Рішення № 73252202, 21.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/552/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О. В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сульженко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила зарахувати періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці, який не зараховано до стажу при призначені пенсії та зробити перерахунок пенсії. Позивачем було отримано лист Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.11.2017 № 2825/02 про те, що період роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці, не зараховано до стажу при призначені пенсії у зв'язку з внесення виправлень до трудової книжки у порушенням норм Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 (далі Інструкція). Відповідачем зазначалося, що закреслення внесених неточних або неправильних записів до трудової книжки не допускається.

Ухвалою суду від 02.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві від 21.03.2018.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.10.2017 ОСОБА_3 звернулась до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила зарахувати періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці, який не зараховано до стажу при призначені пенсії та зробити перерахунок пенсії.

Однак, відповідачем надано відповідь про неможливість зарахувати до трудового стажу період роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці, оскільки в трудовій книжці позивача допущено виправлення, що не засвідчено належним чином, що стало підставою не зарахування періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 до трудового стажу.

Вказані дії позивач вважає протиправною, оскільки в трудовій книжці закреслений лише один не вірний запис від 12.03.1985 щодо звільнення з роботи за власним бажанням, бо фактичного звільнення не було, решта записів внесені без порушення і відповідають нормам Інструкції.

Разом з тим, позивач позбавлений можливості підтвердити період роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці уточнюючою довідкою, так як згідно довідки місцевої архівної установи "Трудовий архів району" Хорошівської районної ради Житомирської області від 17.11.2017 №365 документи з особового складу Володарсько-Волинському районної ремонтно-будівельної дільниці старшого виконавця робіт до них на зберігання не надходили.

ОСОБА_3 вказує, що нею були надані усі можливі документи, які підтверджують її трудовий стаж, а тому просить суд зобов'язати Хорошівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці, до трудового стажу та зробити перерахунок пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка діяла до 29.07.1993.

Відповідно до п. 2.5 цієї Інструкції у випадку встановлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагороди та заохочення та інше виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Відповідно до п. 1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають (п. 1.2 цієї Інструкції).

Пунктами 2.6, 2.9 Інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Згідно із п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_3 закреслений один не вірний запис від 12.03.1985 щодо звільнення з роботи за власним бажанням, зазначене виправлення не засвідчено належним чином.

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що позивачем вживались усі можливі заходи щодо підтвердження спірного періоду роботи, а саме надано відповідачу довідку з місцевої архівної установи "Трудовий архів району" Хорошівської районної ради Житомирської області, в якій зазначено, що не має можливості підтвердити факт роботи, оскільки архівні документи на зберігання не надходили, місце знаходження документів не відомо.

Суд також зазначає, що виправлення в трудову книжку позивача було внесено лише один не вірний запис від 12.03.1985 щодо звільнення з роботи за власним бажанням, а тому не зарахування всього періоду, на переконання суд є необґрунтованим.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.

Зважаючи на те, що відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, суд вважає, що неврахування відповідачем в стаж позивача періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці є протиправним та не відповідає вимогам наведеного вище законодавства.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства"(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до трудового стажу періоду роботи з 12.10.1983 по 24.02.1988 в Володарсько-Волинському районній ремонтно-будівельній дільниці та зробити перерахунок пенсії підлягає задоволенню.

Однак, позовна вимога щодо визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем заяву позивача розглянув як звернення, та не приймав ні яких протиправних рішень, а тому не вчиняв протиправних дій.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 41246794, вул. Древлянська, 1, смт. Хорошів, 1201) зарахувати ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до стажу роботи період з 12 жовтня 1983 року по 24 лютого 1988 року та зробити перерахунок пенсії з часу звернення з заявою від 26 жовтня 2017 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 10 квітня 2018 року