Рішення № 73252340, 28.03.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2018 року м. Ужгород№ 807/83/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивач - ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2;

відповідачі - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області та Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник Ліуш Богдан Богданович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області та Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 або позивач), звернувся доЗакарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, будинок 10-а, Ідентифікаційний код 39595916) (далі по тексту - Ужгородська ОДПІ або відповідач-1) та Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, Ідентифікаційний код 39393632) (далі по тексту - відповідач-2), якою, із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13 лютого 2017 року (а.с.а.с. 115-117), просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002051700 від 18 січня 2017 року (яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 5108,51 грн. за основним платежем та 1277,13 грн. за штрафними санкціями); вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ужгородської ОДПІ № Ф-15/13-02 від 29 листопада 2016 року (в частині вимоги сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19403,67 грн.); рішення про застосування штрафних санкцій Ужгородської ОДПІ № 111/13-02 від 29 листопада 2016 року (в частині застосованого штрафу у розмірі 1940,37 грн.); податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ № 112/13-02 від 29 листопада 2016 року (в частині грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 838,78 грн. за основним платежем та 209,69 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 під час проведення перевірки безпідставно включено до складу загального оподатковуваного доходу позивача за 2015 рік суми акцизного податку у розмірі 55918,17 грн., який є одним із видів непрямих податків, а тому згідно підпункту 6.1 пункту 6 П(С)БО 15 "Дохід" суми акцизу не визнаються доходом. Наголошено, що відповідна сума акцизного податку задекларована та сплачена до бюджету у звітному 2015 році. За наведених обставин вважає, що відповідачем-1 безпідставно визначено додаткові суми чистого доходу на суму 55918,50 грн., яка відповідає сумі акцизного податку, а тому використання таких сум чистового доходу базою для донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску є протиправним.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих суду письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Зокрема, вказав, що у спірному періоді жодних виключень щодо не включення до складу валових доходів фізичної особи-підприємця акцизного податку Податковим кодексом України не передбачено. Також пояснив: сума акцизного податку, у разі включення такої до вартості проданих товарів, зазначається у графі 2 "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності" Книги обліку доходів і витрат, однак не відображається в графах 5-8 "Витрати, пов'язані із господарською діяльністю". Відтак, оскаржені податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті правомірно, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Ужгородської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, про що складено відповідний акт за № 631/13-02/НОМЕР_1 від 07 жовтня 2016 року (а.с.а.с. 11-53). Зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 177.2, п. 177.3 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму загального оподатковуваного доходу у 2015 році у розмірі 55 918,50 грн., та п.177.2, п.177.4 ст. 177, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138., пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (у редакції станом на 31.12.2014), пп. 139.1.10 п.139.1 ст. 139 розділу III, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України (у редакції станом на 31.12.2014), п.177.2, п.177.4 п. 177.10 ст.177 (у редакції станом на 31.12.2015), пп. 5 п. 6, п. 9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481), в результаті чого завищено витрат, які пов'язані з господарською діяльністю, за рахунок включення до їх складу сум плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, сум збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патенту), а також вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами у загальному розмірі 541734,96 грн., в т.ч. за 2013 рік - 156559,33 грн., за 2014 рік - 180819,00 грн., за 2015 рік - 204356,64 грн., що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу в загальному розмірі 597653,46 грн., в т.ч. за 2013 рік - 156559,32 грн., за 2014 рік - 180819 грн., за 2015 рік - 260275,14 грн., внаслідок чого документальною перевіркою з урахуванням проведеного перевіркою остаточного річного перерахунку, донараховано податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся в загальному розмірі 90813,09 грн., у т.ч. за 2013 рік - 19503,74 грн., за 2014 рік - 24060,22 грн., за 2015 рік - 47249,13 грн.;

- п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого перевіркою донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 189700,89 грн., у т.ч. за 2013 рік - 54326,07 грн., за 2014 рік - 62744,18 грн., за 2015 рік - 72630,64 грн.;

- пп. 1.1, 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого перевіркою донараховано військового збору з чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік в сумі 3904,12 грн.

ФОП ОСОБА_1, у порядку статті 86 пункту 86.7 Податкового кодексу України, подав до Ужгородської ОДПІ письмові заперечення на акт перевірки № 631/13-02/НОМЕР_1 від 07.10.2016 р. (заперечення б/н від 17.10.2016 р., а.с.а.с. 54-62), якими вчинення вищевказаних порушень податкового законодавства заперечив та просив призначити та провести на підставі статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.5 Податкового кодексу України документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 з питань, що стали предметом оскарження у межах даних заперечень до акту перевірки від 07.10.2016 року № 631/13-02/НОМЕР_1.

03 листопада 2016 року Ужгородською ОДПІ прийнято наказ № 270, яким вирішено провести позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі статті 78 пункту 78.1 підпункту 78.1.5 Податкового кодексу України.

На підставі даного наказу, працівниками Ужгородської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 по 31.12.2015, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, про що складено відповідний акт за № 780/13-02/НОМЕР_1 від 16 листопада 2016 року (а.с.а.с. 63-82). Зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.177.2, п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму загального оподатковуваного доходу у 2015 році у розмірі 55 918,50 грн., п. 177.2, п. 177.4 ст.177, п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України (у редакції станом на 31.12.2014), пп. 139.1.10 п. 139.1 ст. 139 розділу III, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (у редакції станом на 31.12.2014), п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (у редакції станом на 31.12.2015), в результаті чого завищено витрат, які пов'язані з господарською діяльністю, за рахунок включення до їх складу сум плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами та сум збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патенту) у загальному розмірі 30 736,00 грн., в т.ч. за 2013 рік - 5 589,00 грн., за 2014 рік - 15 147,00 грн., за 2015 рік - 10 000,00 грн., що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу в загальному розмірі 86 654,50 грн., в т.ч. за 2013 рік - 5 589,00 грн., за 2014 рік - 15 147,00 грн., за 2015 рік - 65 918,50 грн., внаслідок чого документальною перевіркою з урахуванням проведеного перевіркою остаточного річного перерахунку, донараховано податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період в загальному розмірі 5 688,51 грн.;

- п. 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого перевіркою донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 30 069,06 грн., в т.ч. за 2013 рік - 1 939,35 грн., за 2014 рік - 5 256,02 грн., за 2015 рік - 22 873,69 грн.;

- пп. 1.1, 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого перевіркою донараховано військового збору з чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік в сумі 988,77 грн.

На підставі акту перевірки № 780/13-02/НОМЕР_1 від 16 листопада 2016 року Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Закарпатській області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 110/13-02 від 29 листопада 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 5688,51 грн. за основним платежем та 1422,13 грн. за штрафними санкціями (а.с.а.с. 82, 83);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15/13-02 від 29 листопада 2016 року, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 30069,06 грн. (а.с. 84);

- рішення про застосування штрафних санкцій № 111/13-02 від 29 листопада 2016 року, яким застосовано штраф у розмірі 3103,87 грн. за донарахування за результатами перевірки контролюючим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 30069,06 грн. (а.с. 85);

- податкове повідомлення-рішення № 112/13-02 від 29 листопада 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 988,77 грн. за основним платежем та 247,19 грн. за штрафними санкціями (а.с. 86).

ФОП ОСОБА_1, у порядку статті 56 Податкового кодексу України, подав до Головного управління ДФС у Закарпатській області скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій (скарга б/н від 02.12.2016 р.,а.с.а.с. 87-91).

26 грудня 2016 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області прийнято рішення про результати розгляду скарги № 623/Д/07-16-10-01-48 (а.с.а.. 92-100), у відповідності до якого вирішено:

- частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2016 р. № 110/13-02 в частині 580,00 грн. податку на доходи фізичних осіб та 145,00 грн. штрафної санкції;

- залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 29.11.2016 р. № 112/13-02 (в частині 5108,51 грн. податку на доходи фізичних осіб та 1277,13 грн. штрафної санкції), вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.11.2016 р. № Ф-15/13-02 про сплату боргу (недоїмки), рішення Ужгородської ОДПІ від 29.11.2016 р. № 111/13-02 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- залишити без задоволення скаргу ФОП ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 р. № 110/13-02 (в частині 5108,51 грн. податку на доходи фізичних осіб та 1277,13 грн. штрафної санкції), № 112/13-02, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.11.2016 р. № Ф-15/13-02, рішення Ужгородської ОДПІ від 29.11.2016 р. № 111/13-02.

За наслідками адміністративного оскарження, на підставі акту перевірки № 780/13-02/НОМЕР_1 від 16.11.2016 року та рішення про результати розгляду скарги № 623/Д/07-16-10-01-48 від 26.12.2016 р., Головним управлінням ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002051700 від 18 січня 2017 року (а.с. 118), яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 5108,51 грн. за основним платежем та 1277,13 грн. за штрафними санкціями.

Підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 та пунктом 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У такому випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Проаналізувавши наведене суд констатує, що з прийняттям Головним управлінням ДФС у Закарпатській області нового податкового повідомлення-рішення № 0002051700 від 18 січня 2017 року (яким фактично змінено у бік зменшення загальний розмір грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, з 7110,64 грн. до 6385,64 грн.) попереднє податкове повідомлення-рішення № 110/13-02 від 29 листопада 2016 року вважаються відкликаними.

Отже, на сьогоднішній день залишаються чинними та є предметом судового оскарження (із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13 лютого 2017 року):

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002051700 від 18.01.2017 р., яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 5108,51 грн. за основним платежем та 1277,13 грн. за штрафними санкціями;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) Ужгородської ОДПІ № Ф-15/13-02 від 29.11.2016 р. в частині вимоги сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19403,67 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій Ужгородської ОДПІ № 111/13-02 від 29.11.2016 р. в частині застосованого штрафу у розмірі 1940,37 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ № 112/13-02 від 29.11.2016 р. в частині грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 838,78 грн. за основним платежем та 209,69 грн. за штрафними санкціями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Закарпатський окружний адміністративний суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно статті 2 КАС України, її частини 2 пунктів 1, 3, 5, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Згідно із статтею 19 частиною 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Ужгородської ОДПІ № 780/13-02/НОМЕР_1 від 16 листопада 2016 року, контролюючий орган виходить з того, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 становив 1157291,26 грн. (замість задекларованих - 1101372,76 грн.), з яких 1148157,92 грн. - виручка від реалізації товарів, без урахування ПДВ (загальна сума виручки 1366605,58 грн., у т.ч. ПДВ - 218447,66 грн.), та 9133,34 грн. - надходження коштів на банківський рахунок від надання послуг щодо забезпечення у наявності визначеного асортименту тютюнової продукції, без урахування ПДВ (загальна сума надходжень 10960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1826,66 грн.). За таких обставин контролюючим органом зроблено висновок про заниження загального оподаткованого доходу у 2015 році на суму 55918,50 грн., оскільки платником при декларуванні не було враховано весь розмір фактично отриманої протягом 2015 року виручки від продажу товарів.

Також на підставі даних періодичного скороченого звіту РРО за період з 02.01.2015 р. по 31.12.2015 р. (а.с. 101) встановлено, що у 2015 році до ціни реалізованих позивачем підакцизних товарів було включено суми акцизного податку саме у розмірі 55918,50 грн., які під час перевірки контролюючим органом й було віднесено до складу загального оподатковуваного доходу платника за 2015 рік. Даний факт не заперечується сторонами.

Статтею 177 Податкового кодексу України, у редакції чинній протягом 2015 року, було визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом пунктів 177.1, 177.2, 177.3 цієї статі, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.178 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок.

Акцизний податок як і податок на додану вартість, є також непрямим податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (статті 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.4 Податкового кодексу України).

Отже, з наведених норм вбачається, що податок на додану вартість та акцизний податок мають однакову правову природу, а саме: обидва цих податки є непрямими. Однак, норма статті 177 пункту 177.3 Податкового кодексу України не робить виключення для фізичних осіб-підприємців щодо не включення акцизного податку до доходу.

Нормами чинного податкового законодавством передбачено основоположні принципи функціонування податкової системи країни, зокрема такі як єдиний підхід до встановлення податків і зборів (стаття 4 пункт 4.1 підпункт 4.1.11 Податкового кодексу України), нейтральність оподаткування (стаття 4 пункт 4.1 підпункт 4.1.8 Податкового кодексу України), відповідно до якого установлення податків та зборів повинно відбуватись у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

Однак, у даному випадку має місце нерівність у порядку визначення доходу від господарської діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, а включення акцизного податку до доходу фізичної особи-підприємця негативно впливає на конкурентоздатність такого підприємця порівняно з юридичними особами - платниками податку на прибуток, що є порушенням статті 42 Конституції України, якою гарантується право кожного на підприємницьку діяльність, на захист конкуренції, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції.

Крім того, статтею 51 Цивільного кодексу України унормовано, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, а тому до спірних відносин підлягають застосуванню приписи Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14.12.1999 року за № 860/4153 (далі - П(С)БО 15 23"Дохід"), яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності (п. 1).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 П(С)БО 15 "Дохід" прямо передбачено, що такі надходження від інших осіб, як: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів, не визнаються доходами.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є доходом Державного бюджету, а не підприємця. Адже, суми акцизного податку, який є непрямим податком, після надходження до підприємця в ціні реалізованого підакцизного товару, сплачується останнім до бюджету. Відповідно такі суми до складу доходу фізичної особи-підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, та до складу витрат такого підприємця не включається.

До такого ж висновку приходить Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року, що ухвалена у справі № 821/274/17.

Судом, внаслідок дослідження платіжних доручень № 28 від 26.02.2015 р., № 44 від 26.03.2015 р., № 58 від 28.04.2015 р., № 11 від 27.05.2015 р., № 26 від 26.06.2015 р., № 41 від 29.07.2015 р., № 57 від 28.08.2015 р., № 76 від 29.09.2015 р., № 91 від 28.10.2015 р., № 108 від 25.11.2015 р, № 128 від 25.12.2015 р., № 11 від 25.01.2016 р. (а.с.а.с 102-107) встановлено, що суми акцизного податку, включені до ціни підакцизних товарів, реалізованих позивачем у звітному 2015 році, ФОП ОСОБА_1 сплатив до бюджету, а тому законні підстави включати відповідну суму акцизного податку до складу загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік відсутні.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що порушення у вигляді завищенням витрат, які пов'язані з господарською діяльністю, за рахунок включення до їх складу сум плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами та сум збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патенту) у загальному розмірі 30736 грн. не є предметом судового оскарження з боку позивача, суд приходить до висновку, що після оподаткування задекларованого чистого доходу платника збільшеного на суму 30736 грн. (сума завищених витрат) за ставкою визначеною статтею 167 пунктом 167.1 Податкового кодексу України, та віднімання у порядку статті 177 пункту 177.5 Податкового кодексу України суми сплачених протягом 2013-2015 року авансових платежів та суми сплачених платником зборів за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у 2013 - 4649,00 грн., у 2014 р. - 4295,00 грн. та у 2015 р. - 4030,56 грн.) додаткове грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, ніж те котре було задеклароване, у ФОП ОСОБА_1 не виникає, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002051700 від 18 січня 2017 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово введено військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від доходів, визначених ст. 163 цього Кодексу (загальний річний оподатковуваний дохід), а платниками збору є особи визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерелом походження в Україні, так і іноземні доходи).

Таким чином позивач є платником військового збору, а об'єктом оподаткування є його загальний річний оподатковуваний дохід.

Крім того, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є також платником єдиного внеску, а об'єктом оподаткування для позивача відповідно до статті 7 вказаного Закону є сума його доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Враховуючи те, що судом встановлено безпідставність донарахування ФОП ОСОБА_1 загального оподаткованого доходу у 2015 році на суму 55918,50 грн., то протиправним є нарахування позивачу військового збору у розмірі 838,78 грн. (55918,50 грн. х 1,5%) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19403,67 грн. (55918,5х34,7%), котрі визначено контролюючим органом з сум безпідставно донарахованого позивачу оподаткованого доходу, у зв'язку з чим слід визнати протиправними та скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 112/13-02 від 29.11.2016 р. (в частині грошового зобов'язання по військовому збору в розмірі 838,78 грн. за основним платежем та 209,69 грн. за штрафними санкціями), частково вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15/13-02 від 29.11.2016 р. (в частині вимоги сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19403,67 грн.) та частково рішення про застосування штрафних санкцій № 111/13-02 від 29.11.2016 р. (в частині застосованого штрафу у розмірі 1940,37 грн.).

У відповідності до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїс Торіха проти Іспанії" (заява № 18390/91) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевказане, зважаючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2 частиною 3 пунктом 10, 14 частиною 1, 132, 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, будинок 10-а, Ідентифікаційний код 39595916) та Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, Ідентифікаційний код 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2017 року за № 00020551700.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2016 року за № 112/13-02 в частині грошового зобов'язання по військовому збору у розмірі 838,78 грн. за основним платежем та 209,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 111/13-02 про застосування штрафних санкцій від 29 листопада 2016 року у частині застосованого штрафу у розмірі 1940,37 грн..

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 листопада 2016 року за № Ф-15/13-02 в частині вимоги сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19403,67 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, Ідентифікаційний код 39393632) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 березня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 06 квітня 2018 року.

СуддяС.Є. Гаврилко