Рішення № 73239379, 05.04.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2185/15-ц

№ провадження 2/647/111/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області цивільну справу № 647/2185/15-ц за позовом ОСОБА_1 до українського державного підприємства «Укрпошта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрпошта», третя особа публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про стягнення матеріальної шкоди, суд

встановив:

У серпні 2015 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до договору № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, банк надав їй кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 7600,00 грн. зі сплатою процентів 0,0001% річних, щомісячною платою за обслуговування карткового рахунку в сумі 9,90 грн. та пільговим періодом кредитування 55 календарних днів. Повернення кредиту ОСОБА_1 повинна була здійснювати в розмірі 2% від суми кредиту до 25 числа кожного місяця. ПАТ «Дельта Банк» повідомив її, що кредит можна сплачувати через УДППЗ «Укрпошта», яке надає послуги з приймання платежів від населення на користь ПАТ «Дельта Банк» на підставі укладеного з ним договору. У поштовому відділені УДППЗ «Укрпошта» було здійснено платіж на погашення кредиту у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року, а саме 06.03.2015 року на суму 400, 00 грн., проте вказаний платіж не був перерахований, у зв’язку з чим ОСОБА_1 була змушена сплатити штрафні санкції за прострочення заборгованості, а саме в сумі 75 грн., які було включено в рахунок чергового платежу в сумі 410 грн. за квитанцією від 15.05.2015 року, в сумі 75 грн., які було включено в рахунок чергового платежу в сумі 400 грн. за квитанцією від 09.06.2015 року, в сумі 205,13 грн., які було включено в рахунок чергового платежу в сумі 700 грн. за квитанцією від 07.07.2015 року. Відповідно до договору № 002-99921-280513 від 28.05.2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, банк надав їй кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 10 000,00 грн. зі сплатою процентів 0,0001% річних, щомісячною платою за обслуговування кредитного ліміту в сумі 3,50 % від суми кредитного ліміту. Повернення кредиту ОСОБА_1 повинна була здійснювати в розмірі 650 грн. до 25 числа кожного місяця. Позивач своєчасно виконувала свої зобов’язання, проте останній платіж в сумі 2 226 грн. за квитанцією від 05.03.2015 року УДППЗ «Укрпошта» не був перерахований. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до тимчасової адміністрації банку щодо вирішення даної ситуації та скасування штрафних санкцій, проте нараховані штрафи скасовано не було. У зв’язку з чим позивач просить суд стягнути із відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 2 981, 13 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2015 року було відкрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою суду від 11.11.2015 року провадження у справі було зупинено до розгляду справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зобов’язання прийняти виконання по договору, яка знаходилася в проваджені Господарського суду м.Києва.

19.02.2018 року на адресу суду надійшла копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року.

Ухвалою суду від 20.02.2018 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року, у зв’язку з тим що на підставі наказу Мінінфраструктури України № 465 від 11.11.2015 року УДППЗ «Укрпошта» 01.03.2017 року реорганізовано шляхом перетворення у ПАТ «Укрпошта», в порядку ст.55 ЦПК України, до участі у даній цивільній справі було залучено правонаступника відповідача ПАТ «Укрпошта».

Ухвалою суду від 19.03.2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву, у зв’язку із задоволенням клопотання представника відповідача про витребування у ПАТ «Дельта банк» в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 виписки з основних рахунків ОСОБА_1 №26254910912733 і 26254908673716 станом на теперішній час, або інших документів, у яких наведено остаточні розрахунки позивача з ПАТ «Дельта Банк», починаючи з 03.03.2015 року.

В судове засідання позивач не з’явилася, заявою від 15.03.2018 року просила справу розглядати за її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

В судове засідання представник відповідача не з’явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

15.03.2018 року від відповідача ПАТ «Укрпошта» надійшов відзив на позов, 02.04.2018 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких ПАТ «Укрпошта» заперечує проти позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 pоку, що набрала законної сили, з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 7 072 520,00 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк», який повинен зарахувати ці кошти на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, у тому числі на рахунок позивача в сумі 400,00 + 2226,00 = 2626,00 грн. Про це також зазначено у листі ПАТ «Укрпошта» Уповноваженій особі за здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» від 01.03.2018 року № 121-06- 795. Також, ПАТ «Укрпошта» заперечує проти позову ОСОБА_1 в частині стягнення штрафів у розмірі 75,00 + 75,00 = 150,00 і пені - 205,13 грн., нарахованих ПАТ «Дельта Банк» у квітні і травні 2015 року, оскільки ПАТ «Укрпошта» не несе відповідальності за неправомірні дії Банку, який знаходився в стадії ліквідації. Крім того, позивач не надав належні докази того, що ці штрафи фактично були сплачені, оскільки з квитанцій від 09.06.2015 року та 07.07.2015 року вбачається, що було здійснено зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 400 грн. та 700 грн. відповідно. Кошти, прийняті відповідачем від ОСОБА_1 у березні 2015 року, не були зараховані на особові рахунки позивача через обставини, які від ПАТ «Укрпошта» не залежали (визнання неплатоспроможним банку), тобто ця шкода завдана не з вини відповідача.

04.04.2018 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 3636 від 29.03.2018 року про перерахування ПАТ «Укрпошта» 1 000 000 грн. на рахунок ПАТ «Дельта Банк» на виконання постанови Києвського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року.

Представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк», в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву від 19.03.2018 року, якою просив суд справу розглядати за його відсутності та підтримав свої пояснення від 22.09.2015 року, відповідно до яких проти задоволення позову не заперечує, оскільки платежі ОСОБА_1 в сумі 400 грн. та 2 226 грн. від 06.03.2015 року та 05.03.2015 року відповідно на рахунок банку не надходили.

04.04.2018 року від ПАТ «Дельта Банк» надійшла заява про доручення до матеріалів справи виписок по рахункам ОСОБА_1 та довідки про стан заборгованостей перед ПАТ «Дельта Банк».

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

16.01.2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-21000-160114, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 7600,00 грн. зі сплатою процентів 0,0001% річних, щомісячною платою за обслуговування карткового рахунку в сумі 9,90 грн. та пільговим періодом кредитування 55 календарних днів. Повернення кредиту ОСОБА_1 повинна була здійснювати в розмірі 2% від суми кредиту до 25 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів на рахунок № 26254910912733 (а.с.3-4).

Відповідно до квитанцій від 06.03.2015 року, ОСОБА_1 у поштовому відділені УДППЗ «Укрпошта» було здійснено платіж на погашення кредиту у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року у розмірі 400 грн. (а.с.5).

З квитанцій № 47762323 від 15.05.2015 року, № 45439639 від 09.06.2015 року та №№ 51842412, 51842456 від 07.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти на поточний рахунок № 26254910912733 у розмірі 410 грн., 400 грн., 700 грн. та 287 грн. відповідно (а.с.6).

Згідно із витягом по рахунку № 26254910912733 від 19.08.2015 року, 30.04.2015 року, 29.05.2015 року, 30.06.2015 року ПАТ «Дельта Банк» було нараховано штрафи за прострочену заборгованість обов’язкового мінімального платежу в сумі по 75 грн., які були погашені ОСОБА_1 15.05.2015 року в розмірі 19,87 грн. та 07.07.2015 року в розмірі 205,13 грн. (а.с.7-11).

З листів тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 30.04.2015 року та 22.06.2015 року, вбачається, що платіж на суму 400 грн. від 06.03.2015 року із УДППЗ «Укрпошта» на рахунок банку не надходив (а.с.16).

28.05.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-99921-280513, відповідно до якого останній було відкрито кредитну лінію в сумі 10 000,00 грн. на умовах часткового погашення заборгованості у розмірі 3 % від суми кредиту до 25 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів на рахунок № 26254908673716 (а.с.14).

Відповідно до квитанцій від 05.03.2015 року, ОСОБА_1 у поштовому відділені УДППЗ «Укрпошта» було здійснено платіж на погашення кредиту у ПАТ «Дельта Банк» за договором від 05.03.2015 року у розмірі 2 226 грн. (а.с.15).

З листа тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 30.04.2015 року та витягу по рахунку № 26254908673716 вбачається, що платіж на суму 2 226 грн. від 05.03.2015 року із УДППЗ «Укрпошта» на рахунок банку не надходив (а.с.16-19).

