Постанова № 73247680, 27.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8963/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

cекретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, довіреність №14-162 від 28.09.2017 р., адвокат;

від відповідача-2: ОСОБА_2, довіреність №007.1Др-7-0118 від 26.01.2018 р., адвокат;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №41/2018 від 20.02.2018 р., адвокат;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року (повний текст рішення складено 18.12.2017 року) у справі № 904/8963/17 (суддя Бєлік В.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

відповідача-2 Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповдіача-1 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року у справі №904/8963/17 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено.

Зобов’язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» відновити розподіл природного газу Приватному акціонерному товариству «Дніпровська теплоелектроцентраль».

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» виконувати свої зобов'язання за договором розподілу природного газу, а саме: надавати послуги з розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017/2018 років.

Визнано право Приватного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» на споживання у жовтні 2017 року - березні 2018 року 41 079 тис. куб. м. по договору № 3295/1718-TЕ-З від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню; 7107 тис. куб. м. по договору № 3296/1718-БО-3 від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями; 15 тис. куб. м. по договору № 3298/1718-РО-З від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності); 1 622 тис. куб. м. по договору № 3297/1718-КП-3 від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствам, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями; 15 892 тис. куб. м. по договору № 201 1/1718-ЕЕ від 26.09.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва електричної енергії.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконувати умови договорів № 3297/1718-KП-3 від 04.10.2017 року, № 3296/1718-БО-З від 04.10.2017 року, № 3295/1718-ТЕ-З від 04.10.2017 року, № 3298/1718-РО-3 від 04.10.2017 року, № 2011/1718-ЕЕ від 26.09.2017 року в частині виділення номінацій та постачання природного газу в обсягах, зазначених в п. 2.1 договорів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» 3 200,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» 3 200,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що:

- між Позивачем та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» існують договірні відносини з визначеним обсягом постачання за рядом договорів;

- між Позивачем та Відповідачем-2 існують договірні відносини згідно Тппового договору розподілу природного газу;

- ПАТ «НАК «Нафтогаз України», всупереч умов укладеного між сторонами договорів, постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 року та розпорядження Кабінет Міністрів України від 04.10.2017 року № 720-р «Про деякі питання опалювального сезону 2017/18» не видала ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» номінацію на планові обсяги поставки газу позитвачу на жовтень-листопад 2017 року і станом на час розгляду справи номінації на подальші поставки природного газу також не видаються;

- внаслідок відповідних дій ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо ненадання ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ ПАТ «Дніпропетровськгаз» виник неврегульований небаланс обсягів природного газу в жовтні, листопаді 2017 року;

- ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ НАК «Нафтогаз України» від обов'язків постачати природний газ ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» як споживачу по укладеним між ними договорами постачання природного газу;

- враховуючи умови договорів поставки, укладених між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ», положення наведених вище законодавчих та підзаконних нормативних актів,

обсяги споживання природного газу позивачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу.

Суд також зазначив, що:

- дії відповідача-1 порушують права позивача на отримання природного газу за договорами поставки та фактично позбавляють позивача можливості виконання покладених на нього функцій щодо забезпечення теплопостачанням населення, бюджетні та інші установи м. Кам'янське;

-будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів поставок (позивачем та третьою особою) своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення між ними будь-яких суперечок, в т.ч. не надання номінацій, виникнення небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані між ПАТ “НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» а не з ПАТ «Дніпропетровськгаз», як газорозподільною організацією.

В зв’язку з наведеним обгрунтуванням суд першої інстанції дійшов висновку, що дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо непідключення до газопостачання ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» здійснено всупереч вимогам ст. 13 Цивільного кодексу України, оскільки остання в виниклій ситуації мала можливість діти в інший спосіб не порушуючи при цьому права інших осіб, в т.ч. позивача, як підприємства щодо здійснює теплопостачання населенню та бюджетним установам м.Камянське, так і безпосередньо зазначених осіб.

Не погодившись з рішенням господарського суду, НАК «Нафтогаз України» оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 1 глави 5 розділу 6, глави 7 розділу 6 Кодексу Газорозподільних систем, пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу Газорозподільних систем, п.1 розділу 2 Правил постачання природного газу, Порядку пооб*єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), п.12 Положення про покладення спеціальних обов’язків на субєктів ринку природного газу, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України та норм процесуального права.

Зазначає, що право позивача на придбання природного газу не є абсолютним, а обмежене рядом істотних умов. Як постачальник газу, так і споживач, мають дотримуватися вимог Положення про ПСО.

На думку апелянта, умови договорів, які зазначив суд, прямо передбачають обов’язок Відповідача-1 у разі порушення Позивачем п.12 Положення про ПСО, не виділяти йому номінацію, та передбачають обов’язок споживача самостійно припинити споживання газу за відсутності підтвердженого обсягу газу.

Просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представником відповідача -2 також надав відзив на апеляційну скаргу та просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Дніпровська теплоелектроцентраль» та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено наступні договори постачання природного газу:

- №3295/1718-ТЕ-3 від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню,

- №3296/1718-БО-3 від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організзаціями,

- № 3298/1718-РО-3 від 04.10.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх комерційно-виробничої діяльності),

- №3297/1718-КП-3 від 04.10.2017 року про поставку природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями,

- №2011/1718-ЕЕ від 26.09.2017 року про постачання природного газу виключно для виробництва електричної енергії.

В п. 2.1. договорів визначено планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2017 до березня 2018 року включно, а саме:

- за договором №3295/1718-ТЕ-3 від 04.10.2017 року - 41 079 тис. куб. м.;

- за договором №3296/1718-БО-3 від 04.10.2017 року - 7 107 тис. куб. м.;

- за договором №3297/1718-КП-3 від 04.10.2017 року - 1622 тис. куб. м.;

- за договором №3298/1718-РО-3 від 04.10.2017 року - 15 тис. куб. м.;

- за договором № 2011/1718-ЕЕ від 26.09.2017 року - 15 892 тис.куб. м.

Пунктами 2.3.,2.4. кожного договору передбачено, що планові обсяги за цими договорами можуть змінюватися за домовленістю сторін. Без попереднього письмового узгодження сторін допускається відхилення місячного обсягу постачання природного газу не більше ніж +/- 5% узгоджених планових обсягів.

Відповідно до вимог п. 3.2. кожного договору для отримання газу позивач подає третій особі щомісячно, до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки, заявку на планові обсяги використання газу. У разі неподання заявки споживачем, постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними в п. 2.1. цього договору на відповідний місяць.

Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи з урахуванням інформації щодо балансування в більшу чи меншу сторону. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем пункту 12 Положення (п. 3.4.договорів).

За змістом п. 3.5 договорів, Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Відповідно до п.1 розділу 2 Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ,

- присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, договір розподілу природного газу – це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.

Підтверджений обсяг природного газу об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до залученої до матеріалів справи заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 0942003MMSAT016 від 01.01.2016 року підприємство Відповідача-1 здійснює розподіл природного газу для задоволення потреб споживачів позивача за Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

В пункті 2.1 договору визначено, що Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з п. 9.1. договору оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; відсутності підтвердженого обсягу природного газу у Споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу.

Судом встановлено, що посилаючись на зазначений договір, ПАТ «Дніпропетровськгаз» у відповідь на звернення позивача з проханням розпочати подачу газу в зв'язку з початком опалювального сезону, повідомило його листом про припинення газопостачання станом на 24.10.2017 року за відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у Споживача.

Суд в оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі дії відповідача-2 є неправомірними з огляду на наступне:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 року затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( Положення про ПСО) . Цим Положенням на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» покладається обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням. Виробник теплової енергії до 1 квітня 2018 року має право придбати природний газ у ПАТ НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання, виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання» (пункт 12 Положення).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 року № 720-р «Про деякі питання опалювального сезону 2017/18» зобов'язано ПАТ НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2017/18 року (далі - опалювальний сезон) видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 357«Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації, а операторів газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій.

У разі, коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами споживача, споживач зобов'язаний у порядку, визначеному дим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Однак, як свідчать матеріали справи, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», всупереч умов укладених між сторонами договорів, постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 року та розпорядження Кабінет Міністрів України від 04.10.2017 року № 720-р «Про деякі питання опалювального сезону 2017/18» не видала ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» номінацію на планові обсяги поставки газу на жовтень-листопад 2017 року. На час розгляду справи судом першої інстанції номінації на подальші поставки природного газу також не були видані.

Разом з тим, з наданих позивачем в межах даної справи доказів вбачається, що з його банківського рахунку із спеціальним режимом використання постійно проводяться грошові розрахунки за спожитий природний газ з ПрАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Внаслідок зазначених дій ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо ненадання ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ ПАТ «Дніпропетровськгаз» виник неврегульований небаланс обсягів природного газу в жовтні, листопаді 2017 року.

Однак, ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ НАК «Нафтогаз України» від обов'язків постачати природний газ ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ», як споживачу по укладеним між ними договорами постачання природного газу, про які зазначено вище, оскільки планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в п. 2.1. кожного з договорів, і такі обсяги постачання з огляду на умови п.п. 2.1. 2.3.,2.4. цих договорів для ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» є узгодженими.

Таким чином, враховуючи умови договорів поставки, укладених між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ», норми наведених вище законодавчих та підзаконних нормативних актів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що будь-які спірні моменти стосовно обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів поставок (позивачем та третьою особою) своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення між ними будь-яких суперечок, в т.ч. не надання номінацій, виникнення небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» а не з ПАТ «Дніпропетровськгаз», як газорозподільною організацією.

Крім того, згідно з положеннями пункту 5 глав 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2493, номінацією є заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Пунктом 2 глави 1 розділу ХІ вказаного Кодексу встановлено, що номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів. Згідно з положеннями пункту 2 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРМ за підсумками розрахункового періоду (місяця) Оператор ГРМ формує за кожним споживачем дані про його (їх) фактичне споживання природного газу (алокацію) та у порядку, визначеному Кодексом ГТС, передає їх до Оператора ГТС. Визначені Оператором ГРМ об'єми (обсяги) споживання природного газу по об'єктах споживача є обов'язковими у відносинах між постачальником та Оператором ГТС при наданні послуг з балансування та співставленні підтвердженого обсягу природного газу по об'єктах споживачів (затвердженої номінації) та його фактичного споживання (алокації).

Отже, вказаний підзаконний акт передбачає подання номінацій/алокацій природного газу виключно у розрізі замовників послуг транспортування природного газу та споживачів природного газу, без поділу таких номінацій/алокацій на підвиди постачання/споживання газу.

Відтак, відмова у наданні номінації, не узгоджуються з нормами законодавства та умовами укладених між сторонами договорів.

Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Щодо доводів апелянта слід зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято заяву Дочірньої компанії «ОСОБА_3 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль».

17.12.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/10198/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль".

Визнано грошові вимоги Дочірньої компанії «ОСОБА_3 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на загальну суму 19 593 293,63 грн.

10.04.2016 року введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою від 11.10.2017 року визнано кредиторські вимоги ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення; 663 834 564,29 грн. - 4 черга задоволення; 92 112 662,74 грн. - 6 черга задоволення.

Таким чином, зазначена відповідачем-1 заборгованість позивача має погашатись в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

Посилання апелянта на п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 року, як підставу для відмови у наданні номінацій, є необґрунтованим, оскільки цей пункт не містить заборони у видачі номінацій при наявності заборгованості як такої. Натомість, містить кілька альтернативних варіантів отримання газу при наявності заборгованості за минулі періоди, в тому числі, якщо станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з додаванням суми оформлених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», підписаних усіма учасниками розрахунків і переданих до органів Казначейства, але не профінансованих спільних протокольних рішень за усіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), становить не нижче 90 відсотків.

Крім того, згідно з п. 10 Постанови КМУ 187 від 22.03.2017 року, НАК «Нафтогаз України» не має права до 1 квітня 2018 року відмовити у задоволенні заявки постачальника за умови виконання таким постачальником вимог статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" та/або пункту 4 цього Положення щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ.

На вказані обставини суд першої інстанції звернув увагу відхиляючи доводи відповідача.

Не вбачає колегія суддів і порушень судом першої інстанції вимог ст.15 Цивільного кодексу України, які зазначав апелянт. Згідно вказаної норми права кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Факт порушення його прав відповідачем -1 та відповідачем-2 суду доведено.

Висловлена в оскаржуваному судовому рішенні правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України у справах №922/346/17, 922/310/17.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді апеляційної скарги апелянт висновки оскаржуваного рішення не спростував. Скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Тому понесені апелянтом витрати за її апеляційний розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року у справі № 904/8963/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко

Повний текст постанови підписано 06.04.2018 року.