Рішення № 73231943, 04.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Справа № 804/1724/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вичнити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про: визнання протиправної відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 вересня 2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із включенням допомоги на оздоровлення в сумі 1466,67 гривень, згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року №7-302-С, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2017 року звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням допомоги на оздоровлення, яка не була включена до розрахунку при призначенні довічного грошового утримання, до якої додано довідку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року №7-302-С про заробітну плату, в якій, крім інших складових, зазначено допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, що складає, 17600,00 грн. Листом від 10.10.2017 року № М-121/17ос відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання, посилаючись на те, що матеріальна допомога не входить до суддівської винагороди. Позивач вважає відмову протиправною, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Вказує, що оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, і її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами частини третьої статті 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 04 квітня 2018 року (а.с. 2).

Відповідачем 19.03.2018 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та з 16 вересня 2016 року вставновлено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2017 року у справі № 205/1691/17а зобовязано Правобережне обєднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі починаючи з 16 вересня 2016 року призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням виплачених за зазначений період сум.

14 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року №7-302-С про розмір суддівської винагороди, в якій, крім інших складових, зазначено допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, що складає, 17600,00 грн.

Листом від 10 жовтня 2017 року № М-121/17ос позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки включити матеріальну допомогу до суддівської винагороди, з якої обчислено пенсію позивача, немає законних підстав.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 вказаного Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України від 02 червня 2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому утримання.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання позивача на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також, є безпідставним застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу», а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Посилання на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованості позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 738/1343/17 та від 20 березня 2018 року у справі № 749/951/17.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провизнання протиправною відмови, зобов`язання вичнити певні дії задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; вул.О. Поля, 2/2, м.Кривий Ріг, 50099) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправної відмови та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1