Постанова № 73241455, 05.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» квітня 2018 року

м. Харків

справа № 638/15929/17

провадження № 22-ц/790/1979/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Маміної О.В., Кругової С.С.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою уповноваженого представника товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл» - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл» про стягнення поворотної фінансової допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2017 року (ухвалено суддею Грищенко І.О. в залі суду м.Харкова),-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл» (далі ТОВ «Мідас оіл») про стягнення повторної фінансової допомоги.

Разом з позовною заявою та 02 листопада 2017 року позивачем були подані заяви про забезпечення позову.

Ухвалами Дзержинського районного суду м.Харкова від 01 листопада 2017 року та від 06 листопада 2017 року заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволені.

10 листопада 2017 року ТОВ «Мідас Оіл» звернулось до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2017 року заяву уповноваженого представника ТОВ «Мідас Оіл» - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_3, вжиті ухвалами суду від 01 листопада 2017 року та від 06 листопада 2017 року, шляхом скасування накладеного арешту на грошові кошти, належні ТОВ «Мідас Оіл» в розмірі 12211672,48 грн, що є на рахунках відповідача р/рахунок 26007011393029 в ПАТ «Укрсоцбанку», МФО 300023 , накладеного арешту на грошові кошти, належні ТОВ «Мідас Оіл» в розмірі 12211672,48 грн, що є на рахунках : поточний рахунок НОМЕР_1 банк "ПУМБ" МФО 334851, р/рахунок 2600301038034 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123,на інші рахунки , які використовуються в господарській діяльності, на майно, що належить ТОВ «Мідас Оіл», виключно в межах суми позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17 листопада 217 року, постановити нову ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладання арешту на грошові кошти в розмірі 1221167,48 грн, що є на поточному рахунку НОМЕР_1 банк «ПУМБ» МФО 334851, розрахунковий рахунок 260030138034 в ПАТ «Укрсоцбанку» МФО 300023 та інші рахунки, які використовуються відповідачем ТОВ «Мідас Оіл» в господарській діяльності, на все майно, що належить ТОВ «Мідас Оіл».

Зазначає, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права та вона є необґрунтованою, неповно з'ясовані обставин, що мають значення для вирішення питання забезпечення позову. Вважає, шо з рахунків ТОВ «Мідас Оіл» можуть зникнути, зменшитись за кількістю грошові кошти до винесення рішення суду, що в свою чергу погіршить фінансовий стан господарського товариства. Вказує, що представником позивача в судовому засіданні зазначалось про зміну одного способу, відповідно до ч.2 ст.154 ЦПК України, на інший спосіб забезпечення позову, шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.

Вважає, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника, що судом першої інстанції в повній мірі не враховано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Мідас Оіл»-ОСОБА_2 просить залишити ухвалу районного суду від 17 листопада 2017 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим рішення суду, заява не відповідає вимогам чинного законодавства, окрім цього не враховано, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Окрім цього вказує, що арешт рахунків ТОВ «Мідас Оіл» привів до несвоєчасної виплати заробітної плати та порушення зобов’язань перед кредиторами.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_3-ОСОБА_1 підтримувала апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що вжиті ухвалами від 01 листопада 2017 року та від 06 листопада 2017 року заходи забезпечення позову можуть перешкодити господарській діяльності ТОВ «Мідас Оіл» та на даний час не існує реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Судом встановлено, що 23.10.2017 року ОСОБА_3 звернувся до районного суду з позовом, в якому просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл» (дали ТОВ «Мідас Оіл) на його користь грошові кошти в сумі 12211672,48 грн та судовий збір.

Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ТОВ «Мідас Оіл» в розмірі 12211672,48 грн., що є на рахунках відповідача р/рахунок 26007011393029 в ПАТ «Укрсоцбанку», МФО 300023, про що винести відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 01 листопада 2017 року накладено арешт на грошові кошти, належні ТОВ «Мідас Оіл» в розмірі 12211672,48 грн. (дванадцять мільйонів двісті одинадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 48 копійок), що є на рахунках відповідача р/рахунок 26007011393029 в ПАТ «Укрсоцбанку», МФО 300023.

02.11.2017 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення його позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «Мідас Оіл» в розмірі 12211672,48 грн. (дванадцять мільйонів двісті одинадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 48 копійок), що є на рахунках відповідача- поточний рахунок НОМЕР_1 банк "ПУМБ" МФО 334851, р/рахунок 2600301038034 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, на інші рахунки , які використовуються відповідачем в господарській діяльності, на все майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл».

Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року накладено арешт на грошові кошти, належні ТОВ «Мідас Оіл» (ідентифікаційний код юридичної особи 39363828, місцезнаходження: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 98 А) в розмірі 12211672,48 грн. (дванадцять мільйонів двісті одинадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 48 копійок), що є на рахунках :

поточний рахунок НОМЕР_1 банк "ПУМБ" МФО 334851,

р/рахунок 2600301038034 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123,

на інші рахунки, які використовуються в господарській діяльності, на майно, що належить ТОВ «Мідас Оіл», виключно в межах суми позову.

10 листопада 2017 року уповноваженим представником відповідача до суду подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, що вжито на підставі ухвал суду від 01 листопада 2017 року та 06 листопада 2017 року.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилався на те, що ухвали прийняті при неповному зясуванні обставин справи, а тому підлягають скасуванню з підстав того, що на час звернення з позовною заявою до суду у ОСОБА_3 відсутнє право вимоги до ТОВ Мідас Оіл» за договором №0108-15 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 серпня 2015 року. Дійсно між ОСОБА_3 та ТОВ «Мідас Оіл» 01 серпня 2015 року був укладений договір №0108-15 про надання поворотної фінансової допомоги. Відповідно до умов договору ( п. 1.1. ) ТОВ «Мідас Оіл» отримало грошові кошти в розмірі 12211672,48 грн. 07 серпня 2017 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Мідас Оіл» було укладено договір про відступлення права вимоги за вказаним вище договором.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги первинний кредитор - ОСОБА_3 відступає на користь нового кредитора – ОСОБА_4, а новий кредитор приймає на себе в повному обсязі всі права вимоги, що належать первинному кредитору відповідно до договору №0108-15 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 серпня 2015 року та стає кредитором на суму боргу 12211672,48 грн, що виникла за основним договором. Відповідно до п. 1.4. договору про відступлення права вимоги від 07 серпня 2017 року грошові кошти в сумі 12211672,48 грн компенсовані новим кредитором на користь первинного кредитора. Крім того, повний розрахунок з ОСОБА_3 підтверджується його особистим підписом на договорі. ОСОБА_3 зробив нотаріальну заяву про вихід зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас Оіл», в якій зазначив, що цією заявою стверджує , що не має ніяких претензій, в тому числі майнових до ТОВ «Мідас Оіл» та його учасників.

Проте, питання про обґрунтованість позову суд вирішує при ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим на зазначеній стадії судового процесу, суд першої інстанції не вправі вирішувати питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ «Мідас Оіл», оскільки вжиття заходів забезпечення позову в такій спосіб можуть перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Окрім цього, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ «Мідас Оіл» не є співмірними з заявленими позовними вимогами.

В даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «Мідас Оіл», що проявляється, зокрема, в неможливості здійснення господарської діяльності, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, що може призвести до незворотних наслідків.

За таких обставин, правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дана ухвала не перешкоджає ОСОБА_3 ставити питання про забезпечення позову, обравши інший захід, ніж накладення арешту, на рахунки юридичної особи.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2017 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає відповідно до п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_5