Постанова № 73235631, 05.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/8366/17 Номер провадження 22-ц/786/797/18Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Миронець О.К. в м. Полтаві зі складанням повного тексту судового рішення 24 січня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі ОСОБА_4 міської ради, за участю третьої особи - Управління майном ОСОБА_4 обласної ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що вони постійно проживають та зареєстровані у двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1. Мати ОСОБА_2 – ОСОБА_5, як працівник ВАТ «Мало-Будищанський завод будівельних матеріалів» в липні 1969 року отримала ордер на вселення разом із сім'єю в вищевказану квартиру. 23.05.2015 року ОСОБА_5 померла. На даний час в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначали, що не можуть вільно розпоряджатися вищевказаною квартирою, у зв'язку з чим просили суд визнати за ними право власності на вказану квартиру по ? частині за кожною.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24.01.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

З рішенням суду не погодились позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та подали на нього апеляційну скаргу. Скарга мотивована тим, що відмовляючи їм в позові, суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин аналогію закону, зокрема, Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", який дає право громадянам на реалізацію свого конституційного права на приватизацію житла. Також апелянти звернули увагу, що становище, яке склалося через відсутність господаря будинку в якому вони проживають, не залежить від їх волі, однак порушує їх права. Просили судове рішення скасувати та прийняти нове, яким їхній позов задовольнити.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 міська рада її не визнала і просила залишити без задоволення наголошуючи, що жодним чином не порушувала прав позивачів.

Згідно ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та давши оцінку представленим доказам, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в липні 1969 року ОСОБА_5, згідно ордера, була надана квартира АДРЕСА_3.

25. 06. 2015 року ОСОБА_5 померла.

Після її смерті в квартирі залишились проживати позивачі по справі ОСОБА_2-дочка покійної і ОСОБА_3 - онука покійної.

Вищезазначений будинок, до приватизації підприємства " Малобудищанський завод будівельних матеріалів" і перетворення у ВАТ " Малобудищанський завод будівельних матеріалів", перебував на його балансі, а після приватизації до складу статутного капіталу не увійшов. Дана інформація міститься в інформаційному листі від 26. 10. 2017 року Фонду державного майна України в Полтавській області.(а.с. 23).

Згідно інформаційного листа Управління майном ОСОБА_4 обласної ради від 26. 10. 2017 р, буд. 8 по вул. Клінкерній в м. Полтаві не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області. (а.с.24).

Згідно аналогічного листа Управління майном комунальної власності м. Полтави від 27. 10. 2017 р. житловий будинок № 8 по вул. Клінкерній в м. Полтаві в комунальній власності територіальної громади міста та на балансі Комунального підприємства "ЖЕО № 2" ПМР не перебуває.( а.с.25).

Разом з тим, згідно довідки того ж КП "ЖЕО № 2" в квартирі № 5 згаданого будинку зареєстровані позивачі(а.с.21).

Відмовляючи в позові місцевий суд послався на ту підставу, що відповідачем, тобто ОСОБА_4 міськрадою, права позивачів не порушені. В той же час суд констатував, що будинок в якому проживають позивачі фактично залишився безхазяйним.

За таких правильно встановлених обставин справи, місцевий суд, зробивши висновок про відсутність порушення прав позивачів, на думку колегії суддів припустився помилки, оскільки не можна вважати неможливість скористатися своїм правом на приватизацію житла при відсутності власної провини в цьому з боку позивачів.

Колегія суддів вважає, що право позивачів певною мірою порушено, однак за вказаних обставин ними невірно був обраний спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільний Кодекс України, а саме, ст.335 ЦК України, передбачає, що після спливу одного року взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

На час звернення до суду з позовом спірний будинок власника не мав, тому на даний час звернення до суду з даним позовом слід вважати передчасним.

Відповідно до ст.374 ч.1 п.2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ч.4 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Колегія суддів вважає необхідним змінити мотивувальну частину рішення суду доповнивши її висновком про те, що в результаті відсутності власника, тобто балансоутримувача будинку № 8 по вул. Клінкерній в м. Полтаві порушується право мешканців квартири №5 цього будинку ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на право приватизації згаданої квартири.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги стосовно незастосування судом до правовідносин, що склалися аналогії закону колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, як зазначалося вище, позивачами був невірно обраний спосіб захисту своїх прав.

При таких обставинах судове рішення не може залишатися в силі, та підлягає зміні в доповненні його мотивувальної частини.

У зв’язку з викладеним апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Оскільки позовні вимоги не задовольняються, судові витрати позивачів по сплаті судового збору не компенсуються.

Керуючись ст. ст.374 ч.1 п.2,376 ч.1 п.3.,ч.4, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 січня 2018 року - змінити.

Доповнити його мотивувальну частину реченням наступного змісту: В результаті відсутності власника, тобто балансоутримувача будинку № 8 по вулиці Клінкерній в місті Полтаві порушується право мешканців квартири № 5 цього будинку ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на право приватизації цієї квартири.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 30 днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_6 /підпис/ ОСОБА_7

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ___ ОСОБА_1

Повний текст судового рішення виготовлено 05 квітня 2018 року.