Вирок № 73256863, 10.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 476/921/17

Номер провадження1-кп/473/66/2018

ЄРДР № 12017150220000284

ВИРОК

іменем України

"10" квітня 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі колегії суддів головуючого судді Дробинського О.Е.,

суддів Зубар Н.Б., Миронової О.В.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Пасіка Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан - одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

1. 26.02.2003 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік,

2. 17.04.2003 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 04 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 роки,

3. 19.09.2003 року Сосновським районним судом міста Черкаси за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 04 років 01 місяця позбавлення волі, звільненого від відбування основного покарання 21 березня 2007 року умовно - достроково в порядку ст.81 КК України за ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2007 року на 03 місяці 25 днів,

4. 06.12.2007 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 03 років 08 місяців позбавлення волі,

5. 09.12.2011 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі,

6. 21.06.2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 роки,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан - не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 судимого:

1. 03.11.2017 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Бурдун М.С.,

потерпіла ОСОБА_3,

захисники Ліпатов С.В., Прутян О.А.,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

25 серпня 2017 року в вечірній час доби, в смт Єланець Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_1, маючи намір на придбання алкогольних напоїв, прибув до подвір'я житлового будинку АДРЕСА_3 в якому мешкає потерпіла ОСОБА_3 Знаходячись на подвір'ї вказаного житлового будинку, обвинувачений ОСОБА_1 побачив, що за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_3 на частині подвір'я, яка огороджена парканом, для утримування на даній території свійської птиці, знаходяться свійські качки. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_3 та інших осіб, за його поведінкою, обвинувачений ОСОБА_1 відчинив хвіртку загорожі, в якій знаходилася свійська птиця, яка є власністю потерпілої ОСОБА_3, звідки таємно викрав трьох свійських качок вартістю по 90 гривень кожна, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 270 гривень.

Крім цього 28 серпня 2017 року в ранковий час доби, обвинувачений ОСОБА_1 перебував за місцем свого мешкання АДРЕСА_4 де в нього виник умисел на вчинення нападу на місцеву мешканку потерпілу ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном. Для здійснення свого злочинного наміру, обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, з метою приховання обличчя від потерпілої, в спортивній в'язаній шапці вирізав отвори для очей, виготовивши шапку-маску, та залучив до реалізації свого злочинного наміру свого родича обвинуваченого ОСОБА_2, вступивши з ним у злочинну змову.

Цього ж дня, приблизно о 12 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_6, прийшли до будинку АДРЕСА_5, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_3 Після чого, пройшовши до нежитлового будинку, розташованого на подвір'ї домоволодіння потерпілої ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_1 одягнув на голову заздалегідь приготовлену ним шапку-маску, та разом з обвинуваченим ОСОБА_2 одягли на руки бавовняні рукавиці. В цей же час обвинувачений ОСОБА_2, з метою подолання можливого опору потерпілої та застосування відносно неї фізичного насилля, підібрав на території вказаного будинку дерев'яну палицю, приготувавши її як знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень. Після цього обвинувачений ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1, пройшли до житлового будинку, в якому проживає потерпіла ОСОБА_3, та скориставшись незачиненими дверима, проникли до її будинку, зачинивши двері з середини на засов. В цей же час їх злочинні дії були помічені потерпілою ОСОБА_3, яка вийшла до коридору. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 діючи у змові з обвинуваченим ОСОБА_2, долаючи спротив з боку потерпілої, яка намагалась припинити протиправні дії нападників, та схопивши потерпілу руками за голову, наказав лягти їй на підлогу. Після того, як потерпіла ОСОБА_3 виконала їх злочинний наказ, обвинувачений ОСОБА_1 зв'язав останній руки мотузкою, подолавши спротив потерпілої, та діючи у змові з обвинуваченим ОСОБА_2, погрожуючи потерпілій ОСОБА_3 застосуванням відносно неї насильства, небезпечного для життя та здоров'я, а саме вбивством із застосуванням ножа, висловили вимогу про передачу їм грошових коштів, якими володіє остання. При цьому обвинувачений ОСОБА_2, демонструючи реальність їхніх погроз, заздалегідь приготованою ним дерев'яною палицею періодично наносив потерпілій ОСОБА_3, яка вже була зв'язана та лежала на підлозі, удари по різним частинам тіла.

Потерпіла ОСОБА_3 усвідомлюючи, що невиконання нею злочинних вимог обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 може призвести до застосування відносно неї фізичного насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, повідомила про місцезнаходження належних їй грошових коштів. В цей час обвинувачений ОСОБА_2, не знайшовши у вказаному потерпілою місці грошей, знову почав наносити потерпілій ОСОБА_3 удари палицею по різним частинам тіла, та діючи у змові з обвинуваченим ОСОБА_1, повторно зажадали видати їм належні потерпілій грошові кошти. Після чого потерпіла ОСОБА_3, звільнивши руку, вказала обвинуваченому ОСОБА_1 на місцезнаходження грошових коштів, належних їй, у сумі 3000 гривень. В цей же час, між обвинуваченим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в результаті якого обвинувачений ОСОБА_1 наніс обвинуваченому ОСОБА_2 один удар рукою в область обличчя, після чого останній вийшов з будинку. Продовжуючи реалізовувати спільний з обвинуваченим ОСОБА_2 злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 продовжив пошуки грошових коштів у місці, на яке вказала потерпіла ОСОБА_3, а саме у шафі, де виявив 3000 гривень, які поклав собі у кишеню. Після цього, перебуваючи в будинку потерпілої, обвинувачений ОСОБА_1 знайшов кухонний ніж, про що повідомив потерпілу, та продовжуючи діяти з єдиним умислом, зажадав від неї передачі йому ще грошей, пояснюючи недостатністю виданої йому суми, на що потерпіла ОСОБА_3, усвідомлюючи небезпеку для її життя, пояснила про відсутність у неї інших грошей, та ОСОБА_1, продовжуючи діяти з єдиним умислом, заволодів майном потерпілої, що перебувало в будинку а саме: телевізійним тюнером Т-2 вартістю 300 гривень, кдючами та пляшкою горілки об'ємом 0,5 л марки «Пшенична» вартістю 29 гривень, пляшкою соняшникової олії об'ємом 1,5 л вартістю 20 гривень за один літр, загальною вартістю 30 гривень.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_1, залишивши потерпілу ОСОБА_3 зв'язаною на полу, та позбавивши останню змоги звернутись до правоохоронних органів, зачинивши двері будинку, зник з місця вчинення злочину.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 разом з обвинуваченим ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 3359 гривень.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину в виді таємного викрадення трьох свійських качок потерпілої ОСОБА_3 визнав повністю та пояснив, що 25 серпня 2017 року ввечері, в смт. Єланець Єланецького району Миколаївської області, він, бажаючи придбати самогон, прийшов до подвір'я житлового будинку АДРЕСА_3 в якому мешкає потерпіла ОСОБА_3, де побачив на частині подвір'я, огородженій парканом для утримування свійської птиці, свійських качок. В цей час у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та реалізовуючи який, він, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги за його поведінкою з боку потерпілої ОСОБА_3 та інших осіб, відчинив хвіртку загорожі, в якій знаходилась свійська птиця, та таємно викрав звідти трьох свійських качок, які в подальшому продав, витративши гроші на власні потреби.

Вину у вчиненні інкримінованого йому іншого злочину відносно потерпілої ОСОБА_3 визнав частково та пояснив, що 28 серпня 2017 року біля 12 години 00 хвилин, він разом із своїм родичем ОСОБА_2, прийшли до домоволодіння ОСОБА_3, що знаходиться по АДРЕСА_6, та пройшли до нежитлового будинку, розташованого на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_3 з метою помсти. Коли вони пройшли до житлового будинку, в якому проживає потерпіла ОСОБА_3 та скориставшись незачиненими дверима, проникли всередину, то були помічені потерпілою ОСОБА_3, яка вийшла до коридору. Оскільки потерпіла ОСОБА_3 намагалась припинити їх дії, він схопив її за голову та наказав лягти на підлогу, що остання і зробила. Після цього він, подолавши спротив потерпілої, зв'язав останній мотузкою руки, та почав вимагати, щоб вона передала їм свої гроші. ОСОБА_2 в цей час періодично наносив зв'язаній потерпілій ОСОБА_3, яка лежала на підлозі, удари по різним частинам тіла дерев'яною палицею, підібраною ним на території її домоволодіння.

Потерпіла ОСОБА_3, боячись за власне життя та здоров'я, повідомила про місце в платяній шафі, де знаходились гроші, але ОСОБА_2 знову почав наносити їй удари палицею, так як не знайшов їх у вказаному нею місці. В цей момент, між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, з приводу того, щоб ОСОБА_2 припинив побиття палицею потерпілу ОСОБА_3, так як ОСОБА_2 наносив її удари по спині. Щоб його вимога була більш переконливою, він наніс ОСОБА_2 один удар рукою в область обличчя, після якого ОСОБА_2 образився та залишив будинок. Він же продовжив реалізовувати спільний злочинний умисел, а саме продовжив пошуки грошей у шафі, та біля шафи в речах, які були викинуті із шафи ОСОБА_2, на які вказувала потерпіла ОСОБА_3, та серед цих речей, замотані в платок він виявив 3000 гривень, тобто 15 купюр номіналом по 200 гривень кожна, які поклав до своєї кишені.

Надалі він, знаходячись в будинку потерпілої ОСОБА_3 продовжив вимагати від неї передачі йому ще грошей. Проте потерпіла ОСОБА_3 повідомила про відсутність у неї інших грошей, а тому він заволодів її телевізійним тюнером Т-2, пляшкою горілки марки «Пшенична», пляшкою соняшникової олії та ключами, що знаходились в будинку.

Після цього, залишивши потерпілу зв'язаною на підлозі, він повернувся до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_7, де застав сплячого ОСОБА_2. Вину визнає частково, так як вважає, що на потерпілу не був вчинений розбійний напад.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та пояснив, що 28 серпня 2017 року біля 12 години 00 хвилин, він разом із своїм родичем ОСОБА_1 прийшли до домоволодіння ОСОБА_3. Вони пройшли до житлового будинку, в якому проживає потерпіла ОСОБА_3 скориставшись незачиненими дверима. При цьому ОСОБА_1 ішов першим, а він слідував за ним. В житловому будинку вони були помічені потерпілою ОСОБА_3, яка вийшла до коридору. ОСОБА_1, як тільки побачив потерпілу ОСОБА_3, він відразу схопив її за голову та наказав лягти на підлогу, що остання і зробила. Після цього ОСОБА_1 накрив голову потерпілої ОСОБА_3 платком, а руки зв'язав мотузкою, і почав вимагати, щоб вона передала їм свої гроші. Він ОСОБА_1 не допомагав зв'язувати потерпілу, удари палкою її не наносив, речі із шафи не викидував. Він поводив себе пасивно, і не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 вдарив його рукою по обличчю. Житло потерпілої ОСОБА_3 залишив, так як злякався, побачивши, що ОСОБА_1 зв'язав мотузкою руки потерпілою.

Вважає, що він не причетний до вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3, так як він не бачив, щоб ОСОБА_1 забрав у неї гроші та інші належні її речі із її житлового будинку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в смт Єланець Миколаївської області. 28 серпня 2017 року біля опівдня вона знаходилася за місцем свого помешкання в житловому будинку. Зненацька до приміщення житлового будинку, так як двері були не запертими, ввійшло двоє чоловіків. На обличчі одного із них, який зайшов до її житла першим була маска із шапки типу «балаклава», а інший чоловік був без маски. При цьому її на голову накинули платок, поклали на підлогу та зв'язали руки за допомогою мотузок, нанісши перед цим де - кілька ударів в голову та в область тулубу. Після чого її перенесли до кімнати та поклали на ліжко обличчям до низу, та наказали видати гроші, які у неї є, сказавши з кавказьким акцентом: «Баба, давай дэньги, ти продала пай, а не то я тебя зарэжу, как барана». При цьому один із нападників тримав в руці ніж, який він взяв з приліжкової тумбочки. Вона сказала їм, що гроші в сумі три тисячі гривень, які вона отримала як субсидію на придбання палива для отоплення будинку в зимовий період, знаходяться на полиці платяного шкафу серед тканевого одягу в цій же кімнаті. Один з нападників, який був на обличчі з маскою, знаходився біля неї, і інший, який був без маски, почав викидувати із шафи речі, з метою знайти серед них гроші. Він викинув із шафи речі, але грошей серед них не знайшов. Після цього, нападник, який викнув речі із шафи, наніс її декілька ударів дерев'яною палицею по сідницям та нижній частині спини, так як вона лежала зв'язана обличчям до долу. Між нападниками виник конфлікт, з приводу того, що один із них неуважно шукає гроші серед речей, викинутих із шафи. З приводу цього нападник, на обличчі якого була маска вдарив іншого нападника по обличчю, який обурився на його дії та залишив приміщення житлового будинку, де вона мешкає. Коли нападник з маскою на обличчі залищився з нею сам на сам, він особисто почав переглядати речі, викинуті із платяної шафи, серед яких він все ж таки знайшов гроші в сумі три тисячі гривень, купюрами по двісті гривень. Після чого даний нападник залишив приміщення її житлового будинку, забравши крім грошей, ще пляшку горілки, пляшку олії, пачку кальцинованої соди, пару панчохів, телевізійний тюнер Т-2, Залишаючи приміщення її житлового будинку, він залишив її зв'язаною, закривши вхідні двері житлового будинку на ключ. Крім цього в суботу 26 серпня 2017 року, вона у своєму присадибному господарстві помітила нестачу трьох свійських качок, які утримувалися на частині подвір'я, яка огороджена парканом, для утримування на даній території свійської птиці. Вона припустила, що дані три свійські качки могли бути у неї викрадені.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілої ОСОБА_3 у суда немає, так як дані показання суд знаходить логічними та достовірними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 28 серпня 2017 року потерпіла ОСОБА_3 звернулась до органу досудового розслідування Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 28 серпня 2017 приблизно о 13 годині 00 хвилин року проникли до її житла за адресою: АДРЕСА_8, де, застосувавши до неї насильство небезпечне для життя, заволоділи її грошовими коштами в сумі 3000 гривень та іншим майном. /том №1, а.к.п. 73/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 28 серпня 2017 року із планом-схемою та таблицею зображень до нього, слідчим органу досудового розслідування в смт. Єланець Єланецького району Миколаївської області з 15 години 00 хвилин до 17 години 40, хвилин оглянуто територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_9, де виявлено порушення обстановки предметів в житловому будинку,а також виявлено і вилучено: сліди пальців рук, сліди підошв взуття, кухонний ніж, дерев'яну палицю /том №1, а.к.п. 75 - 84/.

Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_3 від 28 серпня 2017 року, нею добровільно надано для долучення до матеріалів кримінального провадження дерев'яну палицю, яку невідомі особи залишили в її будинку, та кухонний ніж, яким одна з невідомих осіб погрожувала їй фізичною розправою /том №1, а.к.п. 85/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 28 серпня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано кухонний ніж та дерев'яну палицю, які добровільно надані потерпілою ОСОБА_3 /том №1, а.к.п. 86/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №1285 від 01 вересня 2017 року, при проведенні судового медичного експертного дослідження громадянки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, встановлено, що у останньої мають місце тілесні пошкодження у вигляді синців, садени обличчя, задньої поверхні, грудної клітини, сідниць, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів. Дані тілесні пошкодження утворилися внаслідок не менш ніж десяти ударних дій тупими твердими предметами, з давністю їх утворення біля доби до часу огляду. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла з висоти власного зросту на площину виключається. Взаєморозташування потерпілого та нападника /нападників/ під час нанесення тілесних ушкоджень могло змінюватись. Ділянка обличчя, задньої поверхні грудної клітини, сідниць доступна для нанесення тілесних пошкоджень рукою, у даному випадку малоймовірно. /том №1, а.к.п. 88 - 89/.

Відповідно до протоколу обшуку від 01 вересня 2017 року з відеодиском до нього, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року /справа №476/652/17, провадження №1-кс476/87/2017/, за місцем мешкання ОСОБА_1 виявлено та вилучено: полімерний пакет із зображенням квітів, дві кофти чорного кольору, дві пари рукавиць, взуття чоловіче, які були використані обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3 /а.к.п. 94 - 98/.

Відповідно до заяви обвинуваченого ОСОБА_1, останнім добровільно надано для долучення до матеріалів кримінального провадження належні йому кросівки чоловічі чорного кольору, шапку червоного кольору з прорізами для очей, пакет білого кольору з пір'ям /том №1, а.к.п. 132/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 02 вересня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано дві пари чоловічих рукавиць, які були вилучені 01 вересня 2017 року в ході обшуку за місцем спільного мешкання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та які передані обвинуваченому ОСОБА_1 на відповідальне зберігання, які були використані обвинуваченими під час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3 /том №1, а.к.п. 133/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 02 вересня 2017 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано пір'я домашньої птиці білого кольору, вилучене 01 вересня 2017 року в ході обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1, яке залишилося від трьох качок, таємно викрадених обвинуваченим ОСОБА_1 у потерпілої ОСОБА_3, та передано на зберігання в пакеті №1 до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області. /том №1, а.к.п. 134/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 02 вересня 2017 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано чоловічу курточку чорного кольору, вилучену 01 вересня 2017 року в ході обшуку за місцем спільного помешкання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яку передано на зберігання в сейфі - пакеті №4362010 до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області, в яку був одягнутий обвинувачений ОСОБА_1, під час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3. /том №1, а.к.п. 136/.

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №1016 від 12 вересня 2017 року, встановлено, що на таблиці до протоколу огляду місця події та на аркуші паперу, вилучених 28 серпня 2017 року за фактом розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном на потерпілу ОСОБА_3 за адресою: смт Єланець, АДРЕСА_9, наявний слід низу підошви взуття з розмірами 170x81 мм, відкопійований на відрізок прозорої клейкої стрічки з розмірами 200x86 мм, непридатний для ідентифікації та встановлення групової приналежності взуття, що залишило даний слід, та два сліди низу підошви взуття з розмірами 97x81 мм та 127x67 мм, відкопійовані на два відрізки прозорої клейкої стрічки з розмірами сторін 115x87 мм та 160x85 мм, придатні для встановлення групової приналежності взуття, що залишило дані сліди. Питання про придатність слідів з розмірами 97x81 мм та 127x67 мм для ідентифікації можливо вирішити лише при проведенні порівняльного дослідження з конкретним взуттям, яким залишено дані сліди, та за умови збереження ідентифікаційних ознак взуття /том №1 а.к.п. 141-144/.

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №1080 від 13 вересня 2017 року, встановлено, що слід низу підошви взуття з розмірами 127x67 мм, вилучений в ході огляду місця події 28 серпня 2017 року за фактом розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3 за адресою: смт Єланець, АДРЕСА_9, залишений низом підошви взуття, аналогічним по типу рельєфного малюнку формі, розмірам та взаємному розташуванню елементів малюнку, низу підошви кросівок, вилучених 01 вересня 2017 року під час обшуку будинку та території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_10. Відповісти на питання: "Чи не залишені сліди низу підошви, які вилучені під час огляду місця події від 28 серпня 2017 року, які знаходяться в Миколаївському НДЕКЦ в провадженні експерта у кримінальному провадженні №12017150220000284 кросівками, які належать обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вилучені під час обшуку?", відносно сліду низу підошви взуття з розмірами 127x67 мм неможливо, у зв'язку із невідображенням в даному сліді комплексу ідентифікаційних ознак.

Слід низу підошви взуття з розмірами 97x81 мм, вилучений в ході огляду місця події 28 серпня 2017 року за фактом розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3 за адресою: смт Єланець, АДРЕСА_9, залишений низом підошви кросівка на праву ногу, вилученого 01 вересня 2017 року під час обшуку будинку на території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_10 /том №1, а.к.п. 148-154/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 15 вересня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано сліди взуття, що знаходяться в сейф-пакеті №4032155, чоловічі кросівки, що знаходяться в сейф-пакеті №4165434, які передано на зберігання до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області. /том №1, а.к.п. 155/.

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 серпня 2017 року з відеодиском до нього, потерпілою ОСОБА_3 впізнаний обвинувачений ОСОБА_1 як особа, яка 28 серпня 2017 року вчинила відносно неї розбійний напад /том №1, а.к.п. 156 - 159/.

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 02 вересня 2017 року з відеодиском до нього, потерпіла ОСОБА_3 вказала на кофту чорного кольору на застібці як на одяг, що був на одному із обвинувачених, під час вчинення злочину відносно неї. /том №1, а.к.п. 163 - 165/.

Відповідно до протоколів проведення слідчих експериментів від 05 та 06 вересня 2017 року з відеодисками до них, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, обвинуваченим ОСОБА_1 були відтворені обставини вчинення ним 25 серпня 2017 року крадіжки належних потерпілій ОСОБА_3 трьох свійських качок з території її домоволодіння, розташованого в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області за адресою: АДРЕСА_9, а також обставини вчинення 28 серпня 2017 року кримінального правопорушення з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3 та спричинення їй тілесних ушкоджень на території її домоволодіння за вказаною вище адресою, виконавцями якого були він разом з обвинуваченим ОСОБА_2. які полягають в наступному.

25 серпня 2017 року ввечері, в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області, він прийшов до подвір'я житлового будинку АДРЕСА_3 в якому мешкає потерпіла ОСОБА_3, щоб придбати самогон, та побачив на огородженій парканом частині подвір'я свійських качок. Скориставшись тим, що за його діями ніхто, в тому числі і потерпіла ОСОБА_3, не спостерігає, відчинивши хвіртку в загорожі, він викрав трьох качок.

Крім того, 28 серпня 2017 року вранці він знаходився за місцем власного мешкання АДРЕСА_11 та в нього виник умисел на вчинення нападу на ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном. Для цього він виготовив шапку-маску, вирізавши у спортивній в'язаній шапці отвори для очей та залучив до реалізації даного наміру брата своєї дружини ОСОБА_7 - обвинуваченого ОСОБА_2, з яким вони спільно проживають. Цього ж дня, приблизно о 12 години 00 хвилин, він разом з ОСОБА_2, прийшовши до домоволодіння ОСОБА_3, пройшли до нежитлового будинку, розташованого на подвір'ї. Собі на голову він одягнув заздалегідь приготовлену шапку-маску, а на руки одягнув бавовняні рукавиці. ОСОБА_2 також одягнув на руки бавовняні рукавиці та підібрав дерев'яну палицю для того, щоб мати змогу в разі необхідності подолати опір потерпілої та застосувати щодо неї фізичне насилля. Після цього вони через незачинені двері потрапили всередину житлового будинку, в якому проживає потерпіла ОСОБА_3, зачинивши за собою двері на засов. В цей час вони були помічені потерпілою ОСОБА_3, яка вийшла до коридору. Потерпіла ОСОБА_3 намагалась припинити їх дії, проте він схопив її за голову та наказав лягти на підлогу, що вона і зробила. Далі він, подолавши опір потерпілої, зв'язав їй мотузкою руки, та став вимагати, щоб вона передала їм свої гроші. ОСОБА_2 в цей час періодично наносив потерпілій ОСОБА_3 удари по різним частинам тіла дерев'яною палицею, підібраною ним раніше. Внаслідок зазначених дій з їх боку потерпіла ОСОБА_3 повідомила про місце, де знаходились гроші. Однак, ОСОБА_2, не знайшовши їх у вказаному місці, знову почав наносити їй удари палицею. Після звільнення потерпілій ОСОБА_3 руки, вона вказала йому на місце, де знаходились грошові кошти в сумі 3000 гривень, а саме у шафі. Також в цей же час між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка, в ході якої якої він наніс ОСОБА_2 один удар рукою в область обличчя, після якого ОСОБА_2 залишив будинок, а він продовжив пошуки грошей у шафі та виявив в ній 3000 гривень, які поклав до кишені.

Продовжуючи знаходитись в будинку потерпілої, він став вимагати, щоб вона ще передала йому гроші, але потерпіла ОСОБА_3 повідомила про відсутність у неї інших грошей, у зв'язку з чим він заволодів її телевізійним тюнером Т - 2, пляшкою горілки марки «Пшенична», пляшкою соняшникової олії та ключами. Після цього він залишив потерпілу лежати зв'язаною на підлозі, закривши її в будинку, і повернувся до свого місця мешкання, де вже спав ОСОБА_2 /том №1, а.к.п. 173 - 179, 194 - 200/.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 05 вересня 2017 року та таблицею зображень до нього, посадовою особою органу досудового розслідування, з 20 години 20 хвилин до 20 години 40 хвилин, проведено огляд виявлених та вилучених під час проведення 05 вересня 2017 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1 слідчого експерименту речей, а саме: цифрового ефірного приймача "SRT 8502" марки "Strong" чорного кольору, який разом з дистанційним пультом та блоком живлення знаходились в картонній коробці, на передній частині якої в нижньому правому куті міститься наклейка з написом "ОСОБА_3, АДРЕСА_12"; упаковки соди "Wash"; чоловічої в'язаної шапки червоного кольору з двома горизонтальними смугами білого кольору, яка містить на собі прорізи для очей /том №1, а.к.п. 180 - 182/.

Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_3, останнью добровільно надано для долучення до матеріалів кримінального провадження належний їй цифровий ефірний приймач Т - 2 моделі "Strong", яким відкрито заволоділи з її будинку під час вчинення злочину відносно неї. /том №1, а.к.п. 183/.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 05 вересня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: цифровий ефірний приймач Т - 2 моделі «Strong» варіант "SRT 8502", код активації 20792143438, який переданий потерпілій ОСОБА_3 на відповідальне зберігання.

В'язану шапку з прорізами для очей, що передано на зберігання в сейфі - пакеті №4355102 до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області /том №1, а.к.п. 184/.

Відповідно до висновку експертної оцінки майна від 20 вересня 2017 року, з врахуванням фізичного стану майна, визначена його ринкова вартість, а саме: вартість одного літра соняшникової олії, пляшки горілки «Пшенична» ємкістю 0,5 літрів, цифрового ефірного приймача Т - 2 моделі «Strong» варіант «SRT 8502», однієї качки домашньої породи «Пекінська» віком чотри місяці. Загальна ринкова вартість даного майна без врахування ПДВ складає 686 гривень. /том №1, а.к.п. 221/.

Даний висновок експертної оцінки майна суд вважає належним доказом за кримінальним провадженням, незважаючи на те, що оцінювач експертної оцінки майна не внесений до реєстру судових експертів України, але так як експертна оцінка майна була проведена експертом за зверненням сторони кримінального провадження для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, тобто для визначення матеріальної шкоди за даним кримінальним провадженням, суд вважає даний висновок допустимим доказом за кримінальним провадженням, що не суперечить вимогам п.6 ч.2 ст.242 КПК України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Поняття матеріальна шкода та поняття матеріальні збитки у кримінальному праві є різними категоріями. Так матеріальна шкода - це родове поняття негативних майнових наслідків кримінального правопорушення, тоді як матеріальними збитками є натурально - речова форма виявлення шкоди, якій відповідає один із встановлених в законі способів її відшкодування в натурі, тобто надання речі такого ж роду, тієї ж якості, або ж в грошовій формі.

У даному кримінальному провадженні матеріальні збитки були відшкодовані частково потерпілій ОСОБА_3, шляхом поверненння її цифрового ефірного приймача Т - 2 моделі «Strong» варіант «SRT 8502», при спричиненні матеріальної шкоди у даному кримінальному провадженні в розмірі 270 гривень, при таємному викраденні трьох качок,яке мало місце 25 серпня 2017 року та 3359 гривень при вчиненні кримінального правопорушення відносно неї, яке мало місце 28 серпня 2017 року.

Крім того, при проведенні судового слідства, неможливо провести експертне дослідження предметів: пляшки горілки "Пшенична", пляшки олії та трьох качок, так як дані речі відсутні, вони не були вилучені при проведенні досудового розслідування, та при проведенні судового слідства, що унеможливлює проведення експертного дослідження, з метою встановленння їх вартості.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 06 вересня 2017 року потерпіла ОСОБА_3 звернулась до органу досудового розслідування Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності невідомих її осіб, які в період з 25 серпня 2017 року по 26 серпня 2017 року із подвір'я її будинку за адресою: АДРЕСА_13, таємно викрали належних її трьох свійських качок. /том №2, а.к.п. 6 - 7/.

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 06 вересня 2017 року з фото таблицею до нього, потерпіла ОСОБА_3 вказала на шапку із прорізами для очей як на головний убор, що був на одному із обвинувачених, під час вчинення злочину відносно неї. /том №2, а.к.п. 8 - 9/.

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 06 вересня 2017 року, потерпіла ОСОБА_3 вказала на належний її цифровий ефірний приймач Т - 2 моделі «Strong» варіант "SRT 8502", код активації 20792143438, яким заволоділи під час вчинення злочину відносно неї, який мав місце 28 серпня 2017 року. /том №2, а.к.п. 10/.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що на початку вересня 2017 року, її чоловік, який товаришує з обвинуваченим ОСОБА_1, зустрілися. Вони сиділи за столом, розмовляли між собою, випивали горілку, але ніякої мови не велося про те, що ОСОБА_1вчинив злочини відносно потерпілої ОСОБА_3.

Таким чином, суд знаходить не належним та не допустимим доказом за кримінальним провадженням показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, які відповідно до ст.85 КПК України, ні прямо, ні непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, щодо вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_3.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд, дослідивши і оцінивши показання свідка ОСОБА_8 надані нею в судовому засіданні, із врахуванням вимог ч.1 ст.89 та ст.94 КПК України, вважає їх недопустимими з точки зору їх достатності та необхідності, щодо вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_3.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 02 вересня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано дві чоловічі в'язані шапки, вилучені 01 вересня 2017 року в ході обшуку за місцем спільного помешкання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які за версією слідства були використані обвинуваченими під час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3, і які передані обвинуваченому ОСОБА_1 на відповідальне зберігання /том №1, а.к.п. 135/.

Як встановлено в судовому засіданні, даний висновок органу досудового розслідування не підтверджений в судовому засіданні. Як пояснювала потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 під час вчинення злочину відносно неї, був без головного убору, а на голові обвинуваченого ОСОБА_1 була одягнута в'язана шапка із прорізами для очей. Таким чином вилучені під час обшуку дві чоловічі в'язані шапки неможливо визнати речовими доказами за кримінальним провадженням.

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 02 вересня 2017 року з відеодиском до нього, потерпіла ОСОБА_3 вказала на полімерний пакет білого кольору з малюнком ромашок як на належний їй, яким заволоділи під час вчинення злочину відносно неї, який мав місце 28 серпня 2017 року. /том №1, а.к.п. 160 - 162/.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням даний протокол пред'явлення речей для впізнання, так як дана слідча дія проведена з порушенням вимог ч.2 ст.229 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.229 КПК України, річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

При пред'явленні речей для впізнання, відповідно до даного протоколу, потерпілій ОСОБА_3 було пред'явлено для впізнання чотири абсолютно аналогічних та ідентичних полімерних пакетів білого кольору з абсолютно однаковим зображенням на них квітів ромашок, які не відрізнялися один від одного за своїми формами. Внаслідок чого вимоги ч.2 ст.229 КПК України були невиконані в повному обсязі, щодо суттєвості відмінностей зовнішнього вигляду даних предметів, наданих для впізнання потерпілій ОСОБА_3.

Крім того відповідно до постанови органу досудового розслідування від 02 вересня 2017 року, речовим доказом за кримінальним провадженням визнано полімерний пакет білого кольору з малюнком у вигляді ромашок, вилучений 01 вересня 2017 року в ході обшуку за місцем спільного помешкання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який передано на зберігання в сейфі - пакеті №2396508 до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області. /том №1, а.к.п. 137/.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до обвинувального акту за кримінальним провадженням, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не інкриміновано заволодіння полімерним пакетом білого кольору з малюнком на ньому квітів ромашок, належним потерпілій ОСОБА_3, під час вчинення злочину відносно неї. При визнанні даного предмета речовим доказом за кримінальним провадженням, орган досудового розслідування вийшов за межі обвинувачення. Таким чином вилучений під час обшуку даний поліетиленовий пакет неможливо вважати речовим доказом за кримінальним провадженням.

Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 05 вересня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: упаковку соди, що передано на зберігання в сейфі - пакеті №4355102 до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області /том №1, а.к.п. 184/.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до обвинувального акту за кримінальним провадженням, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не інкриміновано заволодіння пакетом соди, належним потерпілій ОСОБА_3, під час вчинення злочину відносно неї. При визнанні даного предмета речовим доказом за кримінальним провадженням, в цій частині постанови органу досудового розслідування від 05 вересня 2017 року, орган досудового розслідування вийшов за межі обвинувачення. Таким чином вилучений під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 даний пакет соди, неможливо вважати речовим доказом за кримінальним провадженням.

Разом з тим, при оцінці доказів за кримінальним провадженням та при визначенні кваліфікації умисних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при заволодінні майном потерпілої ОСОБА_3, суд виходить з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», де пунктом 1 даної постанови звернуто увагу, що у справах про злочини проти власності суди зобов'язані як установлювати вину підсудних і призначати їм необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати передбачені законом заходи для реалізації прав потерпілих на відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», та з врахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати в разі застосування насильства до ОСОБА_3, як розбій - тобто це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна щляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині пеншій цієї статті.

Р озбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Саме тому дії обвинуваченого, як ОСОБА_1 так і обвинуваченого ОСОБА_2, який покинув житло потерпілої ОСОБА_3, ще до заволодіння майном обвинуваченим ОСОБА_1, підлягають кваліфікації за ч.3 ст.187 КК України, відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», як поєднані з незаконним проникненням до житла, а також відповідно до пункту 9 даної постанови, згідно якої небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187 КК України) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші

насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь, тобто застосування кухонного ножа відносно потерпілої ОСОБА_3 та її зв'язування мотузкою, а крім того залишення її зв'язаною та закритою в її житлі, після вчинення злочину відносно неї.

При кваліфікації умисних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1, в частині того, що під час вчинення ними кримінального правопорушення, вони із ОСОБА_2 не застосовували відносно потерпілої ОСОБА_3 ножа, а також погроз, пов'язаних із позбавленням її життя.

Суд також критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 та вважає їх неправдивими в частині того, що ним не надавалася допомога обвинуваченому ОСОБА_1 при зв'язуванні потерпілої ОСОБА_3, що ним не наносилися удари палкою по сідницях та спині потерпілої ОСОБА_3, що ним не здійснювалося викидання речей із шафи, що він поводив себе пасивно, і лише був присутній при вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_3.

Показання обвинувачених в цій частині, дані ними в судовому засіданні, суд не може покласти в основу обґрунтування висновків суду при винесенні вироку за кримінальним провадженням.

Показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відсутності їх вини у вчиненні інкримінованих кожному із них злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, дані ними в судовому засіданні суперечать іншим матеріалам кримінального провадження, тобто даним слідчих експериментів, проведених з участю обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до вимог КПК України, /том №1, а.к.п. 173 - 179, а.к.п. 194 - 200/ та не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Невизнання в судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вини за ч.3 ст.187 КК України, суд вважає спробою обвинувачених уникнути кримінальної відповідальності за вчинення саме цього злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а також відсутністю у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, саме при вчиненні ними особливо тяжкого злочину та крім того вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 тяжкого злочину, відносно особи похилого віку ОСОБА_3.

Таким чином, аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчинені інкримінованих їм злочинів.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_1

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла, а також за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, з проникненням до сховища.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.

