Постанова № 73248062, 28.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/8059/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Копанишин Х.В.

позивач: не з’явився

представник відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя Кишинський М.І. м. Івано-Франківськ, повний текст складений 26.06.2017) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості в сумі 105 015,16 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2017 року позивач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача -Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» та просило стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 105015,16 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем всупереч чинного законодавства неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за період 01 грудня 2011 року по 01 квітня 2012 рік, у зв’язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 82573,19 грн. та по списку №2 за період з 01 грудня 2011 року по 01 квітня 2012 рік, у зв’язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 22440,97 грн.. Добровільно, в строки встановлені законодавством, борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає стягненню в примусовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач –ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вважає дану постанова прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що строки звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачені ст.99 КАС України не застосовуються. А відтак, апелянт звертає увагу на те, що по всіх вказаних пенсіонерах, зміни до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» мали місце під час виплати пільгової пенсії до досягнення ними віку 55 років, з настанням якого згідно законодавства, в редакції на час призначення пільгової пенсії припинялось відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку таких пенсій. Жодна із зазначених жінок на день прийняття вказаних змін не досягла 55 років, і по жодній з них не було перепризначено пенсію по віку. Отже правових підстав для виключення даних пенсіонерів із розрахунків немає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 21 листопада 2013 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01грудня 2011 року по 01 квітня 2012 року в сумі 103 363,70 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/3680/13-а від 14 січня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду в зв’язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду згідно до вимог ст. 99 КАС України.

20 квітня 2017 року позивач заявляє позовні вимоги за той же період,однак позовні вимоги збільшує до 105 015,16 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Полімер» відповідно до даних ЄДРПОУ являється юридичною особою, взяте на облік ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Об’єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Позивачем проведено та направлено на адресу Товариство з додатковою відповідальністю «Полімер» розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б».- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період 01 грудня 2011 року по 01 квітня 2012 року. Дані розрахунки були направлені позивачем супровідним листом №664/04 від 18 листопада 2011 року та № 108/04 від 31 січня 2012 року.

Відповідачем добровільно у встановлені законодавством строки борг не сплачено.

У зв’язку з несплатою Товариством з додатковою відповідальністю «Полімер» сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на зальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини, а також інших законодавчих актів з питань пенсійного забезпечення не передбачено права ОСОБА_2 Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільгових пенсіях за попередні періоди. Вимоги позивача суд визнав необґрунтовані та такими, що не підлягають до задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п.п. «а», «б»-«з» цієї статті.

Відповідно до п. 1 ст. 2 та п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

У відповідності до вищевказаних приписів позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як видно із розрахунку заборгованості (виникнення заборгованості) та інших матеріалів справи, сума заборгованості складає 105 015,16 грн..

Відповідач не був позбавлений права оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, якщо вважає, що його права та інтереси були ними порушені.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем розрахунків УПФУ в м. Івано-Франківську, колегія суддів приходить до висновку, що отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та добровільно не сплативши такі, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку, а тому позов є обґрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи суду першої інстанції щодо неправильного застосування позивачем норм чинного законодавства в частині перепризначення пільгових пенсій є безпідставними, оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення сум коштів, зазначених у розрахунках позивача, а не законність цих розрахунків чи правомірність дій позивача при донарахуванні відповідачу сум по відшкодуванню пільгових пенсій.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також вважає за потрібне зазначити, що відповідно до частини п’ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Таким чином, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п’ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 803/2199/14 та постанові Верховного суду від 23 січня 2018 року у справі №803/2625/14.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, з вищевикладених мотивів.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 809/601/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» (76018, м. Івано-Франківськ вул. Максимовича,14, код ЄДРПОУ 02970174) на користь ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44 код ЄДРПОУ 20550895) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 105015 грн. 16 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 05.04.2018 року.