Постанова № 73250571, 09.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 337/4374/15 Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко І.В.

№ 22-ц/778/960/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кочеткової І.В.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що внаслідок ДТП, яка сталася 19.07.2014 року о 10 годині 30 хвилині по вул. Істоміна проти будинку № 159 у м. Запоріжжі за участю ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, було пошкоджено належний Банку автомобіль «Фольксваген», р.н. НОМЕР_2. Вина ОСОБА_3 підтверджується постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2014 року. Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №АС/7296310 від 21.05.2014 року. Банк звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії та за результатами розгляду заяви, відповідно до страхового акту №ОЦ/123/450/14/0498 ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» визнала ДТП, яка сталася 19.07.2014 року за участю ОСОБА_3 страховим випадком, та було прийнято рішення про виплату на користь Банку вартості відновленого ремонту, яка визначена з урахуванням фізичного зносу деталей, згідно калькуляції № 1147.3738 від 30.11.2014 року у розмірі 50000,00 грн. з урахуванням безумовної франшизи в сумі 500,00 грн. У зв’язку з цим, платіжним дорученням № 107 від 03.02.2015 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» перерахувала 49500,00 грн. отримувачу ФОП ОСОБА_4 Відповідно до результатів незалежної експертної оцінки, яка була здійснена на замовлення Банку, вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 96391,86 грн.

Згодом уточнивши позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини просило суд, стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_3, який належить позивачу, у сумі 84015 грн. 08 коп., упущену вигоду у сумі 112682 грн. 78 коп., а також 2950 грн. 47 коп. сплаченого судового збору.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2015 року (т.с. 1 а.с. 64-65) позовні вимоги Банку було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2016 року (т.с.1 а.с. 100) зазначене заочне рішення суду першої інстанції скасовано в порядку задоволення заяви відповідача про перегляд останнього (т.с. 1 а.с. 76-82), справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року (т.с. 2 а.с. 99-101) позов Банку задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку у рахунок відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди 84015,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку судовий збір у сумі 1378,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 відхилено. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року у цій справі залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 січня 2017 року в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 84015,08 грн. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 внаслідок ДТП 12.07.2014 року в сумі 59918,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 1378 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_3 зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк» ( т.1, а.с.6-7).

Цей автомобіль було пошкоджено в результаті ДТП, що сталося з вини відповідача.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя № 337/4768/14-п від 22.07.2014 року відповідача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом ДТП від 12.07.2014 року за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили 04.08.2014 року (т.1, а.с.8).

Зазначена постанова підтверджує, що 12.07.2014 року о 10 годині 30 хвилин по вул. Істоміна проти будинку № 159 у м. Запоріжжі за участю ОСОБА_3, який керував автомобілем ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, було пошкоджено належний ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, застрахована в ПрАТ «Українська пожежна-страхова компанія» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7296310 від 21.05.2014 року, за заявою про страхове відшкодування РУ ПАТ КБ «Приватбанк» було прийнято рішення про виплату ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вартості відновленого ремонту, яка визначена з урахуванням фізичного зносу деталей, згідно калькуляції № 1147.3738 від 30.11.2014 року в розмірі 49500 грн. (т.1,а.с.10).

Зазначені грошові кошти перераховані позивачеві, цей факт не осопрюється сторонами.

Враховуючи, що зазначена грошова сума не покриває витрат на поновлення пошкодженого автомобіля, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов та стягнув з відповідача частину витрат на поновлення пошкодженого автомобіля, яка не була сплачена страховою компанією.

Зазначене узгоджується з положеннями ст. 1194 ЦК, за якими особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що він не є належним відповідачем, тому на його думку належним відповідачем є власник автомашини, якою він керував, а на він сам.

Такі доводи не ґрунтуються на законі, позаяк за положеннями ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тож відповідач безпідставно вважає, що шкоду має відшкодовувати власник, тому що у статті йдеться саме про володільця транспортного засобу, а не про його власника. Поняття власника та володільця транспортного засобу не є тотожними. Особа, яка є власником транспортного засобу, але не володіє ним, відповідає за шкоду завдану дією транспортного засобу лише за наявності її вини.

Наступні посилання в апеляційній скарзі зводяться до того, що неправильно проведено авто товарознавче дослідження вартості ремонту, відповідач не був запрошений на оцінку, на огляд пошкодженого транспортного засобу, не був повідомлений про огляд транспортного засобу, не враховані висновки касаційного суду в справі щодо необхідності перевірки вартості відновлювального ремонту та причинного зв’язку ДТП з наявністю пошкоджень.

Також відповідач ставить під сумнів висновок суб’єкта оціночної діяльності, не погоджується з наданими ним розрахунками та вважає, що суд безпідставно стягнув на відшкодування шкоди грошову суму, не врахувавши можливість відшкодування шкоди в натурі.

Натомість, судова колегія вважає доводи відповідача в цій частині непереконливими , такими, що не тягнуть скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Так, вартість відновлювального ремонту підтверджується звітом ФОП ОСОБА_6 №3738/1061 від 14.11.2014 року та калькуляції до нього, де визначений коефіцієнт зносу автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 – 0,43%, та витрати на ремонт в сумі 96024,10 грн. /т.1 а.с.12-20/.

Також згідно звіту № 46 про оцінку автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 від 23.05.2015 року, проведеного товарознавцем ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склала 96391 грн. 86 коп. (т.1, а.с. 21-34, т.3 а.с. 113-140).

Судом першої інстанцій прийнято до уваги, що ОСОБА_7, згідно даних реєстру оцінювачів Фонду державного майна України з офіційного сайту Фонду держмайна має статус суб’єкту оціночної діяльності, та з 2008 року він з реєстру не виключався.

Судом першої інстанції перевірялися доводи відповідача щодо обґрунтованості включення до переліку деталей пошкоджених в результаті ДТП та робіт тих, які можливо не пов’язані з ДТП. Зокрема, судом було враховано, що згідно протоколу огляду транспортного засобу «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 від 24.09.2014 року, що проводився авто товарознавцем ОСОБА_7 за участю представника власника пошкодженого транспортного засобу та представника ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», де застрахована цивільна-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_6, встановлені перелік пошкоджень.

Згідно акту огляду пошкодженого транспортного засобу, який складено без зазначення дати, з участю представника ПАТ КБ «Приватбанк» та представника ПрАТ «УПСК», також зазначені пошкодження автомобіля «Фольксваген Транспортер».

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 2620 ( т.1 а.с. 143- 145), проведеної судовим експертом ОСОБА_8, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 становить 125 969 грн. 77 коп., а матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу на дату ДТП з урахуванням зносу автомобіля, становить 68781 грн. 40 коп.

У висновку експерта зазначені такі пошкодження автомобіля НОМЕР_7, які є тотожними з тими, що зафіксовані у інших протоколах огляду.

Суд першої інстанції не обмежився висновками щодо огляду та оцінки пошкоджень, а допитав у судовому засіданні 20.10.2016 року експерта ОСОБА_8, який пояснив суду, що експертиза ним була виконана на підставі документів, які були надані, сам автомобіль ним оглянутий не був, бо на час проведення експертизи він був частково відремонтований. Сума матеріального збитку вказана ним з урахуванням зносу автомобіля, відповідно до встановленої методики. Вартість ремонту складає 125 969 грн. 77 коп. – це вартість ремонту транспортного засобу, вартість матеріалів, вартість складових частин, які підлягали заміні.

Досліджувалося судом і заперечення відповідача щодо методики автотоварознавчого дослідження та встановлено, що при складанні висновку судово-автотехнічної експертизи експерт повинен враховувати лише ті пошкодження автомобіля, які зазначені в акті огляду. У даному випадку фотографічні зображення пошкоджень передньої частини та заднього бамперу автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3, які містяться на а.с.129-132 в т.3, в цілому співпадають з пошкодженнями цього автомобіля, зображеними на фотографії з адміністративного матеріалу №337/4768/14-п, пров. №3/337/925/2014 відносно ОСОБА_3.

Судом першої інстанції був оглянутий адміністративний матеріал №337/4768/14-п, пров. №3/337/925/2014 відносно ОСОБА_3 за ст.124 КпАП України, який містить, крім іншого, підтвердження того, що ДТП сталась саме 12.07.2014 року, та фотографію автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_3 з місця ДТП, з пошкодженнями капоту більше справа та заднього бамперу зліва.

Доводи відповідача щодо того, що автомобіль був двічі у ДТП також ретельно перевірялися судом. Так, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що ДТП сталась саме 12.07.2014 року, у матеріалах позовних заяв та довідок банку про період непрацездатного стану автомобіля міститься описка щодо дати ДТП, оскільки там помилково зазначено, що вона сталась 19.07.2014 року. Представником позивача надана заява в порядку ст.27 ЦПК України про те, щоб вважати вірною у наданих ним документах дату ДТП – 12.07.2014 року. /т.3 а.с.52/.

