Постанова № 7325641, 04.01.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-3456/08/1170

Категорія статобліку 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" січня 2010 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Могилан С.В., судді Пасічника Ю.П. та судді Комякович Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 10-25 год. адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача ОСОБА_2,

відповідача Панасенко І.Б.,

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами, зміненими в судовому засіданні (а.с.46, 131-132, Т.1), до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді, а саме

- №0000781710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 443361,50 грн., з них 294101,00 грн. основний платіж та 149260,50 грн. штрафні санкції.

- №0000791710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 325484,52 грн.

- №0002201710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 78538,50 грн., з них 52359,00 грн. основний платіж та 26179,50 грн. штрафні санкції.

Позивач зазначив, що дані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №28/17-10/НОМЕР_1 від 21.03.2008 р. про проведення планової податкової перевірки ПП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 26.06.2006 р. по 31.12.2007 р.

Позивач вказує, що під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження ним валових доходів внаслідок невключення суми коштів отриманих за договорами комісії №1 від 07.08.2006 р., б/н від 22.09.2006 р., укладеними між ПП ОСОБА_1 та ТОВ «Промбезпека». Позивач вважає, що грошові кошти, які отримані за договором комісії не є ані доходом, ані виручкою, а до складу валового доходу повинна включатися лише сума комісійної винагороди.

Також позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо того, що кошти, отримані за договорами комісії №1 від 07.08.2006 р., б/н від 22.09.2006 р. підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, оскільки такі операції не є оподатковуваними, оскільки позивач не здійснював поставку товарів (робіт, послуг) понад 300000,00 грн. протягом дванадцяти календарних місяців, а тому з огляду на зміст п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» він не підлягає обовязковій реєстрації як платник податку на додану вартість та не зобовязаний сплачувати податок на додану вартість.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки проведена перевірка та винесені за її результатами рішення, на його думку, відповідають вимогам чинного законодавства. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на обставини, викладені в акті перевірки, та вважає свої висновки, викладені в ньому, правомірними.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.01.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши висновок експерта та обєктивно оцінивши усі докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 17 березня по 21 березня 2008 року спеціалістами ДПІ у м.Кіровограді проведено планову перевірку субєкта господарювання фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.06.2006 року по 31.12.2007 року про що складено акт №28/17-10/НОМЕР_1 від 21.03.2008 р. (а.с.72-88, Т.1).

За результатами перевірки ДПІ у м.Кіровограді винесено податкові повідомлення-рішення №0000791710/0 від 03.04.2008 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 330258,27 грн. та №0000781710/0 від 03.04.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 443361,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в апеляційному порядку позивачем до ДПІ у м. Кіровограді (а.с.9-11. Т.1). За результатами розгляду прийняте рішення яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а тому ДПІ у м.Кіровограді сформовано податкові повідомлення-рішення №0000781710/1 від 20.06.2008 р. та №0000791710/1 від 20.06.2008 р. (а.с.18-26, Т.1),

Повідомлення-рішення оскаржені в апеляційному порядку позивачем до ДПА у Кіровоградській області (а.с.12-14, Т.1), в результаті чого було прийняте рішення про результати розгляду повторних скарг (а.с.27-36, Т.1), яким податкове повідомлення-рішення №0000791710/1 від 20.06.2008 р. зменшено на 4773,75 грн., а податкове-повідомлення рішення №0000791710/1 від 20.06.2008 р. скасоване, ДПІ у м.Кіровограді зобовязано прийняти нові рішення.

ДПІ у м. Кіровограді винесено податкові повідомлення-рішення №0000781710/2 від 05.09.2008 р. (а.с.6, Т.1), №0000791710/2 від 05.09.2008 р. (а.с.7, Т.1) та додатково винесено №0002201710/2 від 05.09.2008 р. (а.с.8, Т.1), яким додатково визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 78538,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в апеляційному порядку позивачем до ДПА України (а.с.15-17, Т.1), в результаті чого їх залишено без змін. ДПІ у м.Кіровограді сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0000781710/3 від 04.12.2008 р. (а.с.48, Т.1), яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 443361,50 грн., з них 294101,00 грн. основний платіж та 149260,50 грн. штрафні санкції.

- №0000791710/3 від 04.12.2008 р. (а.с.47. Т.1), яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 325484,52 грн.

- №0002201710/3 від 04.12.2008 р. (а.с.49, Т.1), яким визначено податкове зобовязання з нкцій з податку на додану вартість в сумі 78538,50 грн., з них 52359,00 грн. основний платіж та 26179,50 грн. штрафні санкції.

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Дослідження правомірності визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням №0000791710/3 від 04.12.2008 року в сумі 325484,52 грн. (а.с.47, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання, визначене даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 325484,52 грн., нараховане через заниження, на думку відповідача, ПП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді валового доходу та завищення валових витрат.

Судом встановлено, що в період з 26.06.2006 р. по 31.12.2006 р. ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Д №592092 від 18.12.2006 р. (а.с.138, Т.1) та про що зазначено в акті (а.с.74 Т.1) та не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивач в період з 26.06.2006 року по 31.12.2006 року не включив до валових доходів кошти в сумі 817 100,00 грн., у 2007 році 1565400,00 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок позивача за договорами комісії.

Під час судового розгляду встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промбезпека» було укладено договір комісії №1 від 07.08.2006 р. (а.с.140, Т.1), за умовами якого ТОВ «Промбезпека» взяло на себе обовязок перерахувати позивачу кошти в сумі 2500000,00 грн., а ПП ОСОБА_1 (комісіонер) зобовязався укласти від свого імені та за рахунок (комітента) договір поставки товарів та передати їх комітентові. За надання таких послуг ПП ОСОБА_1 мав отримати комісійну винагороду в розмірі 125000,00 грн.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що 22.09.2006 р. позивач уклав з ТОВ «Промбезпека» договір комісії б/н (а.с.139, Т.1) за умовами якого ТОВ «Промбезпека» взяло на себе обовязок перерахувати позивачу кошти в сумі 1500000,00 грн., а ПП ОСОБА_1 (комісіонер) зобовязався укласти від свого імені та за рахунок комітента договір надання маркетингових послуг та передати результати маркетингових досліджень отримані за цими договорами комітентові. За таку послугу ТОВ «Промбезпека» мало сплатити позивачу комісійну винагороду в розмірі 75000,00 грн.

Відповідно ст. 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до положень ст. ст.1018, 1022 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Судом встановлено, що ТОВ «Промбезпека» на виконання укладених договорів комісії перерахувало у період з 07.08.2006 р. по 26.12.2006 р. на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 817100,00 грн., а в період з 17.01.2007 р. по 28.09.2007 р. кошти в сумі 1531900,00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача (а.с.150-205, Т.1) та не заперечувалось сторонами. Відповідно до призначення платежу, вказаного в виписках банку, враховуючи взаємне узгодження ТОВ «Промбезпека» з позивачем часткової зміни цільового спрямування коштів (а.с.233-236, Т.1), сума 2349000,00 грн. надійшла за договорами комісії №1 від 07.08.2006 р. та від 22.09.2006 р.

У звязку з невиконанням ПП ОСОБА_1 умов договору, 21.11.2007 р. ТОВ «Промбезпека» звернулося до позивача з вимогою повернути кошти в сумі 2318400,00 грн. (а.с.237, Т.1), які відповідно до листа ПП ОСОБА_1 (а.с.238, Т.1) та квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.239-241, Т.1) повернуті ТОВ «Промбезпека».

Судом встановлено, що показник валових доходів в декларації про доходи за 2006 рік (а.с.148-149, Т.1) складає 36000,00 грн. (маркетингові послуги).

У відповідності до ст. 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 р. №12 оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою субєктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР встановлено, що продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. При цьому, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

У відповідності до абз. 4 п. п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 вказаного Закону не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у звязку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Висновком №2234/23 судово-економічної експертизи від 15.09.2009 р., призначеної ухвалою від 01 червня 2009 року за клопотанням позивача (а.с.37-41, Т.2) встановлено, що обєктом оподаткування за податком з доходів фізичних осіб, для фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 07.08.2006 р. по 31.12.2006 р. є комісійна винагорода, розмір якої визначений договорами комісії №1 від 07.08.2006 р. та від 22.09.2006 р. відповідно 125000,00 грн. та 75000,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в періоді з 07.08.2006 р. по 31.12.2006 р. комісійної винагороди не отримував, а тому суд приходить до висновку про відсутність у ПП ОСОБА_1 обєкту оподаткування в даному періоді за договорами комісії.

Під час дослідження декларації про доходи позивача за 2006 рік встановлено, що ПП ОСОБА_1 визначено валові витрати в сумі 35907,00 грн., про що також зазначено в акті перевірки відповідачем (а.с.84). Документальних доказів понесення валових витрат під час перевірки позивачем не було надано, а тому ДПІ в м.Кіровограді визначила валові витрати за нормами у відсотках до валового доходу відповідно до ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року та додатку № 6 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 р. №12 в сумі 9000,00 грн. (36000,00 грн. х 25%).

Враховуючи відсутність доказів понесення витрат при перевірці, ух валою від 28.12.2009 р. суд зобовязував позивача надати документальні докази в підтвердження валових витрат в сумі 35907,00 грн. (а.с.73, Т.2), однак позивач не виконав вимоги ухвали та не надав вказані докази посилаючись на їх відсутність, а тому суд погоджується з позицією ДПІ у м. Кіровограді в цій частині та вважає, що задекларовані позивачем у декларації про доходи за 2006 рік (а.с.147-149, Т.1) валові витрати в сумі 35907,00 грн. не підтвердженні первинними документами та вважає правомірним нарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб в сумі 3497,91 грн. ((36000,00 грн. - 9000,00 грн.) х 13%) 12,09 (.а.с84). При цьому суд враховує те, що у відповідності до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в редакції яка діяла у 2006 році, ставка податку з доходів фізичних осіб становила 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенням №0000791710/3 від 04.12.2008 року, яким позивачу визначено суму податку з доходів фізичних осіб 325484,52 грн., в частині визначення податкового зобовязання в сумі 3497,91 грн. задоволенню не підлягають.

В акті перевірки, з урахуванням змісту рішення про розгляд повторної скарги (а.с.33 Т.1), відповідач вказує, що позивач занизив валовий дохід за 2007 рік, отриманий ним за договорами комісії на 1556600,00 грн., а тому перевищив обсяг виручки встановлений для платників єдиного податку в сумі 500000,00 грн. та втратив право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Декларації про доходи за 2007 рік не подав.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Отримані позивачем на розрахунковий рахунок кошти за договорами комісії №1 від 07.08.2006 р. та від 22.09.2006 р. для забезпечення укладення договору від імені та за рахунок комітента не є виручкою в розумінні ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727, а тому не беруться до уваги при обрахунку виручки. Відповідно до висновку №2234/23 судово-економічної експертизи від 15.09.2009 р. (а.с.37-41, Т.2) встановлено, що обєкт оподаткування за податком з доходів фізичних осіб, для фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. відсутній.

Більш того, субєкт малого підприємництва сплачує податок з доходів фізичних осіб у складі єдиного податку, а в ідповідно до змісту п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ні податку з доходів фізичних осіб, ні податку на додану вартість, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22.10.2008 року у справі за позовом фізичної особи підприємця до ДПІ у Святошинському районі м.Києва.

Окрім цього , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з листа ДПА України №14724/7/15-1317 від 07.11.2000 р. грошові кошти, які надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку на підставі договору комісії, експедиторських, брокерських договорів є транзитними, платники єдиного податку не мають права власності на такі кошти, вказані грошові кошти не входять до бази оподаткування, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі, а тому не є виручкою від реалізації продукції чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенням №0000791710/3 від 04.12.2008 року, яким позивачу визначено суму податку з доходів фізичних осіб 325484,52 грн., в частині податкового зобовязання в сумі 321986,61 грн. (325484,52 грн. - 3497,91 грн.) підлягають задоволенню.

Дослідження правомірності визначення податкового зобовязання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000781710/3 від 04.12.2008 р., в сумі 443361,50 грн., з яких 294101,00 грн. основний платіж та 149260,50 грн. штрафні санкції (а.с.48, Т.1) та №0002201710/3 від 04.12.2008 р. в сумі 78538,50 грн., з яких 52359,00 грн. основний платіж та 26179,50 грн. штрафні санкції (а.с.49, Т.1).

Відповідно до п .п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, особа, підлягає обовязковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобовязань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахуванню податку на додану вартість).

Згідно із статтею 9 зазначеного Закону, особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобовязані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

З огляду на те, що обсяги валових доходів у позивача за період з 26.06.2006 р. по 31.12.2006 р. склали 36000,00 грн., а з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. під час перебування на спрощеній системі оподаткування валовий дохід відсутній, загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно не перевищувала 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість), а тому суд вважає відсутніми підстави для застосування в даному випадку п.п. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, що також свідчить про відсутність обовязку реєструватися платником податку на додану вартість та подавати до ДПІ у м. Кіровограді податкову декларацію з ПДВ.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення №0000781710/3 від 04.12.2008 р. та №0002201710/3 від 04.12.2008 р. визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді відносно приватного підприємця ОСОБА_1, а саме:

- №0000781710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 443361,50 грн., з яких 294101,00 грн. основний платіж та 149260,50 грн. штрафні санкції.

- №0000791710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 325484,52 грн., в частині 321986,61 грн.

- №0002201710/3 від 04.12.2008 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 78538,50 грн., з яких 52359,00 грн. основний платіж та 26179,50 грн. штрафні санкції.

Присудити приватному підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 06 січня 2010 року.

Колегія суддів

(підпис) Могилан С.В.

(підпис) Пасічник Ю.П.

(підпис) Комякович Г.М.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан