Рішення № 73258728, 04.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11009/17

Провадження № 2/520/2368/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до суду та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, посилаючись на те, що 29 липня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АЕ/3603429, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1. 30 червня 2016 року о 22.00 годині в м. Одесі на перехресті вул. Ільфа та Петрова та пр-ту Ак. Глушка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідачки ОСОБА_1 та автомобілем «Тойота» державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вищезазначена ДТП сталась з вини відповідачки. Враховуючи, що цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, винуватця ДТП, була застрахована в СК «Альфа Страхування» власник пошкодженого автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування та, 29 серпня 2016 року ПрАТ «Альфа Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень. Представник позивача зазначив, що згідно ч. 2 ст. 13 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу. Проте, за кермом забезпеченого автомобіля «ЗАЗ», під час ДТП, знаходився не страхувальник, а відповідачка ОСОБА_1 Згідно вимог пункту 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, відповідальна за шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, а тому вони вимушені звернутись до суду з даною заявою. Також позивач просить стягнути з відповідачки витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглядати за його відсутністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, в зв’язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, 29 липня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АЕ/3603429, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_1.

30 червня 2016 року о 22.00 годині в м. Одесі на перехресті вул. Ільфа та Петрова та пр-ту Ак. Глушка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідачки ОСОБА_1 та автомобілем «Тойота» державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2016 року ОСОБА_1 було визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 38-1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 38-1.1. у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи, що цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ», винуватця ДТП, була застрахована в СК «Альфа Страхування» власник пошкодженого автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено Протокол огляду транспортного засобу та 14 липня 2016 року ФОП ОСОБА_3 було складено Звіт №07-019, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2 складає 69960,79 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та власником пошкодженого автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_2, на підставі довіреності, було укладено Угоду №1085.609.16.01, про виплату страхового відшкодування в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

23 серпня 2016 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» було складено розрахунок суми матеріального збитку та Страховий акт №1085.609.16.01.01 на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень та, 29 серпня 2016 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, що підтверджується платіжним дорученням №18246.

Згідно абз. 2 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Проте, за кермом забезпеченого автомобіля НОМЕР_3, під час ДТП, що сталася 30 червня 2016 року, в порушення умов Полісу №АЕ/3603429, знаходився не страхувальник, а відповідачка ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою,має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 cт. 1188 ЦК України).

Згідно до cт. 993 Цивільного кодексу України та cт. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, вимоги позивача про стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяч шістсот) гривень, також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,141,211,247,258,259,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,22,993,1188,1191 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер особи невідомий, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ:30968986, п/р №26500008000087 у Дарницькому відділені №51 АБ «Укргазбанк», код банку 320478, адреса: 02160, м. Київ, пр-т Соборності, 19) грошові кошти в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер особи невідомий, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ:30968986, п/р №26500008000087 у Дарницькому відділені №51 АБ «Укргазбанк», код банку 320478, адреса: 02160, м. Київ, пр-т Соборності, 19) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Огренич І. В.