Судом враховані та вважалися такими, що є переконливими пояснення позивача, що з дня, наступного за днем ДТП з участю ОСОБА_3, тобто з 13.07.2014 року до 10.05.2016 року автомобіль не виходив на лінію, бо тривалий час його ремонтували. На лінію автомобіль вийшов лише 11.05.2016 року.

За таких обставин вважати, що автомобіль двічі з12.07.21014 року був у ДТП підстав немає.

Також на підтвердження своїх доводів про вартість відновлювального ремонту автомобіля представник позивача надав суду оригінали платіжних доручень, рахунків, актів прийому-здачі виконаних робіт, які були досліджені у судовому засіданні і копії яких знаходяться в т.2 на а.с.7-71,84-89. З акту виконаних робіт від 01.12.2015 року по ремонту автомобіля НОМЕР_7, здійснених ФОП ОСОБА_4, вбачається, що проведені ремонтні роботи автомобіля на загальну суму 50000 грн., а саме ремонт дверей, крил, боковин, передньої стойки, в тому числі ремонт: задньої двері, лівої боковини та арки, передньої лівої двері, ремонт стойки лівої верх та правої верх над дверима у районі лобового скла, переднього лівого крила, окраска однієї задньої двері зліва, окраска боковини зліва, окраска двері та крила передніх лівих, верхньої стойки лівої, нанесення полос по кузову, послуги евакуатора / позиції №18,20,21,22,23,24,25,32 /в частині однієї двері/,34,36,37,38,39 та 40/ на суму 9600 грн../т.2 а.с.8/. З акту виконаних робіт від 18.02.2016 року ПП ОСОБА_9 вбачається, що здійснено усунення складного перекосу моторного відсіку, ремонт бризговика правого, ремонт усилителя правого, розібрання моторного відсіку під покраску та установку капота, крила, слюсарні роботи розборка, разгонка дверей капота, крила, ремонт крила на суму 8400 грн../ т.2 а.с.86/. З акту прийому-здачі виконаних робіт від 11.03.2016 року вказаного автомобіля, виконаного ПП ОСОБА_10, вбачається, що виконані додатково ремонті роботи моторного відсіку, а саме: ремонт з витяжкою правої сторони моторного щиту, ремонт стакану бризговика, зборка моторного відсіку з установкою впускного клапану, покраска правого крила, покраска правого бризговика та частково щита та стакану бризговика, покраска капоту, які разом із матеріалами склали вартість 7350 грн../ т.2 а.с.59/. Відтак, суд першої інстанції зробив мотивований висновок про те, що вказані акти не дублюють проведені роботи, оскільки містять відомості про різні роботи.

З акту виконаних робіт від 14.04.2016 року вказаного автомобіля, проведеного ЧП Довбня, вбачається, що проводилась діагностика передньої та задньої підвіски автомобіля, заміна передніх та задніх: тормозних колодок, тормозних дисків, передніх втулок стабілізатора, подушок задніх пружин, заднього стабілізатора, заміна обох передніх стоєк, пружин, верхніх опор, ремонт піддону і кріплень, заміна усіх ременів, заміна подушки КПП /бок. опора/, діагностика з ремонтом електрообладнання, заміна масла двигуна та усіх фільтрів, антикор, тормозна рідина, масло трансмісії, охолоджувальна рідина, їх заміна з промивкою – всього на суму 5675 грн../ т.2 а.с.89/.

Разом з тим, судом були враховані і доводи відповідача та звернена увага на те, що позиції 1,2,3,4,5,7,8,9,10,11,12 вказаного акту не відповідають пошкодженням автомобіля, належного позивачу, встановленим у актах його огляду після ДТП, а позиція 6, яка містить заміну обох передніх стоєк, підтверджена лише в частині пошкодження передньої правої стойки.

Відтак при дослідженні вказаних доказів виявлено, що окремі запчастини та роботи з їх заміни /встановлення/ не знайшли свого підтвердження у акті огляду пошкодженого автомобіля від 24.09.2014 року.

З урахуванням цього, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_3, який належить позивачу, у сумі 84 015 грн. 08 коп., підлягають частковому задоволенню, стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля в сумі 59918,08 грн., (від вартості відновлювального ремонту у сумі 133 515 грн. 08 коп. вирахував виплату страхової компанії в сумі 49 500 грн., та вирахував вартість перелічених робіт та матеріалів, причинних зв’язок між якими та подією ДТП з участю ОСОБА_3 суд вважав недоведеним).

Рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача 112 682 грн. 78 коп. упущеної вигоди не оскаржується сторонами.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та підстав для задоволення апеляційної карги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 9.04.2018 р.

Головуючий:

Судді: