Постанова № 73248623, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5547/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Осіпова М.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Яременко Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А3519 Військово-Морських Сил Збройних Сил України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Департамент фінансів Міністерства оборони України, про визнання протиправними відмов у виплаті індексації грошового забезпечення та грошової допомоги при звільнені у повній сумі, стягнення невиплаченої суми індексації грошового забезпечення та недоотриманої частини грошової допомоги при звільнені, -

В С Т А Н О В И Л А :

27.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову в/ч А3519 у виплаті йому індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною відмову в/ч А3519 у виплаті йому грошової допомоги при звільненні у повній сумі;

- стягнути з в/ч А3519 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по червень 2017 року в сумі 24 889,75 грн.;

- стягнути з в/ч А3519 на його користь недоотриману частину грошової допомоги при звільненні в сумі 32 008,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №95 від 22.06.2017 року звільнений з військової служби у запас. Наказом командира в/ч А3519 (по стройовій частині) №141 від 24.07.2017 року його виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Пирятинського районного військового комісаріату м. Пирятин.

Під час звільнення з військової служби йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2016 року по червень 2017 року в сумі 24 889,75 грн., що підтверджується відповідною довідкою військової частини. На його звернення відповідачем надана відповідь, що відповідно до листа директора Департаменту фінансів № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабміну України від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок №1078), індексація грошового забезпечення не нараховується до окремого роз'яснення.

Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою, оскільки вона суперечить ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.2 Порядку №1078.

Також позивач зазначив, що при звільненні з військової служби у запас йому було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% за 15 календарних років служби, у сумі 53 347,50грн. Вважаючи, що вказана сума є неправильною внаслідок проведення її розрахунку із грошового забезпечення, до якого не включена щомісячна додаткова грошова винагорода, позивач просив стягнути недоплачену суму в розмірі 32 008,50грн.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що з об'єктивних причин позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення з січня 2016 року. Крім того, оскільки щомісячна додаткова грошова допомога на підставі п. 38.6 Інструкції №260 правомірно не включена до розміру грошового забезпечення позивача, з якого обраховується одноразова допомога при звільненні, розмір одноразової допомоги при звільненні нарахований та виплачений позивачу у законному розмірі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховані обставини неналежності підстав для невиплати йому індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по день звільнення - червень 2017 року, а саме відсутність бюджетних коштів та роз'яснення департаменту фінансів МВС України щодо припинення виплати індексації. На думку апелянта, судом не надано належної оцінки тим обставинам, що щомісячну додаткову грошову винагороду він отримує з 2013 року та з неї утримуються внески. Крім того, оскільки така додаткова допомога є невід'ємною частиною його грошового забезпечення, вона мала бути включена до розрахунку, з якого здійснюється виплата одноразової грошової допомоги при звільненні.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 проходив військову службу у ВМС ЗСУ та наказом командувача ВМС ЗСУ (по особовому складу) №95 від 22.06.2017 року звільнений з військової служби у запас. Наказом командира в/ч А3519 (по стройовій частині) №141 від 24.07.2017 року його було виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Пирятинського районного військового комісаріату м. Пирятин (а.с.14-15).

Наказом №141 від 24.07.2017 року встановлено, що вислуга років позивача у ЗСУ становить 15 років 08 днів. Вирішено виплатити йому грошову допомогу при звільненні з військової служби у запас в розмірі 50% місячного грошового забезпечення пропорційно прослуженому часу в Збройних Силах за 15 календарних років у розмірі 53 347,50грн. відповідно до наказу МОУ від 11.06.2008 року №260 (а.с.15).

22.08.2017 року позивач звернувся із заявою від 21.08.2017 року до командира в/ч А3519, в якій зазначив, що він отримав грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 53347,50 грн., але вважає, що йому нарахована вказана грошова допомога не в повному обсязі, вона повинна складати 85356,00 грн. При розрахунку грошової допомоги при звільненні не було включено до розміру грошового забезпечення щомісячну грошову винагороду в розмірі 60%, що була введена постановою Кабміну України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував щомісячно на постійній основі, відповідно до наказів командира в/ч А3519, та яка відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. ОСОБА_2 у своїй заяві просив здійснити перерахунок та провести доплату грошової допомоги при звільненні з військовій служби в сумі 32008,50грн, а також просив здійснити нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по червень 2017 року у сумі 24889,75грн. (а.с.10-11).

Листом в/ч А3519 від 29.08.2017 року за №1464 позивач повідомлений про розгляд його заяви та відсутність підстав для її задоволення, оскільки відповідно до п.38.6 Інструкції №260, п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ЗСУ, затвердженої наказом МОУ від 15.11.2010 року №595, до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення; винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Щодо виплати індексації грошового забезпечення позивач був повідомлений, що в/ч А3519 виконувала роз'яснення Департаменту фінансів, викладеного у листі від 04.01.2016 року віх. №248/3/9/1/2 про не нарахування індексації грошового забезпечення у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (а.с.12-13).

