Постанова № 73256828, 05.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 372/1843/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кравченко Максим Володимирович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про скасування акту, визнання наказу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом, просила скасувати акт № 485 від 04.08.2015 року виданий Подільським РЦЗ та визнати недійсним наказ № 112 від 29.12.2015 « Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2018 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, оскільки безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, 11.11.2014 року позивач звернулась до Обухівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, з виплатою допомоги по безробіттю.

На підставі вказаної заяви, наданих відомостей та поданих документів, 16.02.2015 року Обухівським районним центром зайнятості, ОСОБА_3 призначено виплату допомоги по безробіттю, згідно ст. 9 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 6, 22 та 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533 - ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307.

04.08.2015 року Подільським районним центром зайнятості складено акт № 485 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за результатами звірки якого встановлено, що ОСОБА_3 виконувала роботи 23.12.2014 року по 26.01.2015 року, комісійну винагороду за виконані роботи виплачено в січні 2015 року, договір № 3883807 від 03.10.2014 року ТОВ «Еулайф груп» з ОСОБА_3 розірвано згідно п.4.1.3.6 з 24.05.2015 року.

З претензії №584/02/06-23 від 02.1.2015 року про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття виданої Обухівським міськрайонним центром зайнятості вбачається, що ОСОБА_3 порушила вимоги п.2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та їй було запропоновано добровільно повернути кошти в розмірі 19620, 85 грн. за період з 11.11.2014 року по 23.09.2015 року, а також кошти за навчання в Державному підприємстві «Інститут підготовки кадрів промисловості» в розмірі 1374, 33 грн.

29.12.2015 року Обухівським міськрайонним центром зайнятості видано Наказ №112 про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за подання ОСОБА_3 недостовірної відомості, що впливають на виплату допомоги по безробіттю, яким відображено в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ОСОБА_3 перед Обухівським МЦЗ в сумі 19620,85 грн.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено статус безробітного який може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доході готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні зобов'язані самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів з дотриманням письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зайнятись населення" підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Згідно п. 8 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про скасування акту № 485 від 04.08.2015 року виданого Подільським РЦЗ та наказу № 112 від 29.12.2015 « Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття» не підлягають задоволенню, оскільки позивачем приховано відомості щодо її перебування у трудових відносинах.

А тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, а позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про скасування акту - залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11.01.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2018