Згідно із листом Херсонської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 26.08.2015 року № 52-32/55 на заяву ОСОБА_1 від 20.08.2015 року, платежі на суму 2 226 грн. від 05.03.2015 року та на суму 400 грн. від 06.03.2015 року на виконання договору № 934-33 від 07.02.2013 року було включено у електронні платежі та передано засобами електронного зв’язку на адресу ПАТ «Дельта Банк» для зарахування на рахунки клієнтів, проте цього виконано не було. Дане питання розглядається в судовому порядку (а.с.35-36).

07.02.2013 року між УДППЗ «Укрпошта» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір на приймання платежів № 934-33, на виконання якого з лютого 2013 року УДППЗ «Укрпошта» приймало платежі від споживачів для перерахування їх в подальшому на рахунки ПАТ «Дельта Банк» (а.с.38-49).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року у справі №910/18795/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до публічного акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 7 920 372,70 грн. та розірвання договору за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Укрпошта» до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зобов'язання прийняти виконання по договору, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрпошта» задоволено частково, рішення господарського суду м.Києва від 07.06.2016 року у справі № 910/18795/15 змінено, первісний позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укрпошта» на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 7 072 520, 00 грн. (а.с.134-149).

З листа ПАТ «Укрпошта» №121-06-795 від 01.03.2018 року Уповноваженій особі за здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року у справі №910/18795/15 у справі №910/18795/15 стягнуто з ПАТ «Укрпошта» на користь ПАТ «Дельта Банк» кошти у розмірі 7 072 520, 00 грн. ПАТ «Украпошта» буде добровільно здійснювати погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» в сумі 7 072 520,00 грн. у встановленому законом порядку. З метою врегулювання судових спорів з фізичними особами ПАТ «Дельта Банк», які перераховували кошти на користь ПАТ «Дельта Банк» через об’єкти поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта», але у зв’язку з віднесенням Нацбанком України ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, на рахунки банку не надійшли, та підтвердження факту відсутності заборгованості ПАТ «Укрпошта» перед цими клієнтами банку, просить, після отримання першого платежу направити вказані кошти на погашення зобов’язань фізичних осіб, в тому числі до ОСОБА_1, по справі №647/2185/15-ц, сума стягнення 2 626,00 грн.(а.с.171-173).

Згідно із копією платіжного доручення № 3636 від 29.03.2018 року, ПАТ «Укрпошта» було перераховано 1 000 000 грн. на рахунок ПАТ «Дельта Банк» на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року (а.с.226).

З виписки по рахунку № 26254910912733 від 04.04.2018 року вбачається, що платіж від 06.03.2015 року відсутній, 30.04.2015 року, 29.05.2015 року, 30.06.2015 року ПАТ «Дельта Банк» було нараховано штрафи за прострочену заборгованість обов’язкового мінімального платежу в сумі по 75 грн., які були погашені ОСОБА_1 15.05.2015 року в розмірі 19,87 грн. та 07.07.2015 року в розмірі 205,13 грн., остаточні розрахунки по договору виконані 22.01.2016 року. За довідкою від 04.04.2018 року, заборгованість по кредитному договору № 002-21000-160114 відсутня (а.с.236-245).

З виписки по рахунку № 26254908673716 від 04.04.2018 року вбачається, що платіж від 05.03.2015 року в сумі 2226 грн. відсутній. За довідкою від 04.04.2018 року, заборгованість по кредитному договору № 002-99921-280513 становить 6 576 грн. (а.с.231-235, 246).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивач посилалася на ст.ст.22, 623, 1166 ЦК України.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України (частинами 1 та 2) визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В порядку ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Положення ч.3 ст.623 ЦК України, на які крім іншого посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосуються договірних зобов’язань, а між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрпошта» такі зобов’язанні відсутні.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання договорів № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року та № 002-99921-280513 від 28.05.2013 року ОСОБА_1 06.03.2015 року та 05.03.2015 року через відділення УДППЗ «Укрпошта» було здійснено платежі на погашення кредитів у ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 400 грн. на рахунок № 26254910912733 та 2 226 грн. на рахунок № 26254908673716 відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені кошти не були перераховані на рахунки банку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року у справі №910/18795/15 з ПАТ «Укрпошта» на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість у розмірі 7 072 520, 00 грн., у тому числі грошові кошти, що були внесені ОСОБА_1 на погашення кредитів у загальному розмірі 2 626 грн.

