Рішення № 73233500, 27.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. Справа№805/4741/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у якій позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

- зобов'язати Волноваський РВДВС здійснити заходи щодо проведення перевірки майнового стану відповідно боржника;

- зобов'язати Волноваський РВДВС здійснити заходи щодо направлення до суду звернення до суду щодо застосування приводу до боржника та направити до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

- зобов'язати Волноваський РВДВС здійснити заходи щодо встановлення наявності дебіторської заборгованості, перерахунку коштів, на які накладено арешт до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, залишок заборгованості стягнути у примусовому порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф65у від 06.05.2011 про стягнення заборгованості, боржником за яким є ФОП ОСОБА_1, проте виконавцем не вжито всіх належних заходів за вказаним виконавчим документом. На підставі зазначено позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на адміністративний позов не надав.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 15.01.2018.

Ухалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2018 відкладено розгляд справи у зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача по справі та для надання додаткових доказів до 05.02.2018.

05.02.2018 відкладено розгляд справи до 19.02.2018, для надання сторонами по справі додаткових доказів.

Ухалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

На примусовому виконанні у Волноваському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавче провадження ВП № 27220726, на вимогу Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф65у від 06.05.2011 про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про що державним виконавцем Клок С.С. відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття провадження. (а.с. 8)

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області проведено ознайомлення з виконавчим провадженням ВП № 27220726 та складено протокол від 02.12.2017. Під час ознайомлення управлінням встановлено, що при проведенні виконавчих дій виконавцем не в повній мірі забезпечено виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 5-6)

Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області неодноразово направлялись до Волноваського РВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області клопотання про направлення запитів для встановлення майнового стану боржника, клопотання про вручення готівкових коштів, накладення арешту на майно боржника, товари за місцем здійснення підприємницької діяльності, клопотання про обмеження виїзду боржника за межі країни. (а.с. 9-12)

Відповіді на зазначені клопотання відповідачем до позивача не надані.

Доказів здійснення дій зазначених у вищеперерахованих клопотаннях та відповідей на дані клопотання до суду не надано.

07.07.2017 Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області направлено скаргу за № 8309/08 Начальнику Волноваського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на бездіяльність державного виконавця з проханням зобов’язати вжити заходи з примусового виконання вимоги Ф 65у від 06.05.2011.(а.с. 13)

Відповідь на скаргу від 07.07.2017 № 8309/08 до позивача не надходила.

Доказів здійснення заходів а також відповіді на скаргу від 07.07.2017 № 8309/08 до суду не надано.

Здійснивши оцінку обставин справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Спірні відносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі – Інструкція №512).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За правилами статті 11 цього ж Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Статтею 18 Закону № 1404 передбачено, що Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області проведено ознайомлення з виконавчим провадженням ВП № 27220726 та складено протокол від 02.12.2017, з якого вбачається, що державним виконавцем проведені дії по зверненню стягнення на грошові кошти боржника, які містяться на розрахунковому рахунку в ПАТ «Альфа-банк» у м. Київі та винесена постанова про накладання арешту від 06.05.2015 на суму 219,27 грн. Також державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 09.12.2011.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону № 1404 готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 1404 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з положеннями частин другої-четвертої статті 13 цього ж Закону арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніше як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з ч. 3 ст. 47 Закону № 1404 стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 1404 виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону № 1404 у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження не проведені в повному обсязі заходи щодо виявлення готівкових коштів у боржника, чим порушено норми діючого законодавства.

Відповідно до статті 54 Закону №1404 виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Органи доходів і зборів зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Як вбачається з цієї норми, вона не є імперативною, крім того, ані Закон № 1404, ані Інструкція № 512 не передбачає порядку стягнення дебіторської заборгованості боржника. За таких обставин суд не вбачає протиправної бездіяльності виконавця щодо не направлення до органів доходів і зборів запиту про дебіторську заборгованість боржника.

Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Позивач обґрунтовує необхідність застосування такого заходу до боржника у зв’язку з тим, що останній ухиляється від виконання покладених на нього фінансових зобов’язань протягом 7 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів здійснення відповідачем будь яких виконавчих дій до суду не надано, що свідчить про те, що виконавчі дії не проведені в повному обсязі та як наслідок, вимога позивача Ф 65у від 06.05.2011 залишається фактично не виконаною.

Надані до матеріалів справи докази не містять спростувань наведених вище доводів Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, що дає суду підстави зробити висновок про бездіяльність Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

За таких обставин, суд приймає рішення на основі матеріалів справи та доводів позивача, не спростованих відповідачем.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не стягується.

Повний текст рішення складено 03.04.2018.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Волноваського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо неналежного здійснення перевірки майнового стану боржника.

Зобов’язати Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити заходи щодо перевірки майнового стану боржника (в тому числі шляхом з’ясування інформації про наявність грошових коштів на всіх рахунках боржника у банківських установах) у виконавчому провадженні ВП 27220726.

Зобов’язати Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити передбачених законом заходів для звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження боржника (за виконавчим провадженням ВП 27220726) у праві виїзду за межі України.

Зобов’язати Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити передбачених законом заходів для перерахунку коштів, на які накладено арешт до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, залишок заборгованості стягнути у примусовому порядку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Голошивець І.О.