Рішення № 73237027, 02.04.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________

Справа № 556/119/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року

Сарненський районний суд Рівненської області у складі судді Рижого О.А. за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М. розглянувши в судовому засіданні позовну заяву Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 року до Сарненського районного суду надійшла позовна заява про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В позовній заяві позивач вказує, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться виконавчий лист №6-а-4/08, виданий 23.01.2012 року Володимирецьким районним судом, про зобов’язання Володимирецької селищної ради Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48,50 Житлового кодексу України. 11.01.2018 року заступником начальника Управління – начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову, якою скасовано постанову від 15.12.2017 року про закінчення виконавчого провадження №31166879. Вважають таку постанову, такою, що порушує права та інтереси Володимирецької селищної ради як боржника, так як державним виконавцем, під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №31166879, була дотримана встановлена Законом України "Про виконавче провадження" процедура, про що зазначено в тому числі і в оскаржуваній постанові, а саме на Володимирецьку селищну раду як боржника двічі були накладені штрафи, а виконуване рішення є рішенням немайнового характеру.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Подав до суду заяву про відклад справи в зв'язку з неможливістю з'явитися до суду.

Суд вважає заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.3 ст.205 КАС України, суд розглядає справу у відсутності сторін, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, що передбачено ч.4 ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Відповідно до інформації про виконавче провадження в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень вбачається, що 24.01.2012 року до ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області надійшов виконавчий лист №6-а-4/08 про зобов’язання Володимирецької селищної ради Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48,50 Житлового кодексу України. 10.02.2012 року було відкрите виконавче провадження. По даному виконавчому провадженні було проведено ряд виконавчих дій, зокрема накладення штрафів за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника вжити заходів стосовно виконання рішення суду, та винесення старшим державним виконавцем 22.12.2017 року постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 (повернення виконавчого документу у випадку, передбаченому ч.3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження").

Постановою від 11.01.2018 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з метою дотримання засад виконавчого провадження та повної реалізації прав стягувача на відновлення його порушених прав виніс постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2017 року, винесену державним виконавцем у виконавчому провадженні №31166879, як таку, що суперечить принципам диспозитивності, справедливості, обов’язковості виконання рішень.

Отже, юридичною підставою для прийняття постанови від 15.12.2017 року про закнчення виконавчого провадження, державний виконавець зазначає ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", а фактичною - невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктами 4,5 частини 1 Статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктами 4,5,6 ч.1 ст.4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначені принципи діяльності органів державної виконавчої служби і засади виконавчого провадження, а саме диспозитивності , справедливості, неупередженості, об’єктивності та обов’язковості виконання рішень.

За змістом положень п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

В ч.3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є виконання вищезазначених вимог .

В свою чергу, невиконання рішення суду та прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження з формальних підстав призведе до того, що рішення суду не буде виконано, що суперечить основним принципам національного законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 13 липня 2006 року у справі "Васильєв проти України" зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.

Позивачем не зазначено, які саме норми при винесенні постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження порушив заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області, як саме дана постанова порушує права позивача та охоронювані законом інтереси у спірних правовідносинах.

Судом не встановлено жодних порушень прав, свобод та інтересів позивача прийнятою оскаржуваною постановою.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області правомірно винесено постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження винесену державним виконавцем у ВП №31166879, а викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 246,250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Володимирецької селищної ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Суддя О.А. Рижий