Рішення № 73250527, 29.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/4691/17

№2/263/74/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарях Гущиній О.О., Лапоног Т.Г., Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні місцем загального користування, зобов’язання здійснити дії, треті особи: Комунально-комерційне підприємство «Керуюча компанія «Західна», об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячна 13»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні місцем загального користування та зобов’язання здійснити певні дії, в якому просила зобов'язати відповідача за власний рахунок знести перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі та стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі – продажу від 16.11.2016 року, в якій на даний час здійснюються ремонтні роботи та вона не проживає. Відповідач ОСОБА_2 мешкає в квартирі АДРЕСА_2, яка розташована навпроти її квартири, між якими знаходиться коридор, який є спільною сумісною власністю співвласників вказаного багатоквартирного будинку та є коридором загального користування. Однак, до придбання позивачем квартири, відповідачка самовільно без жодного узгодження з співвласниками багатоквартирного будинку збудувала у коридорі загального користування перегородку, тим самим зменшила площу загального коридору, що перешкоджає позивачу вільно пересуватися по ньому, виходити з квартири та такими діями відповідача було зменшено ширину шляхів евакуації та сходової клітини даного будинку, що є порушенням будівельних та житлових норм. Крім того, відповідачкою були встановлені в коридорі металеві двері, дерев’яні навісні шафи та пристосовано місце для куріння. В коридорі загального користування відповідачкою розміщені пластикові пляшки з водою, банки з фарбою, інші належні їй речі, що також заважає вільно пересуватися та порушує норми протипожежної безпеки. На неодноразові вимоги позивача до ОСОБА_2 щодо можливості усунути дані перешкоди, остання ніяким чином не реагувала, а ні на неї, а ні в подальшому на органи місцевого самоврядування, до яких позивач зверталася задля припинення незаконних дій її сусідки. У зв’язку з викладеним позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що вона не може повноцінно користуватися коридором, оскільки є перегородка, встановлені шафи, металеві двері з засовом, стан коридору є антисанітарним, небезпечним для життя, оскільки порушує протипожежні норми, в ньому постійний безлад, відповідачка захаращує його непотрібними в квартирі речами. Оскільки на дверях до коридору встановлена засувка вона не може вільно потрапити до своєї квартири. Позивач намагалася спробувати домовитись з відповідачкою мирним шляхом, однак, їй не вдалося цього зробити. Інспекцією міської ради з благоустрою м.Маріуполя було проведено огляд території по вул.Сонячній, 13 в м.Маріуполі, в ході якого було виявлено захаращення підсобного приміщення шляхом встановлення дерев’яних шаф та наявністю бутильованої води, а також складений протокол про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного просила задовольнити її позовні вимоги.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, за участю її представника ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки попередній власник квартири АДРЕСА_1 також користувалася тамбуром, який знаходиться між двома квартирами, та спірна перегородка встановлена у 1989 році двома власниками сусідніх квартир для покращення умов проживання. Вона є законно побудованою, тобто не є самовільно побудованою, що підтверджується технічною документацією, та не порушує прав позивача. Засув, який встановлений на металевих дверях у коридорі на час розгляду справи демонтований, отже жодних перешкод для користування цим приміщенням немає.

Представник третьої особи об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячна 13» ОСОБА_4 суду пояснив, що в даному випадку конфлікт виник між сторонами саме щодо питання користування тамбуром, тобто його рівномірними частинами, заперечував проти знесення перегородки, оскільки дана перегородка має бути на першому поверсі будинку, бо вона зберігає тепло у квартирах, крім того, відповідач згодна звільнити половину тамбура від шаф та належних їй речей.

Представник третьої особи Комунально-комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» ОСОБА_5 в судовому засіданні надала суду витребувані документи, в подальшому до судового засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, письмових пояснень по суті спору не надала.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Сторони визнали той факт, що відповідачка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту побудови будинку, приблизно з 1989р., є відповідальним квартиронаймачем вказаної квартири, тому ці обставини доказуванню не підлягають.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі – продажу від 16.11.2016 року, укладеного між ОСОБА_6, діючої в інтересах ОСОБА_7, та ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, у позаквартирному коридорі, який розташований між вказаними квартирами у багатоквартирному будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі встановлена перегородку з дверним блоком, чим відокремлено квартири сторін від сходової площадки. З наданих фотокарток приміщення тамбуру між квартирами вбачається, що в ньому облаштовані шафи з інструментами, знаходяться також 6-ти літрові баки з водою, багато інших речей.

Позивач ОСОБА_1 23.12.2016 року звернулася до Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради з питання конфліктної обстановки, яка виникла між нею та її сусідкою ОСОБА_2

З листа Інспекції міської ради з благоустрою м.Маріуполя Маріупольської міської ради від 10.01.2017 року за №37-7160-37.1, спрямованого ОСОБА_1, вбачається, що 03.01.2017 року спеціалістами інспекції було проведено огляд території по вул.Сонячній, 13, в ході якого виявлено захаращення підсобного приміщення шляхом встановлення дерев’яних шаф та наявністю бутильованої води, за результатами даної перевірки, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, який передано на розгляд адміністративній комісії Маріупольської міської ради.

Протоколом про адміністративне правопорушення №002136 від 03.01.2017 року виявлено захаращення підсобного приміщення шляхом встановлення дерев’яних шаф та наявністю бутильованої води за адресою: АДРЕСА_3, що є порушенням ч.8 п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року та ст.150 КУпАП.

З акту від 04.01.2017 року, складеного Комітетом самоорганізації населення «Сонячний», вбачається, що було виявлено конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і зроблено перевірку, якою встановлено, що дійсно в коридорі між квартирами наявні 6-ти літрові баки з водою, у зв’язку з чим, ОСОБА_2 було запропоновано звільнити перегородку, однак, остання відмовилась.

Постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №48 від 18.01.2017 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

З акту комісійного обстеження від 14.09.2017р., затвердженого начальником інспекції міської ради з благоустрою м.Маріуполя, та складеного за участю ОСОБА_2 на підставі звернення ОСОБА_1, вбачається, що у приміщенні загального користування (коридорі) між вищевказаними квартирами у будинку №13 по вул..Сонячній в м.Маріуполі ОСОБА_2 розміщено пластикові пляшки з водою, на зберігання яких є узгодження голови об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячна 13» ОСОБА_4, побутового сміття та відходів у зазначеному приміщенні не виявлено.

З відповіді 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 01.11.2017 року за №3/04/2178 вбачається, що Державним пожежно-рятувальним загоном було здійснено оцінку відповідності вимогам пожежної безпеки позаквартирного коридору біля квартир №2 і №1, розташованих на першому поверсі 9-ти поверхового житлового будинку №13 по вул.Сонячній в Центральному районі м.Маріуполя, відповідно до якої коридор між зазначеними квартирами не відповідає протипожежним вимогам будівельних норм та правил, а саме:

1) клас вогнестійкості перегородки, що відділяє позаквартиний коридор від сходової клітки, не відповідає вимогам будівельних норм: зазначена перегородка є елементом стіни сходової клітки житлового 9-ти поверхового будинку ІІ- го ступеню вогнестійкості (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», таблиця №2), тому згідно таблиці №1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», її клас вогнестійкості повинен бути менше REІ 120. За фактом розглянута перегородка виконана дерев’яною, тому її вогнестійкість не має нормованого значення;

2) двері, які ведуть з позаквартирного коридору до сходової клітки житлового будинку, не відповідають вимогам норм пожежної безпеки, які пред’являються до евакуаційних виходів : ширина у просвіті двері менша 0,8 м (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.4.1; ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», п.7.2.7);

3) двері, які ведуть з позаквартирного коридору до сходової клітки житлового будинку, не обладнані пристроєм для самозачинення й ущільненнями в притулах ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.п. 4.9, 4.1; ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», п.7.2.11);

4) позаквартирний коридор довжиною 12 м не має природного освітлення, тому що двері, які встановлені в перегородці, що відділяє позаквартиний коридор від сходової клітки, не мають скління для забезпечення коридору другим світлом через природне освітлення сходової клітини ( ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.3.5);

5) облицювання перегородки, що відділяє позаквартиний коридор від сходової клітки, як з боку позаквартирного коридору, так і з боку сходової клітки, не відповідає вимогам будівельних норм та правил, що встановлені для облицювання стін на шляхах евакуації: перегородка облицьована деревом (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.4.1; ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», п.7.3.3);

6) в позаквартирному коридорі допускається влаштування шаф для зберігання особистих речей мешканців (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.4.1; ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»,Розділ ІІІ, глава 2, п.2.37 );

7) ширина евакуаційного шляху по коридору, при розташуванні дверей з двох боків коридору, менше нормативної величини (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», п.2.10).

З технічного плану першого поверху будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі, де розташовані спірні квартири №1 та №2, складеного 20.11.1990 року, вбачається, що дійсно між даними квартирами вказані загальний коридор та перегородка, однак, даний план складений вже по факту збудованої перегородки та це зафіксоване у плані.

З листа директора департаменту розвитку комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради від 16.02.2018р. вбачається, що будинок №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі було введено в експлуатацію у 1988 році. Від самого початку, при будівництві будинку загальні перегородки передбачені не були. Первинна технічна документація на будинок була втрачена. При відновленні технічного паспорту спеціалісти БТІ внесли до нього перегородки, встановлені мешканцями будинку для комфорту та покращення побутових умов, у тому ж рахунку і спірну перегородку. Аналогічні відомості вказані у листі першого заступника міського голови м.Маріуполя від 01.03.2018р.

Відповідно до вимог ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

В частині 1 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зазначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч. 2 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

З ч. 2 ст. 382 ЦК України випливає, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Отже, слід прийти до висновку, що відповідач своїми діями порушує встановлені для багатоквартирних будинків будівельні і житлові норми та правила.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено правомірність її позовних вимог щодо зобов'язання відповідача знести перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі.

Виходячи з вищевикладеного, з метою усунення в подальшому перешкод у користуванні коридором, який знаходиться між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполя, є спільною сумісною власністю співвласників вказаного багатоквартирного будинку, а також задля вільного пересування по ньому, виходу з квартир, забезпечення нормальних умов для безпеки, життя і здоров’я мешканців багатоквартирного будинку, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а відповідача ОСОБА_2 необхідно зобов'язати за власний рахунок знести перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі.

Також з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст.4, 13, 12, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні місцем загального користування, зобов’язання здійснити дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести перегородку та вхідні двері у коридорі загального користування між квартирами №1 та №2 у будинку №13 по вул.Сонячній в м.Маріуполі.

Стягнути з ОСОБА_2, 24.09.1962р.н., яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Томілін