Вказаною постановою встановлено порушення ПАТ «Укрпошта» договірних зобов’язань із ПАТ «Дельта Банк», передбачених договором на приймання платежів № 934-33 від 07.02.2013 року, а саме зобов'язань із забезпечення перерахування у визначені строки суми прийнятих від споживачів коштів на рахунки ПАТ «Дельта Банк», внаслідок чого виникла заборгованість, оскільки в порушення п.п.2.2., 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.6 зазначеного договору отримані від споживачів кошти за договором на приймання платежів спочатку перераховувались на рахунок УДППЗ «Укрпошта» №26001000000010 відкритий в ПАТ «Дельта Банк» до договором банківського рахунку від 07.07.2012 року, а потім вже перераховувались на рахунки ПАТ «Дельта Банк».

Цією ж постановою було залишено без змін рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2016 року щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Укрпошта» до ПАТ «Дельта Банк» про зобов'язання останнього прийняти все виконане УДППЗ «Укрпошта» за договором на приймання платежів №934-33 від 07.02.2013 року, а саме - грошові кошти в сумі 7 071 896,93 грн., що знаходяться на рахунку УДППЗ «Укрпошта» №26001000000010 в ПАТ «Дельта Банк» шляхом виконання розпоряджень (доручень) на списання коштів на користь ПАТ «Дельта Банк», наданих платіжними дорученнями УДППЗ «Укрпошта» від 04.09.2015 року, з визначенням дати такого виконання за датами первинного формування реєстрів прийнятих платежів від споживачів, зазначеними у графі «Призначення платежу» платіжних доручень, оскільки надання ПАТ «Укрпошта» платіжних доручень про перерахування коштів, що знаходяться на його рахунку №26001000000010 в ПАТ «Дельта Банк» в рахунок погашення заборгованості, не може вважатись належним виконанням умов договору на приймання платежів. Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки. Виходячи з положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та положень статті 509 Цивільного кодексу України, ПАТ «Укрпошта» є кредитором банку за договором банківського рахунку, на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому його вимоги (щодо списання отриманих від споживачів грошових коштів з відкритого у банку рахунку) не може бути виконані ПАТ «Дельта Банк» у силу зазначеної норми, у зв'язку із запровадженням у останнього тимчасової адміністрації та розпочатою ліквідаційною процедурою.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що з виписки по рахунку № 26254910912733 та довідки ПАТ «Дельта Банк» від 04.04.2018 року вбачається, що 22.01.2016 року ОСОБА_1 в повному обсязі виконано зобов’язання за договором № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року та заборгованість відсутня, тобто в ході судового розгляду встановлено наявність шкоди, спричиненої ОСОБА_1, дій відповідача, що виразилися у неналежному виконанні ним договірних зобов’язань із ПАТ «Дельта Банк» щодо забезпечення перерахування у дводенний строк суми прийнятих від позивача 06.03.2015 року коштів у розмірі 400 грн. на рахунок ПАТ «Дельта Банк», при цьому наявний причинний зв'язок між вказаною шкодою та поведінкою ПАТ «Укрпошта», а також вина останнього, оскільки неможливість списання коштів, що були прийняті відділеннями зв’язку від споживачів та зберігалися на рахунку ПАТ «Укрпошта» у банку виникла лише після того, як 02.10.2015 року була розпочата процедура банкрутства ПАТ «Дельта Банк» та відповідно почали діяти норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 400 грн. (в частині не зарахованого платежу від 06.03.2015 року) в порядку ст.1166 ЦК України є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, з виписок по рахунку № 26254910912733 як станом на 19.08.2015 року, так і станом на 04.04.2018 року вбачається, що у зв’язку із не зарахуванням відповідачем грошових коштів в сумі 400 грн., внесених ОСОБА_1 06.03.2015 року на виконання договору № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року, 30.04.2015 року, 29.05.2015 року, 30.06.2015 року ПАТ «Дельта Банк» було нараховано штрафи за прострочену заборгованість обов’язкового мінімального платежу в сумі по 75 грн. кожного разу.

При цьому, не зарахування оплати мінімального обов’язкового платежу за кредитом 06.03.2015 року та відповідно застосування до неї штрафних санкцій було виявлено позивачем через кілька місяців, внаслідок чого вона продовжувала сплачувати належні на її думку суми в оплату мінімального обов’язкового платежу, а саме 15.05.2015 року в розмірі 410 грн. (із яких на оплату штрафу було зараховано лише 19,87 грн., внаслідок чого 29.05.2015 року було нараховано ще один штраф в сумі 75 грн.), 09.06.2015 року в розмірі 400 грн. (на оплату штрафів нічого не зараховано, внаслідок чого 30.06.2015 року нараховано штраф в сумі 75 грн.), які не погашали мінімальний платіж із врахуванням нарахованих штрафів, та лише після внесення 07.07.2015 року грошових коштів у розмірі 700 грн. та 287 грн. (із яких на оплату штрафів було зараховано 205,13 грн.), нею було погашено штрафні санкції на загальну суму 225 грн.

Суд враховує той факт, що вказаним кредитним договором було передбачено право ОСОБА_1 вносити грошові кошти на погашення заборгованості через відділення УДППЗ «Укрпошта», виконання нею своїх зобов’язань по договору та відсутність вини позивача у не зарахуванні внесених нею коштів 06.03.2015 року в сумі 400 грн. цим відділенням, у зв’язку з чим, покладення Банком на позивача відповідальності у вигляді нарахування штрафів за дії УДППЗ «Укрпошта» є безпідставним.

Разом із тим, зважаючи на те, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконано зобов’язання за договором № 002-21000-160114 від 16.01.2014 року, заборгованість за цим договором відсутня та відповідно не можливо вже поставити питання перед банком про скасування нарахованих 30.04.2015 року, 29.05.2015 року, 30.06.2015 року штрафів, враховуючи, що штрафні санкції були нараховані внаслідок дій відповідача щодо неналежного виконання своїх зобов’язань по забезпеченню перерахування у дводенний строк суми прийнятого від позивача 06.03.2015 року платежу у розмірі 400 грн. на рахунок ПАТ «Дельта Банк», суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом стягнення з ПАТ «Укрпошта» спричинену ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка виразилася у оплаті нарахованих штрафів в загальній сумі 225 грн. (19,87 грн. + 205, 13 грн. = 225 грн.).

Щодо вимоги позивача про стягнення внесених нею 05.03.2015 року на рахунок № 26254908673716 через відділення УДППЗ «Укрпошта» грошових коштів в сумі 2 226 грн. на виконання кредитних зобов’язань за договором № 002-99921-280513 від 28.05.2013 року, суд виходить з того, що ці грошові кошти постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року у справі №910/18795/15 вже стягнуто з ПАТ «Укрпошта», виконання зазначеної постанови відповідачем розпочато, про що свідчить платіжне доручення № 3636 від 29.03.2018 року, враховуючи, що доказів повторного внесення грошових коштів у вказаній сумі та/або закриття кредитної заборгованості за вказаним договором позивачем не надано та не вбачається з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, із відповідача на користь останньої підлягає стягненню матеріальна шкода в загальному розмірі 625 грн. (400 грн. + 225 грн. = 625 грн.).

Оскільки при відкритті провадження у даній справі, сплату судового збору за заявою позивача було відстрочено до ухвалення судового рішення, в порядку ст.141 ЦПК України та п.п.35, 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовним вимог, тобто у розмірі 148,01 грн. (вимоги задовольняються на 21 % від первинно заявлених).

Керуючись ст.ст.4, 5, 81-83, 89, 141, 263-265, 268, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з українського державного підприємства «Укрпошта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрпошта», на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 625 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з українського державного підприємства «Укрпошта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрпошта», на користь держави судовий збір в сумі 148,01 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1, 73000, Херсонська область Бериславський район с.Зміївка вул.М.Булата, 82, реєстраційний номер облікової картки платника податків 314406245.

Відповідач публічне акціонерне товариство «Укрпошта», 01001, м.Київ, вул.Крещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045.

Третя особа публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020.

Суддя О.О.Корсаненкова