Рішення № 73251639, 27.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 804/454/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. за участі секретаря судового засіданняТонояна А.К. за участі: представника позивача представника відповідача Хрипунова Д. Г. Москалець Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000631234 від 11.10.2017 року, у зв'язку з порушенням вимог Податкового кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000631234 від 11.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства було встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету у розмірі 400 000,00 грн. За вказане порушення, податковим повідомленням-рішенням № 0000631234 від 11.10.2017 року зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 20 % за затримку сплати грошового зобов'язання. Позивач зазначає, що за своєю правовою природою частина прибутку (доходу), яка відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, взагалі не є податковим боргом. З цих причин будь-яких законних підстав застосовувати передбачений податковим законодавством штраф навіть за несвоєчасну сплату цих сум до бюджету не можна. З огляду на викладене позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000631234 від 11.10.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.02.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судове засідання

06.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Згідно з пп. 17 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» визначено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність» покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Стаття 46 ПК України, визначає, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом У випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Отже, враховуючи, що платником податків відображено суму 513 996 гри. у податковій декларації на прибуток за 2016 рік поданої 26.01.2017 №9268224558, то вказана сума являється податковим зобов'язанням (оскільки ст.46 ПК України визначає відображену суму в декларації податковим зобов'язанням), то відповідно до ПК України підприємством повинно бути сплачено відповідну суму податкового зобов'язання протягом строків визначених ПК України. Також вказує на те, що позивач не заперечує факт порушення строків сплати грошового зобов'язання, отже податкове повідомлення-рішення № 0000631234 від 11.10.2017 року є законним та обґрунтованим, з огляду на що просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.06.2017року на підставі п.п. 191.1.1, п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст 191, п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України, у порядку визначеному п. 57.1 ст. 57, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 розділу II ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Удовенко P.C., прикомандированим до управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2017 року № 146 «Про прикомандирування працівників ДПІ» та від 30.03.2017 року № 1796 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС від 16.01.2017 № 146», в приміщенні Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра за адресою: пр. Богдана Хмельницького, б. 25, проведено камеральну перевірку з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку за 2016 рік Дніпропетровським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (код ЄДРПОУ 3187660).

Під час даної перевірки відповідачем було встановлено порушення Дніпропетровським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За результатами вказаної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки № 1147/04-62-12-04/3187660 від 08.06.2017 року, який направлено на адресу Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, а саме на адресу: пр. Богдана Хмельницького, б. 21, м. Дніпро.

11.10.2017 року на підставі даного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000631234 від 11.10.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 80 000,00 грн. за порушення сплати грошового зобов'язання з частини прибутку державних підприємств.

Правовими підставами спірного податкового повідомлення - рішення відповідачем визначені пункт 57.1 ст. 57 та пункт 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що не є спірними суми, які: підлягають сплаті, як частина чистого прибутку (доходу), обставини нарахування та погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток. Спірним є питання чи є частина прибутку (доходу) податком та збором та застосовуються до неї норми та механізми передбачені Податковим кодексом України.

Вирішуючи спір суд зазначає, що яастиною 1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 17 частини 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України, належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою КМУ від 23.02.2011 року N 138 (зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно до пункту 2 Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Пунктом 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Підпунктом 11.1 ст. 1 Податкового кодексу України, яка пойменована « Сфера дії Податкового кодексу України» передбачено, що Податковий кодекс України (надалі в тексті Постанови - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Статтею 6 Податкового кодексу України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Пунктом 7.1 ст. 7 Податкового кодексу передбачено, що під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Пунктом 7.3 ст. 7 Кодексу зазначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 7.4 ст. 7 Кодексу визначено, що елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Статтею 8 Кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється( ст.9 Кодексу).

До місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок, до місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється (ст.10 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 126 Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтями 8 - 10 Кодексу визначено виключний перелік встановлених в Україні загальнодержавних та місцевих податків і зборів, які регулюються Кодексом.

Водночас, частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем, який регулюється Кодексом, і визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

З огляду на наведене відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за свою правовою природою є платежем, який в обов'язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак не є податковим (грошовим) зобов'язанням і, як наслідок - не є податковим боргом у визначенні Кодексу, тому відповідач не міг формувати та направляти спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (пр. Богдана Хмельницького, б. 21, м. Дніпро, 49061, код ЄДРПОУ 03187660) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000631234 від 11.10.2017 року у зв'язку з порушенням вимог Податкового Кодексу України задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.10.2017 року № 0000631234.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства судовий збір у сумі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 березня 2018 року.

Суддя О.В. Кононенко