Постанова № 73235325, 04.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/339/17 Номер провадження 22-ц/786/344/18Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

за участі секретаря Філоненко О.В.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЮНІВЕС»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС»

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області, ухваленого 10 жовтня 2017 року в приміщенні суду у м. Пирятин, у складі судді Нагорної Н.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ЮНІВЕС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на його користь страхове відшкодування за заподіяння матеріальної шкоди автомобілю НОМЕР_1 у розмірі 45 585,43 та напівпричепу ОДАЗ д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 65 913,13 грн., а також судові витрати та витрати на проведення дослідження транспортних засобів у розмірі 2 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 21 жовтня 2016 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_5, під його керуванням. Вказував, що внаслідок цього його автомобіль та напівпричіп були пошкоджені.

Зазначав, що відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3, перед третіми особами застрахована у ПрАТ СК «ЮНІВЕС» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100 000грн.

ПрАТ СК «ЮНІВЕС» здійснила страхове відшкодування за заподіяну внаслідок ДТП шкоду на загальну суму 19453,25 грн

Вказував, що згідно звіту № 0203 від 15.03.2017 року про незалежну оцінку майна вартість відновлювального ремонту напівпричепа ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок ДТП складає 74328,89 грн, та звіту № 0103 від 20.03.2017 про незалежну оцінку майна вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, внаслідок ДТП складає 56622,92 грн. Тому вважає, що відповідач має здійснити повну оплату заподіяної йому шкоди відповідно до реального її розміру.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 111 498,56 грн., витрати на проведення дослідження транспортних засобів в сумі 2500 грн., сплачений судовий збір у сумі 1140 грн., а всього стягнуто 115 138,56 грн.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката відмовлено.

Зобов‘язано ОСОБА_2 після виплати йому страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, в сумі 65 913,13 грн. передати в розпорядження ПрАТ СК «ЮНІВЕС» пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що доказами у справі встановлено, що заподіяна позивачеві внаслідок ДТП шкода перевищує розмір сплаченого відповідачем страхового відшкодування. Враховуючи, що транспортний засіб ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 вважається таким, що фізично знищений, його залишки після здійснення належного страхового відшкодування мають бути передані відповідачеві.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ПрАТ СК «ЮНІВЕС», просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вказувало, що місцевим судом безпідставно не прийнято як докази звіти про оцінку транспортних засобів позивача, що були ними надані та які вказують на безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 Зазначало, що напівпричіп ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 було переобладнано, а тому його вартість не може бути достовірно встановлена. Вказувало на безпідставне передання їм пошкодженого напівпричепа ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2. Окрім того, апелянт не погодився із визначеним розміром страхового відшкодування за пошкодження автомобіля НОМЕР_1, оскільки він включає ПДВ, що є неправомірним.

ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу ПрАТ СК «ЮНІВЕС», в якій він не погоджується із доводами апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін як таке, що ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами , що 21 жовтня 2016 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_5, під керуванням позивача ОСОБА_2

Відповідно до постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 січня 2017 року (а.с.13) ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом даної ДТП.

У результаті ДТП автомобіль НОМЕР_4, НОМЕР_6, отримав технічні пошкодження.

Згідно полісу № АК/0071410 обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.14), автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК «ЮНІВЕС».

28 лютого 2017 року відповідачем було перераховано позивачеві страхове відшкодування за пошкоджені автомобіль НОМЕР_4 та напівпричіп ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 8415,76 грн. та 11 037,49 грн. відповідно (а.с.16).

Не погодившись із розміром страхового відшкодування позивач замовив незалежну оцінку майна. Так, відповідно до звітів № 0203 від 15.03.2017 (а.с.17-30) та № 0103 від 20.03.2017 (а.с.31-41) суб'єкта оціночної діяльності «Експрес-сервіс» ПП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту напівпричепу ОДАЗ 9370 становить 74 328,89 грн. та автомобіля MAN F 2000 становить 56 622,92грн.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що регулює спірні правовідносини, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третій особі.

Статтею 28 цього Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - це шкода, повязана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в частині стягнення з ПрАТ СК «ЮНІВЕС» сум недоплаченого страхового відшкодування, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Апелянтом фактично не заперечується його обов‘язок зі здійснення страхового відшкодування на користь ОСОБА_2, проте, заперечується його розмір.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В основу оскаржуваного рішення були покладені надані позивачем звіти про оцінку майна № 0203 від 15.03.2017 року (а.с.17-30) та № 0103 від 20.03.2017 року (а.с.31-41). При цьому, судом відхилено як доказ надані відповідачем звіти № 200217-4 (а.с. 79-89) та № 200217-3 (а.с.98-108). Такі дії місцевого суду відповідають вимогам ст. 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, щодо оцінки доказів, оскільки докази, надані сторонами по справі, суперечать один одному, а отже в основу судового рішення можуть бути покладені докази однієї із сторін.

Колегія суддів не вбачає у звітах про оцінку майна № 0203 від 15.03.2017 року (а.с.17-30) та № 0103 від 20.03.2017 року (а.с.31-41) суперечностей та неузгодженостей із іншими доказами по справі. Визначення розміру матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2, здійснено із дотриманням встановлених законодавством вимог.

Посилання апелянта на безпідставне нарахування ПДВ при встановленні вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, є безпідставними. Так, ПДВ враховане при встановленні вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 у розмірі 172 282,43 грн. Проте, позивачем заявлено вимогу про відшкодування матеріального збитку, який визначений у розмірі 56 622,92 грн. без врахування ПДВ.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, є необ‘єктивним, оскільки позивачем здійснено його переобладнання, оскільки ОСОБА_2 отримав сертифікат про допуск причепа до експлуатації.

Докази вартості заподіяного ОСОБА_2 збитку, надані відповідачем, обґрунтовано не взяті до уваги судом.

Відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Оцінювач ОСОБА_6, що здійснював оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2 у звітвх № 200217-4 (а.с. 79-89) та № 200217-3 (а.с.98-108) не вказує на те, що ним було проведено особистий огляд об‘єкта оцінки. ОСОБА_2 заперечує надання належних йому транспортних засобів на огляд ОСОБА_6 Будь-яких доказів того, що вищевказана оцінка проводилась на основі особистого огляду оцінювачем об‘єктів оцінки, відповідачем не надано.

Таким чином, місцевий суд належним чином оцінив наявні у справі докази та віддав перевагу доказам, що отримані із дотриманням положень чинного законодавства та не викликають сумнівів у їх достовірності.

Інших доводів щодо незгоди із рішенням місцевого суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, апелянтом не наведено.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду про необхідність покладення на ОСОБА_2 обов‘язку з передачі пошкодженого транспортного засобу ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 відповідачеві.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розяснено, що постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

ПрАТ СК «ЮНІВЕС» не є особою, відповідальною за заподіяння позивачеві майнової шкоди, а несе обов‘язки з оплати страхового відшкодування.

Окрім того, ОСОБА_2 не заявлялись позовні вимоги про передачу напівпричепа ОДАЗ д.н.з. НОМЕР_2 відповідачеві.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення в частині покладення на ОСОБА_2 обов‘язку з передачі пошкодженого транспортного засобу ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 відповідачеві, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - задовольнити частково.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області, ухваленого 10 жовтня 2017 року в частині покладення на ОСОБА_2 обов‘язку після виплати йому страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, в сумі 65 913,13грн. передати його в розпорядження Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ЮНІВЕС» - скасувати.

В іншій частині рішення Пирятинського районного суду Полтавської області, ухваленого 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- ОСОБА_1

Судді --//-- ОСОБА_7

--//-- ОСОБА_8

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1