Постанова № 73248703, 28.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/8171/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Копанишин Х.В.

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року (суддя Савчак А.В., м. Перемишляни) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідачів Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо призначення і виплати йому, як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 % від заробітної плати працюючого судді протиправними; зобов'язати відповідачів зарахувати йому до стажу роботи, що дає судді право на відставку наступні періоди: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі строком 2 роки; календарний період проходження строкової військової служби строком 2 роки 5 місяців; стаж роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області за період з 01 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року включно, строком 22 дні; службу в органах внутрішніх справ УВС Львівській області на посаді строком 6 років 10 місяців 14 днів; зобов'язати відповідачів здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 23.09.2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 22 вересня 2016 року позивачем до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова була подана заява та всі необхідні документи про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді , згідно з якими він має стаж роботи більше 33 років, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді.

Однак, згідно наданого Золочівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області розрахунку стажу вбачається, що в стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зараховано лише тривалість стажу роботи на посаді судді Перемишлянського районного суду Львівської області та судді Апеляційного суду Львівської області. При цьому з невідомих позивачем підстав сюди не враховано роботу на посаді судді за період з 01 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року включно, у зв'язку з чим в розрахунок стажу не враховано 22 дні стажу лише на посаді судді. Також до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не враховано період проходження строкової військової служби, половину терміну навчання у вищому навчальному закладі та роботи на посаді слідчого. Вважаючи дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його права позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо призначення і виплати ОСОБА_2 - судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 % від заробітної плати працюючого судді, - протиправними. Зобов'язано Золочівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (Перемишлянський район) зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає судді право на відставку наступні періоди: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі строком 2 роки; календарний період проходження строкової військової служби строком 2 роки 10 днів; стаж роботи на посаді судді Апеляційного суду Львівської області за період з 01 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року включно, строком 22 дні; службу в органах внутрішніх справ УВС Львівській області на посаді строком 6 років 3 місяці. Зобов'язано Золочівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (Перемишлянський район) здійснити ОСОБА_2 - судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 23 вересня 2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем Золочівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано апеляційну скаргу. Апелянт вважає його безпідставним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що роз'яснення яке було надане позивачу Золочівським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області про розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, викладеного у листі від 05 травня 2017 року за №2/5-1/Пр, ґрунтується на попередньо прийнятому рішенні управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова та було надане позивачу в порядку Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що оскільки Золочівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Львівській області не приймало рішень та не вчиняло дій щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання, позовні вимоги позивача до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо зарахування стажу, що дає судді право на відставку та зобов'язання здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 23 вересня 2016 року є безпідставними та задоволенню не підлягають. Апелянт також звертає увагу, що здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинно здійснюватись на підставі законодавства, яке було чинним на час звернення позивача.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працював суддею Перемишлянського районного суду Львівської області з 21 грудня 1993 року по 01 квітня 2004 року та суддею Апеляційного суду Львівської області з 01 квітня 2004 року по 22 вересня 2016 рік.

04 липня 2016 року позивачем була подана заява про звільнення його з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку. (а.с.22)

Постановою Верховної Ради України № 1515-УІІІ від 08 вересня 2016 року «Про звільнення суддів» його звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до п. 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України. (а.с 25)

Наказом голови Апеляційного суду Львівської області № 45-к від 22.09.2016 року позивач виведений із штату апеляційного суду.

22 вересня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з заявою та пакетом документів про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова направило справу в Перемишлянський район, а саме до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Листом-відповіддю Золочівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 05.05.2017 року за №2/5-1/Пр відповідач повідомив позивачу, що станом на 03 травня 2017 року довічне грошове утримання обчислене при стажі 37 років 09 місяців 07 днів, в тому числі стаж судді - 22 роки 8 місяців 12 днів, (період роботи судді на посаді з 21 грудня 1993 року по 31 серпня 2016 рік) з врахуванням довідки про заробітну плату для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді від 21 грудня 2016 року №443/07.20 в розмірі 84 відсотки заробітної плати судді на відповідній посаді станом на 01 грудня 2016 року та становить 25872,00 грн.. (а.с 11)

Згідно Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22 вересня 2016 року (а.с.15), загальний стаж роботи позивача станом на 22 вересня 2016 року становить 33 роки 7 місяців 25 днів, з яких було включено такі періоди:

- служба в армії з 17 листопада 1978 року по 27 листопада 1980 рік - 2 роки 10 днів стажу;

- половина строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01вересня 1981 року по 01 липня 1985 року - 2 роки;

- служба в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1985 року по 15 червня 1992 рік - 6 років 10 місяців 14 днів;

- робота на посаді судді Перемишлянського районного суду Львівської області з 21 грудня 1993року по 01 квітня 2004 року - 10 років 3 місяці 10 днів;

- робота на посаді судді Апеляційного суд Львівської області з 01 квітня 2004 року по 22 вересня 2016 року - 12 років 5 місяців 21 день.

Дані періоди відповідають даним зазначеним в копії трудової книжки, воєнному білеті та дипломі про отримання вищої юридичної освіти.

Згідно довідки про заробітну плату, яка враховується при призначенні для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці за №382/07.20 від 22 вересня 2016 року - її розмір складає 27912,50 грн. (а.с.14)

Згідно листа Управління МВС України у Львівській області від 20 квітня 2004 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справи з 01 серпня 1985року по 14 червня 1992 рік Однак, з 01 листопада 1991 року по 14 червня 1992 року перебував на посаді інспектора відділення імміграційної роботи відділення паспортної роботи і ВІР відділу внутрішніх справ Перемишлянського району.(а.с. 23)

Згідно подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22 вересня 2016 року за №12, стаж роботи позивача який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 33 роки 7 місяців 25 днів, а розмір заробітної плати для обчислення такого утримання становить 27912,00 грн.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що до стажу роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці безпідставно не було включено, крім роботи безпосередньо на посаді судді (22 дні): половина строку навчання в Харківському юридичному інституті, календарний період проходження строкової військової служби та службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого (з 01 серпня 1985року по 01 листопада 1991 року). Таким чином, суд прийшов до висновку, що сукупний стаж роботи позивача складає понад 33 роки, а тому позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90, а не 84 відсотки від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Ст.126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріплених у ч.1 ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть буди обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Щомісячне довічне грошове утримання судді - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання, та по своїй правовій природі не є пенсією.

Згідно з п.14 ч.1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

Право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, правом судді на відставку. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Тобто, гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, про що також неодноразово було зазначено і Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року, № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року.

Згідно ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України № 192-VIII від 12 лютого 2015року «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні норми містить Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Так, відповідно до абз.2 п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Крім того, щомісячне довічне грошове утримання судді є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при почесному звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Відповідно до ч.1 ст.120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на моменту виникнення спірних правовідносин) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді , розмір щомісячного утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж 90 % заробітку судді. Наведене правило було закріплено і у статті 138 закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-УІ, згідно з ч.3 якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді, розмір щомісячного утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання збільшується на 2%, але не більше ніж 90 % заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.

Зокрема, пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року №405- ХІ, встановлено: до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, міністерстві юстиції України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 3-1постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року №865 , до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років зараховується , крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Абзац четвертий пункту 34 розділу 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Поділ стажу та виокремлення з відповідного стажу роботи на посаді судді періоду навчання та перебування на посадах слідчих в органах внутрішніх справ і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді та військової служби є неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству у спірних правовідносинах.

На виконання запиту Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року №876/8171/17/383/18, Золочівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області було направлено на адресу суду копії матеріалів пенсійної справи про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2.

Як вбачається з пенсійної справи позивача, йому не було зараховано до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половина строку навчання в Харківському юридичному інституті з 01вересня 1981 року по 01 липня 1985 рік - 2 роки; служба в органах внутрішніх справ з 01 серпня 1985 року по 15 червня 1992 рік - 6 років 10 місяців 14 днів та роботи безпосередньо на посаді судді (22 дні).

Згідно з розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, його загальний стаж роботи становить 33 роки 07 місяців та 25 днів, з них: служба в армії- 2 роки 10 днів; навчання в в Харківському юридичному інституті - 2 роки; служба в органах внутрішніх справ - 6 років 10 місяців 14 днів;суддя Перемишлянського районного суду Львівської області-10 років 03 місяці 10 днів; суддя Апеляційного суду Львівської області- 12 років 05 місяців 21 день, що свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди.

Також законодавством, яке діяло на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Аналіз наведених положень законодавства в контексті встановлених судом першої інстанції обставин справи дає підстави для висновку, що у даному випадку до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання підлягають зарахуванню спірні періоди роботи позивача, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотитів.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись, ч. 4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 червня 2017 року у справі №449/660/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 06.04.2018 року.