Постанова № 73258837, 04.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/4106/16-ц 22-ц/774/659/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 211/4106/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Комунальне підприємство «Міський тролейбус»

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський тролейбус» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2017 року, яке постановлено суддею Ніколенко Д.М. у місті Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Міський тролейбус» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові внаслідок ушкодження здоров'ю, вказавши, що вона перебуваючи на робочому місці (на території диспетчерської), виконуючи свої професійні обов'язки 27.01.2012 р. в результаті падіння, отримала травму у вигляді закритого уламкового зламу лівої голені зі зміщенням. Довідкою МСЕК встановлено 3 група інвалідності та 25% втрати професійної працездатності.

Внаслідок зазначеного вона змушена тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. У зв'язку з травмою було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, вона позбавлена можливості реалізувати свої звички та бажання, в неї постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями.

Перебуваючи на лікуванні, вона не могла та не може вести повноцінний спосіб життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається на її душевному та фізичному стані у зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 213360 грн.

Рішенням Довгинціського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Міський тролейбус» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб, та на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі представник Комунального підприємства «Міський тролейбус» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на недоведеність позивачем обставин справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема відсутності доказів в підтвердження наявності факту заподіяння їй моральної шкоди саме Комунальним підприємством «Міський тролейбус», оскільки згідно акту про ведення розслідування нещасного випадку нещасний випадок з позивачем стався на проїзній частині, що знаходиться на балансі управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, нещасний випадок стався з у зв'язку з необережністю позивача, а висновком МСЕК встановлено інвалідність у зв'язку із загальним захворюванням.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Мамонова В.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «Міський тролейбус» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 в період з 24 грудня 2007 р. по 18 червня 2012 р. працювала кондуктором тролейбусного депо-2, з 30.12.2011 р. згідно наказу № 513-к - кондуктором громадського транспорту. Звільнена з посади за невідповідність працівника займаній посаді внаслідок стану здоров'я згідно п. 2 ст.40 КЗпП України (а.с.13).

27 січня 2012 року стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_1 отримала виробничу травму.

Згідно копії акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 27.01.2012 року о 06 год. 05 хв. на КП «Міський тролейбус», 27.01.2012 року в зміну з 05 год. 30 хв. до 14 год. 10 хв. кондуктор ОСОБА_1 прийшла на роботу в депо, отримала шляховий лист та розмінну монету у диспетчера з випуску Шульги Вікторії Сергіївни.

В 05 год. 34 хв. пройшла предрейсовий медичний огляд у медичного працівника Гавриленко Галини Сергіївни. В 05 год. 36 хв. виїхала на лінію на тролейбусі № 018 по маршруту № 1 випуск 5. Шляховий лист кондуктора МТ № 041704. Приїхавши на кінцеву зупинку «Кривий Ріг-Головний» пішла відмітити шляховий лист у оператора Журавльової Л.В. Після відмітки пішла до тролейбуса. Підходячи до тролейбуса по проїзній частині, ОСОБА_1 підсковзнулась через намерзлий намет і впала, отримавши травму лівої ноги. Пішоходи допомогли ОСОБА_1 піднятись та завели в диспетчерський пункт. Оператор Журавльова Л.В. викликала швидку медичну допомогу, яка відвезла ОСОБА_1 у КЗ «Криворізька міська лікарня № 5» (а.с.6-8).

Згідно копії виписного епікризу № 650/111, заключний клінічний діагноз ОСОБА_1 (російською мовою): «Закритий оскольчатий трьохлодижечный перелом лівої голені зі зміщенням та ушкодженням дистального м/стегнового синдесмоза» (а.с.12).

Висновками комісії з розслідування нещасного випадку, що відображені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що стався 27.01.2012 р. о 6 год. 05 хв. на КП «Міський тролейбус» від 31.01.2012 р. (форма Н-5) та акті № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) встановлено причину нещасного випадку: особиста необережність потерпілої ОСОБА_1 та порушення нею ст. 14 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 6-11 - копії актів).

Крім того, в акті за формою Н-5 у висновках комісії (п.6) зазначено, що нещасний випадок, що стався з кондуктором ОСОБА_1 є таким, що пов'язаний з виробництвом згідно з п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232. (а.с.6-8)

22.02.2012 року позивачу висновком МСЕК було первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково (а.с.5).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у зв'язку з отриманою на виробництві травмою.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

За положеннями ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'ю, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода працівнику від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, фізичних та душевних стражданнях , яких він зазнає у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як норму прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається саме на власника або уповноважений ним орган.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника, що підтверджується належними доказами, згідно матеріалів справи; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що професійною травмою на виробництві, що підтверджується відповідними актами та внаслідок яких згідно висновку МСЕК позивач зазнала наслідків, які призвели до втрати працездатності, що призвело до негативних фізіологічних змін в організмі, вона зазнала фізичного болю та щоденних моральних страждань, що вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров'я, тому з підприємства відповідача на корись позивача підлягає стягненню моральна шкода.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази в підтвердження наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме Комунальним підприємством «Міський тролейбус», оскільки згідно акту про ведення розслідування нещасного випадку нещасний випадок з позивачем стався на проїзній частині, що знаходиться на балансі управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, виходячи з наступного.

Так, в акті за формою Н-5 від 31.01.2012 року у висновках комісії (п.6) зазначено, що нещасний випадок, який стався з позивачем - кондуктором ОСОБА_1 є таким, що пов'язаний з виробництвом згідно з п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232, отже підприємство відповідача, в порядку ст. 173 КЗпП України, має відкодувати працівникові завдану моральну шкоду.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності встановлений в судовому засіданні. Позивач змушена тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. У зв'язку з травмою було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, вона позбавлена можливості реалізувати свої звички та бажання, в неї постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Перебуваючи на лікуванні, вона не могла та не може вести повноцінний спосіб життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обґрунтовану важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що нещасний випадок стався з у зв'язку з необережністю позивача, оскільки визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з підприємства відповідача на користь позивача, судом першої інстанції враховано й вину позивача у настанні нещасного випадку .

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що висновком МСЕК встановлено інвалідність у зв'язку із загальним захворюванням, оскільки в даному випадку професійна травма на виробництві підтверджена відповідними актами.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до положень ст. 23 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наведених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманої травми, відсоток втрати професійної працездатності, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та взагалі можливість такого відновлення.

У зв'язку з вищевикладеним, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості розміру моральної шкоди, визначеної судом, безпідставні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на інших підприємствах, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський тролейбус» - залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: