Рішення № 73254629, 05.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/229/18

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Стандарт Інжинірінг” (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Миру, 21/1 код ЄДРПОУ 33436167)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” (65110, м. Одеса, вул.. Розкідайлівська, 69/71, офіс 415, код ЄДРПОУ 38958084)

про стягнення 120 726,11грн.

Суддя Погребна К.Ф.

При секретарі Арзуманян В.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреність №б/н від 04.01.2018р.

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Стандарт Інжинірінг” звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” про стягнення заборгованості в розмірі 120 726,11грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором субпідряду на виконання монтажних робіт №22-10/15 від 22.10.2015р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. провадження по справі №916/229/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 15.02.2018р. (вх.. ГСОО№ 7685/18 від 01.03.2018р.) та від 14.03.2018р. (вх. ГСОО №11148/18 від 03.04.2018). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

22.10.2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”Стандарт Інжинірінг” (Виконавець) було укладено договір 22-10/15, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати електромонтажні роботи на виробничій ділянці з адміністративно – лабораторною частиною ОДО «ІНТЕРХІМ», розташований за адресою: Кулендорівський промвузол (21-й км Старокиївської дороги, м. Одеси), у чіткій відповідності із наданим Замовником Проектом (п.1.1 договору).

Вартість робіт за цим Договором визначається розробленим Підрядником і узгодженим із Замовником «Договірною ціною» і «Локальним кошторисом» (п.2.1 договору).

Позивач вказує, що загальна вартість робіт становить 181 226,11грн.

Договірна ціна визначається у відповідності до нормативних документів Держбуду України про порядок визначення кошторисної вартості будівництва, здійсненого на території України (ДБН 1.1.-1-2000) (п.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що платежі за договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до п.3.1 Виконавець зобов’язується виконати роботи не пізніше 31.12.2015р. та розпочати виконання робіт, з моменту отримання авансового платежу на виконання робіт.

Платежі за договором здійснюються в безготівковій формі на поточний розрахунковий рахунок Виконавця (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином: аванс на закупівлю матеріалів в розмірі 100% від вартості монтажних робіт, на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання договору; оплата монтажних робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт обома сторонами; остаточний розрахунок здійснюється згідно актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів, з моменту введення об’єкта в експлуатацію та підписання обома сторонами.

Позивач вказує, що відповідачем за платіжним дорученням від 26.11.2015р. був сплачений авансовий платіж в сумі 60 500грн.

Відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015р., підписаного сторонами без зауважень позивачем були належним чином виконані роботи за договором на суму 181 226,11грн.

Зазначене, також, за посиланнями позивача, засвідчено в Довідці про вартість виконаних будівельних робі і витрат за листопад 2015р., яка також підписана сторонами 30.11.2015р. без зауважень.

Проте відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт в повному обсязі не здійснив, в зв’язку з чим за розрахунком позивача, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 120 726,11грн. ( 1181 226,11 грн. (загальна вартість робіт) – 60 500 грн.(авансовий платіж)).

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати вартості виконаних робіт, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”Стандарт Інжинірінг” звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 22.10.2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”Стандарт Інжинірінг” було укладено договір 22-10/15, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати електромонтажні роботи на виробничій ділянці з адміністративно – лабораторною частиною ОДО «ІНТЕРХІМ», розташований за адресою: Кулендорівський промвузол (21-й км Старокиївської дороги, м. Одеси), у чіткій відповідності із наданим Замовником Проектом.

Вартість робіт за цим Договором визначається розробленим Підрядником і узгодженим із Замовником «Договірною ціною» і «Локальним кошторисом, згідно яких визначено обсяг робіт та їх вартість в загальній сумі 181 226,11грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що платежі за договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника згідно з актами виконаних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до вимог ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін, а згідно з вимогами ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вище встановлено господарським судом на виконання умов договору підряду позивачем у листопаді 2015р. виконані роботи загальною вартістю 181 226,11грн., що підтверджується відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3), які підписані відповідачем без жодних зауважень щодо вартості та якості виконаних робіт. При цьому жодних заперечень щодо вартості та якості виконаних позивачем робіт не надано відповідачем і під час розгляду даної справи у суді. Сплачені роботи були частково, лише на суму 60 500грн.

Приймаючи до уваги, що процедура приймання виконаних робіт, оформлена актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним обома сторонами та довідкою про вартість виконаних робіт, а також відсутність будь-яких приміток щодо відмови однієї із сторін від підписання вказаних акта та довідки, суд доходить висновку, що підрядні роботи були виконані ТОВ ”Стандарт Інжинірінг” належним чином, згідно до умов укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати виконаних робіт з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №22-10/15 від 22.10.2015р. у розмірі 120 726,11грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”Стандарт Інжинірінг” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”Стандарт Інжинірінг” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” про стягнення 120 726,11грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Технік інжінірінг груп” (65110, м. Одеса, вул.. Розкідайлівська, 69/71, офіс 415, код ЄДРПОУ 38958084) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Стандарт Інжинірінг” (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Миру, 21/1 код ЄДРПОУ 33436167) заборгованість розмірі 120 726 (сто двадцять тисяч сімсот двадцять шість)грн. 11коп. та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві)грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна