Ухвала суду № 73257931, 06.04.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/177/18-к 06.04.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Чебанової-Губарєвої Н.В. Гулого В.П. Куценко О.В.,

за участю секретаря Єфіменка О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018151140000008.

Учасники судового провадження:

прокурор - Пашин С.О.,

представник третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - ОСОБА_5

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді клопотання прокурора Баштанської місцевої прокуратури Березняка О.В. задоволено частково, накладено арешт на підвальне приміщення будівлі гуртожитку (зовнішніми розмірами 113х14,6 м.) за адресою АДРЕСА_1 включно із каналізаційною мережею.

Заборонено ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь», Баштанській міській раді та комунальним підприємствам міської ради (КП «Добробут» та КП «Міськводоканал») користуватися та розпоряджатися зазначеним приміщенням, в тому числі проводити будь-які роботи та/або надавати послуги чи укладати будь-які договори про проведення робіт та/або надання послуг, за винятком виникнення пошкодження каналізаційної мережі та необхідності у зв'язку із пошкодженням вжиття невідкладних заходів необхідних для її ремонту, при цьому про такі факти негайно повідомити Баштанську місцеву прокуратуру.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник заявника просить скасувати ухвалу слідчого судді, та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Баштанської місцевої прокуратури повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вказує на те, що арешт накладено на приміщення при цьому у прокуратури немає підстав вважати, що воно є доказом злочинів, а отже слідчим суддею накладено арешт на майно, яке не може бути доказом злочину.

На думку апелянта, оскаржувана ухвала суперечить сама собі, оскільки, з одного боку слідчий суддя відмовив в частині арешту інших предметів, речей і речовин з тих підстав, що відсутня їх конкретизація та загроза збереження, як речових доказів, а з іншого боку - задовольнив клопотання в частині арешту приміщення, при тому, що не наведено жодного доказу існування загрози його збереження.

Вважає, що слідчим суддею не обґрунтовано в чому полягає загроза підвальному приміщенню і яким чином воно може бути використано, як доказ у справі, а отже і сама необхідність його арешту.

За наведеного, на думку апелянта арешт накладено виключно на підставі припущень, які в силу закону не беруться до уваги.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Баштанською місцевою прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42018151140000008 від 11.01.2018 р., за фактом ймовірного привласнення посадовими особами Баштанської міської ради та ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» бюджетних коштів під час проведення ремонту каналізаційної мережі гуртожитку по АДРЕСА_1, а також за фактом ймовірного складання службовими особами ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» завідомо неправдивих документів офіційних документів, необхідних для отримання будівельної ліцензії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 30.03.2016 р. «Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками» та їх надання до управління ДАБІ в Миколаївській області, за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 22.11.2017 р. між Баштанською міською радою та ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» укладено договір підряду щодо проведення капітального ремонту каналізаційної мережі будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1, вартістю 305 988 грн. із строком виконання до 15.12.2017 р.

За інформацією управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області, Баштанською міською радою 24.11.2017 р. перераховано ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» кошти в розмірі 91 796,40 грн., а в подальшому 22.12.2017 р. перераховано - 214 191,60 грн. в рахунок оплати робіт за капітальний ремонт каналізаційної мережі будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що станом на 11.01.2017 р. ремонтні роботи ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» не виконані. 25.01.2018 р. проведено повторний огляд прилеглої території гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, в ході якого встановлено, що з підвального приміщення 4 особи здійснювали вивезення сміття, при цьому використовувався трактор та причеп КП «Добробут».

На теперішній час встановлено, що після підписання актів виконаних робіт та проведення взаєморозрахунків за виконані роботи проводяться подальші роботи, в тому числі КП «Добробут» та КП «Міськводоканал». Крім того, стороною обвинувачення ініційовано проведення Держаудитслужбою в період з 19.03.2018 р. по 06.04.2018 р. позапланової виїзної ревізії у діяльності Баштанської міської ради щодо дотримання законодавства при проведенні капітального ремонту каналізаційної мережі гуртожитку по АДРЕСА_1.

23.02.2018 р. слідчий звернувся до слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області з клопотанням про арешт майна, а саме підвального приміщення будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1. Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що накладення арешту на майно є необхідним для збереження речових доказів по кримінальному провадженні.

Врахувавши вимоги п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, ст. 98 КК України, ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на підвальне приміщення будівлі гуртожитку (зовнішніми розмірами 113х14.6м.) за адресою: АДРЕСА_1 включно із каналізаційною мережею, із заборонами та обмеженнями, заявленими прокурором щодо ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь», Баштанської міської ради та комунальних підприємств міської ради (КП «Добробут та КП «Міськводоканал»).

При цьому слідчий суддя дійшов висновку, що достатніх підстав для задоволення клопотання для накладення арешту на інші предмети, речі і речовини, наявні у підвальному приміщенні вищевказаної будівлі гуртожитку не має, оскільки клопотання в даній частині не містить конкретизації речей та речовин на які необхідно накласти арешт, а тому накладення арешту на таке (невизначене) майно сприятиме запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (збереження речових доказів).

Заслухавши доповідь судді, представника заявника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши надані матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Однією з правових підстав накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, є відповідність цього майна, критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримано.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Баштанською місцевою прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованого в ЄРДР № 42018151140000008, за фактом ймовірного привласнення посадовими особами Баштанської міської ради та ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» бюджетних коштів під час проведення ремонту каналізаційної мережі гуртожитку по АДРЕСА_1, а також за фактом ймовірного складання службовими особами ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 22.11.2017 р. між Баштанською міською радою та ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» укладено договір підряду про проведення капітального ремонту каналізаційної мережі будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1, вартістю 305 988 грн. із строком виконання 15.12.2017 р.

За інформацією Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області, 24.11.2017 р. Баштанською міською радою перераховано ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» кошти в сумі 91 796,40 грн. та 22.12.2017 р. - 214 191,60 грн. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ремонтні роботи ТОВ «Гідроавтоматизація - Південь» не виконані.

Слідчий суддя, дійшовши вірного висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на інші предмети, речі і речовини, наявні у підвальному приміщенні, на думку, апеляційного суду, дійшов невірного висновку про наявність підстав для арешту підвального приміщення будівлі гуртожитку включно із каналізаційною мережею, оскільки всупереч вимог ст. ст. 170, 171 КПК України в клопотанні слідчого відсутнє достатнє обґрунтування необхідності накладення арешту на дане конкретне майно, не конкретизовано підстав та мети накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомості із каналізаційною мережею.

Крім цього, клопотання прокурора про арешт майна не містить об'єктивних даних, які вказували б на відповідність даного об'єкта критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Зі змісту клопотання, матеріалів провадження, і доводів, висловлених прокурором у суді першої інстанції вбачається, що органом досудового розслідування, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не доведено, що об'єкт нерухомості - підвальне приміщення будівлі гуртожитку (зовнішніми розмірами 113х14,6 м.) за адресою АДРЕСА_1 включно із каналізаційною мережею, має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні, підпадає під критерії, визначені в ст. 98 КПК України, зокрема: не обґрунтовано в достатній мірі, що вказане підвальне приміщення є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегло сліди кримінального правопорушення, і які інші відомості можна отримати за його допомогою, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім тих, що вже були отримані під час проведення його огляду.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Апеляційний суд визнає, що органом досудового слідства не доведено й існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, не містять матеріали провадження й будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Слідчим суддею, з дотриманням вимог ст. ст. 132, 173 КПК України, вказані обставини в їх сукупності не враховані та належної правової оцінки їм не надано.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Апеляційний суд визнає, що існує можливість без накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомості провести всі слідчі дії під час досудового слідства та судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Отже, переглядаючи оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги, апеляційний суд доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заявника про відсутність підстав для арешту підвального приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 є обґрунтованими, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016150270000559, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на підвальне приміщення будівлі гуртожитку (зовнішніми розмірами 113х14,6 м) за адресою АДРЕСА_1 включно із каналізаційною мережею та іншими предметами, речами і речовинами наявними у ньому - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ____ ______

Чебанова-Губарєва Н.В. Гулий В.П. Куценко О.В.