Рішення № 73233585, 06.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/688/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Балабан М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа Другий Малиновський районний відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа Другий Малиновський районний відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначила, що заступник начальника Овідіопольського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управіління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 29.06.2017р. прийняла постанову про стягнення виконавчого збору, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №52333130 про звернення стягнення на земельну ділянку що належить ОСОБА_1 на користь стягувача - «ОТП Факторинг Україна», згідно постанови ДВС від 29 червня 2017 року про повернення виконавчого напису нотаріуса № 3 виданого 03.01.2009р. на користь ЗАТ «ОТП Банк», на підставі п.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач зазначила, що вказана постанова до її відома доведена не була, а п.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», на який відповідач посилається у оскаржуваній постанові, містить підстави повернення стягувачу виконавчого документу, а не підстави стягненя виконавчого збору. Позивач зазначила, що з боржника ОСОБА_1 кошти - не стягувалися, земельна ділянка, зазначена у виконавчому написі нотаріуса стягувачу не передана, а тому підстав для стягнення виконавчого збору немає. Разом з тим, на думку позивача, оскаржувана постанова порушує її право на вільне володіння належним їй майном, а застосування примусового стягнення може мати негативні наслідки для неї.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.03.2018р. відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа Другий Малиновський районний відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р. В резолютивній частині ухвали суду від 26.03.2018р. встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 03.04.2018р. та роз'яснено що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України) та що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У судовому засіданні 05.04.2018 представник Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зазначила про необхідність надання їй додаткового часу для складання відзиву.

Керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України та враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, встановленого ст.287 КАС України, а також відсутність поважних причин ненадання відповідачем до суду відзиву на адміністративний позов, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи документами.

Третя особа Другий Малиновський районний відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомлялвся про день та час слухання справи, однак, у судове засідання його представник не з'явився. 03.04.2018р. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 29.06.2017р. у ВП №52333130 постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 114435,90грн.(а.с.8)

З вказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р. вбачається, що постановою від 22.06.2016р. відкрито виконавче провадження ВП№52333130 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу №3 від 03.01.2009р. про звернення стягнення на земельну ділянку(площею 0,119га), яка знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Кароліно-Бугазька сільська рада, с.Кароліно–Бугаз, вул. Кароліно-Бугаз, вул.Лісова, 13, що належить ОСОБА_1, за рахунок реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги стягувача у розмірі 1144359,03грн. (а.с.8)

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року

№1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права;обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, під час з’ясування офіційних обставин справи представником відповідача не надано до суду жодних доказів в обґрунтування правомірності та наявності підстав для прийняття оскаржуваної постанови Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р., ВП №52333130.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно приписів ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано та не зазначено жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття постанови Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р. у ВП №52333130 та жодних доказів того, що Овідіопольский районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області приймаючи оскаржуване рішення діяло у межах компетенції, на підставі та у спосіб передбачений законом, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р. є такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Овідопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 29.06.2017р., ВП №52333130.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 06.04.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.