Обставино, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які є особливо тяжким та тяжким злочинами відповідно до розділу VI Особливої частини КК України. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який посередньо характеризуються за місцем проживання, має низку непогашених судимостей за вчиненя злочинів проти власності. /том №2, а.к.п. 12 - 21, а.к.п. 83 - 89/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, призначений відповідно до ч.1 ст.70 КК України з призначенням додаткового покарання в виді конфіскації всього майна, яке є власністю обвинуваченого ОСОБА_1, що передбачено санкцією статті за вчинення особливо тяжкого злочину, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він вчинив особливо тяжкий та тяжкі злочини проти власності, які вчинені ним з прямим умислом за декількох кваліфікуючих ознак, в тому числі тяжкий злочин за кваліфікуючою ознакою повторності, а особливо тяжкий злочин за попередньою змовою групою осіб, що істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком суду обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року, яким його було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та засуджено до 02 /двох/ років позбавлення волі, із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком випробування 02 /два/ роки /справа № 192/2179/16-к, провадження № 1-кп/192/100/16/.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є особливо тяжким злочином відповідно до розділу VI Особливої частини КК України. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_2, його соціальне та матеріальне становище, отримання ним психіатричної допомоги амбулаторно, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. /том №2, а.к.п. 22 - 33/.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_2, який посередньо характеризуються за місцем проживання, на момент вчинення інкримінованого йому злочину був не судимим, а на момент ухвалення вироку засуджений 03 листопада 2017 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі, із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком випробування 01 /один/ рік /справа № 476/501/17, провадження № 1-кп/476/42/17/.

Суд вважає, з урахуванням ролі обвинуваченого ОСОБА_2 при вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, призначений в межах санкції ч.3 ст.187 КК України з призначенням додаткового покарання в виді конфіскації всього майна, яке є власністю обвинуваченого ОСОБА_2, що передбачено санкцією статті за вчинення особливо тяжкого злочину, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України, із самостійним виконанням вироку Єланецького районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2017 року, яким його визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та засуджено до 03 років позбавлення волі, із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком випробування 01 /один/ рік /справа № 476/501/17, провадження № 1-кп/476/42/17/.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України, з врахуванням положень додатку до КК України, яким визначений перелік майна, шо не підлягає конфіскації за судовим вироком. /том №1, а.к.п. 86, 133, 134, 136, 155, 184/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /том №1, а.к.п. 140, 147/

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

-за ч.3 ст.187 КК України в виді 09 /дев'яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

-за ч.3 ст.185 КК України в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 09 /дев'ять/ років 06 /шість/ місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 10 /десять/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 07 вересня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 05 вересня 2017 року по 07 вересня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання в виді 08 /восьми/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2017 року, яким ОСОБА_2 було визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та засуджено до 03 /трьох/ років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 /один/ рік - виконувати самостійно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 06 вересня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 05 вересня 2017 року по 06 вересня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: кухонний ніж, який передано на збереження до камери зберігання речових доказів Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути потерпілій ОСОБА_3, як законному власнику даної речі. /том №1, а.к.п. 86/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: дерев'яну палицю, яку передано на збереження до камери зберігання речових доказів Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №1, а.к.п. 86/.

Речові докази за кримінальним провадженням: дві пари чоловічих рукавиць, які передано на збереження обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити обвинуваченому ОСОБА_1, як законному власнику даних речей. /том №1, а.к.п. 133/.

Речові докази за кримінальним провадженням: пір'я свійських качок в пакеті №1, які передані на збереження до камери зберігання речових доказів Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №1, а.к.п. 134/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: чоловічу курточку чорного кольору, яку передано на зберігання в сейфі - пакеті №4362010 до камери зберігання речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1. /том №1, а.к.п. 136/.

Речові докази за кримінальним провадженням: сліди взуття, що знаходяться в сейф-пакеті №4032155, які передано на зберігання до камери збереження речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №1, а.к.п. 155/.

Речові докази за кримінальним провадженням: чоловічі кросівки, які передано на зберігання в сейфі - пакеті №4165434 до камери зберігання речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1. /том №1, а.к.п. 155/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: цифровий ефірний приймач Т - 2 моделі «Strong» варіант "SRT 8502", код активації 20792143438, який переданий потерпілій ОСОБА_3, відповідно до її зберігальної розписки на відповідальне зберігання - залишити потерпілій ОСОБА_3, як законному власнику даної речі. /том №1, а.к.п. 184, 185/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: шапку з прорізами для очей, що передано на збереження в сейфі - пакеті №4355102 до камери зберігання речових доказів Єланецького відділення Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /том №1, а.к.п. 184/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 692 /шістсот дев'яносто дві/ гривні 09 копійок за проведення судової трасологічної експертизи №1016 від 12 вересня 2017 року. /том №1, а.к.п. 140/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 692 /шістсот дев'яносто дві/ гривні 09 копійок за проведення судової трасологічної експертизи №1016 від 12 вересня 2017 року. /том №1, а.к.п. 140/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової трасологічної експертизи №1080 від 13 вересня 2017 року. /том №1, а.к.п. 147/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової трасологічної експертизи №1080 від 13 вересня 2017 року. /том №1, а.к.п. 147/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Судді : О.Е. ДРОБИНСЬКИЙ

Н.Б. ЗУБАР

О.В. МИРОНОВА