Також позивач відповідно до своєї заяви отримав довідку про розмір та складові грошового забезпечення, з якого розраховано грошову допомогу при звільненні з військової служби та розрахунок грошової допомоги при звільненні нарахованої та виплаченої йому. Згідно з довідкою при розрахунку грошової допомоги при звільненні були враховані складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія 450% від ПО (а.с.22-23).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача при відмові виплати позивачу індексації грошового забезпечення з січня 2016 року. Також суд вважав обґрунтованими та законними дії відповідача щодо не включення в розмір грошового забезпечення при виплаті одноразової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди, в зв'язку з чим прийшов до висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в належному розмірі.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991року № 1282-ХІІ, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабміну України від 17.07.2003 №1078, Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрованим в Мінюсті України 14.07.2008 за № 638/15329, Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міноборони України від 24.10.2016 року №550, зареєстрованого в Мінюсті України 11.11.2016 за № 1470/29600.

Поняття індексації грошових доходів населення, як механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, надано у ст.1 Закону № 1282-ХІІ, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до ст.2 Закону № 1282-ХІІ та п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно зі ст.4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно з п.5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Мінсоцполітики, який відповідно до п.14 Порядку № 1078 надає роз'яснення щодо його застосування, у листі від 23.08.2012 року №259/10/136-12 зазначив аналогічні підстави, що обмежують право нараховувати суму індексації на доходи, а саме, якщо сума підвищення грошового забезпечення перевищить суму індексації, яка має нараховуватись у місяці зростання доходу.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що індексація грошового забезпечення не проводиться, якщо сума підвищення грошового забезпечення перевищить суму індексації, яка має нараховуватись у місяці зростання доходу.

Проте, відповідач не нараховуючи позивачу індексацію грошового забезпечення с січня 2016 року по день звільнення - червень 2017 року, послався на роз'яснення департаменту фінансів Міноборони України від 04.01.2016, в якому зазначено, що у зв'язку із внесенням змін до Порядку № 1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення (а.с.21).

Судова колегія вважає, що наведені департаментом фінансів Міноборони України підстави для відмови у нарахуванні індексації не ґрунтуються на законі та є нечіткими, в зв'язку з чим їх врахування відповідачем у роботі є протиправним.

Відповідач, на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладений обов'язок доказувати правомірність свого рішення чи дії, не довів наявність законних підстав для відмови у нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення з січня 2016 року, зокрема, що розмір підвищення грошового доходу позивача перевищував суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Суд першої інстанції в порушення наведених вимог закону поклав такий обов'язок на позивача, та в зв'язку із ненаданням останнім таких доказів прийшов до помилкових висновків про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_2

Відтак, відповідно до п.4 ч.1 чт.317 КАС України, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Визначаючи належний розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з січня 2016 по червень 2017, який підлягає стягненню судова колегія враховує, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач провів повторний розрахунок, внаслідок чого зменшив суму індексації за вказаний період з 24 889,75 грн. до 16 319,13 грн. (а.с.20,84-85), з чим погодився і позивач.

Тому з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню саме сума 16 319,13 грн., як недоплата суми індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по червень 2017.

Щодо не включення відповідачем до розміру грошового забезпечення при виплаті одноразової допомоги при звільненні позивача щомісячної додаткової грошової винагороди, судова колегія вважає абсолютно вірним висновок суду першої інстанції про незаконність позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України №2011- XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виплата позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільнені у запас передбачена ст.15 Закону № 2011 та п.10 постанови Кабміну України від 17.07.1992 року № 393.

Пунктом 38.6 Інструкції №260 встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються, зокрема військовослужбовцям звільненим з посад, на які вони були призначені: - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція з огляду на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабміну України від 22.09.2010 № 889 та Інструкцією № 260, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, викладена у постановах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 21-368а13, від 4 листопада 2014 року № 21-473а14, від 16.06.2015 № 21-621а14, а тому вірно врахована судом першої інстанції.

В цій частині суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року скасувати в частині відмови у позові про визнання протиправною відмови військової частини А3519 у виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення та стягнення невиплаченої суми індексації грошового забезпечення.

В цій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними дії військової частини А3519 ВМС ЗСУ щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по червень 2017 року.

Стягнути з військової частини А3519 ВМС на користь ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення з січня 2016 року по червень 2017 року в розмірі 16 319,13 (шістнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн.

В іній частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова складена та підписана колегією суддів 6 квітня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко