 01 лютого 2017 року, було невмотивовано і безпідставно відмовлено у задоволенні вимог, зокрема, щодо зняття арешту на пенсійний рахунок.

Між тим, умови та порядок звернення стягнення на пнсію передбачений ст. ст. 68, 69, 70 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року.

Разом з цим, як вбачається із ст. 70 вказаного Закону відповідно до даного виду стягнення може бути відраховано не більше як 20 відсотків пенсії.

Згідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Крім того, на підставі вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, включаючи право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленому законом.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_2 просив визнати неправомірною і скасувати постанову від 07 вересня 2016 року головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби головного територіального управіління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № 37086161 щодо накладення арешту коштів на пенсійний рахунок № 26253000298479 боржника ОСОБА_2, що відкритий у “Державний ощадний банк України”, МФО 300465.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Ковальчук Л.М. від 20.07.2017 було залишено без розгляду скаргу заявника ОСОБА_2

На обґрунтування ухваленого судового рішення суд першої інстанції зазначив, що заявник, звертаючись до суду із скаргою про визнання неправомірною і скасування постанови від 07 вересня 2016 року головного державного виконавця за виконавчим провадженням №37086161, щодо накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника, що відкритий у «Державний ощадний банк України» не подавав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови від 07 вересня 2016 року про арешт коштів боржника, як такого, що пропущений з поважних причин.

07.08.2017 представник скаржника звернувся до Апеляційного суду Київської області зі скаргою на ухвалу Кивєво-Святошинського районного суду Київської області, в якій просив суд ухвалу про залишення скарги без розгляду скасувати, направити справу на новий розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31.08.2017 ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2017 було скасовано на справу направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області для продовження розгляду. Справа надійшла до провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Представником скаржника 15.11.2017 через канцелярію суду до справи було подано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови від 07 вересня 2016 року про арешт коштів боржника, як такого, що пропущений з поважних причин, а саме – відсутність в матеріалах цивільної справи та виконавчого провадження доказів, що б свідчили про обізнаність ОСОБА_2 шодо накладення арешту на пенсійний рахунок.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав у повному обсязі просив суд її задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи ПАТ «Кредобанк» не з»явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_3 ОСОБА_4” не з»явились, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, подали суду заяви про розгляд скарги у відСутності їх предстаників.

В судове засідання представник заінтересованої особи Пенсійного фонду України не з”явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання головний державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 не з”явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів представника скаржника, вислухавши учасників, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, постановою від 20 березня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-947/2011, виданого 06 лютого 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» загальну суму заборгованості в розмірі 6 454 856,96 грн., і запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду в 7-денний термін з моменту ухвалення постанови та надати письмове підтвердження про виконання.

Постановою про арешт коштів боржника від 07 вересня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на кошти та цінності, що містяться на всіх рахунках та вкладах боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника та знаходяться в банківських установах: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство «ОТП ОСОБА_5», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», Публічне акціонерне товариство «Дердавний експортно-імпортний банк України», Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Дніпро», Публічне акціонерне товариство «ВТБ ОСОБА_6», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 ОСОБА_7», Публічне акціонерне товариство «Мегабанк», Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк», Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» та належать боржнику ОСОБА_2М, у межах суми 6 454 856,96 грн.

11 січня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №37086161 стало відомо про те, що постановою головного державного виконавця від 07 вересня 2016 року на підставі ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт коштів на банківських рахунках боржника, а серед інших, і на пенсійний рахунок останнього, що відкритий у «Державний ощадний банк України» та звернуто стягнення на пенсію у розмірі, що складає 8 699,41 грн. та 14 705 грн.

При цьому, 16 січня 2017 року ОСОБА_2, в особі представника, звернувся із заявою до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту коштів боржника, який накладений на вищезазначений пенсійний рахунок, у зв'язку з тим, що дана виконавча дія не відповідає діючому законодавству України.

Проте, листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, отриманого 01 лютого 2017 року, було відмовлено у задоволенні вимог, зокрема, щодо зняття арешту на пенсійний рахунок.

А 09 січня 2017 року, як свідчить відтиск печатки вхідної кореспонденції, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, а пізніше - на виконання вимог суду із зазначеною скаргою.

Відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, заявник діяв у межах правового поля і подав до місцевого суду свої вимоги, як зазначено 09 січня 2017 року, а 11 січня 2017 року йому стало відомо про наявність оскаржуваної постанови.

Доводи скаржника про незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 450, 451 ЦПК України, на переконання суду другої інстанції, знайшли своє повне підтвердження.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 120,122,123,125,127,447,450,451 ЦПК України, суд:

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови головного державного виконавця від 07 вересня 2016 року у виконавчому провадженні № 37086161.

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладання арешту коштів на пенсійний рахунок № 26253000298479 боржника ОСОБА_2, що відкритий у «Державний ощадний банк України», МФО 300465, викладені у постанові головного державного виконавця Маховою Діаною Анатоліївною від 07.09.2016 року за виконавчим провадженням № 37086161.

Визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні накладеного арешту коштів на пенсійний рахунок № 26253000298479 боржника ОСОБА_2, що відкритий у «Державний ощадний банк України», МФО 300465, викладені у листі начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за виконавчим провадженням № 37086161.

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати накладений арешт коштів на пенсійний рахунок № 26253000298479 боржника ОСОБА_2, що відкритий у «Державний ощадний банк України», МФО 300465 за виконавчим провадженням № 37086161.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.Д.Усатов