Ухвала суду № 73236640, 12.11.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/6243/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Цюри Т.В.,

при секретарі - Криворучці Ю.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

17.07.2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 800 000,00 гривень, отриманих в позику в сумі еквівалентній 100 000,00 доларів США, які повинні були повернуті до 01 червня 2012 року. ОСОБА_2 у встановлений строк суму позики не повернув, тому вона вимушена звернутися до суду.

23.07.2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що належить на праві власності ОСОБА_2 та розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Зіркова, ж/м «Совіньйон», буд. 4.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.07.2012 року клопотання ОСОБА_3 задоволено. Накладено арешт на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Зіркова, ж/м «Совіньйон», буд. 4, що належить на праві власності ОСОБА_2, заборонено провадити його відчуження, здачу в оренду, під заставу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неспівмірність заходів забезпечення позову, наявність іншого майна, на яке може бути накладено арешт, відсутність реальної загрози невиконання рішення суду, просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму боргу за договором позики, передану відповідачу за розпискою від 10.11.2011 року в розмірі 800000 грн. та судові витрати.

Згідно відповіді КП «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» від 25.07.2012 року за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Зірковава, ж/м «Совіньйон», буд. 4.

Задовольняючи заяву про накладення арешту, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок відповідає обставинам справи, судом правильно застосовані норми процесуального права.

Правовідносини, що виникли між сторонами є майновими, і виконання рішення потребує на забезпечення вимог, тому суд першої інстанції правомірно застосував заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна боржника.

На підтвердження неспівмірності заходів забезпечення позову ОСОБА_2 наданий висновок про оцінку об’єкта нерухомості, складений суб’єктом підприємницької діяльності, про ринкову вартість спірного будинку, яка складає 1099038 гривень (еквівалент 137500 доларів США), а вартість земельної ділянки 1139502 гривень (еквівалент 142562 доларів США), однак зазначена оцінка визначена методом аналогів продаж, і не означає, що саме за таку ціну будинок буде проданий.

Крім того, рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05.06.2013 року вирішено про стягнення боргу в розмірі 800000 гривень, що означає те, що більше ніж зазначено, під час виконання рішення суду стягнуто бути не може, а Законом України «Про виконавче провадження» передбачений механізм повернення зайвих коштів від реалізації майна, що забезпечує права боржника.

Земельна ділянка, належна ОСОБА_2, взагалі не була предметом арешту, є самостійним об’єктом права власності, тому і з цих підстав доводи про її вартість не впливають на виниклі правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну йому ? частину квартири АДРЕСА_1 до уваги не приймаються, оскільки доказів на підтвердження того, що така частка квартири має вартість 800000 гривень не надано. Договір дарування від 05.06.2002 року містить відомості лише щодо інвентаризаційної оцінки частини квартири, яка складає 26794 гривні, що значно нижче від суми стягнення.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо відсутності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення про задоволення позову, то колегія суддів виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи, на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.06.2013 року про стягнення боргу ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.06.2013 року апеляційну скаргу було залишено без руху в зв’язку з несплатою судового збору та через невиконання вимог повернуто апелянту.

Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, але до цього часу не виконане, і ОСОБА_2 не надано жодних доказів про намір виконати його добровільно, що спростовує доводи про відсутність реальної загрози невиконання рішення суду.

За таких обставин доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.312,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: