Ухвала суду № 73231578, 26.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3156/18

Провадження № 1-кс/428/1691/2018

УХВАЛА

іменем України

26 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370000762 від 18.03.2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку – ОСОБА_4»ю Юріївну, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 01.02.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покаранння з випробуванням на 1 рік 6 місяців,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не встав, висновків для себе не зробив та в період іспитового строку знов скоїв умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

17.03.2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 зайшов у магазин «Крылышко», розташований по вул. Юності, будинку № 12 м. Сєвєродонецька, де побачив раніше знайому йому потерпілу ОСОБА_5, 10.02.1963р.н., у якої в кишені фартуху, надітому на ній, знаходилися грошові кошти, про що ОСОБА_3 знав, оскільки був постійним покупцем в магазині і бачив, де ОСОБА_5 зберігала виручені від продажу продуктів гроші.

В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадання чужого майна, реалізуючи який, керуючись корисливим мотивом, умисно, протиправно, повторно, очевидно для потерпілої ОСОБА_5, підійшов до неї, та, доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи потерпілу однією рукою за комір її одягу, другою рукою витяг з карману фартуху гроші у сумі 920 гривень, які належать ФОП «ОСОБА_6В.», спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Після чого вибіг з магазину з грошима в руці, розпорядившись ними на власний розсуд.

20 березня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- можливості переховуватися від органів досудового розслідування або суду, про що, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, оскільки у разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; ніде не навчається та не працює;

- можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 01.02.2018 року засуджений Сєвєродонецьким міським судом за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно ст. 178 КПК України необхідно зазначити обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі визнання винним у вищевказаному кримінальному правопорушенні, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- підозрюваний ніде не навчається та не працює;

- підозрюваний засуджений за вчинення корисливого злочину.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3 жоден інший більш м"який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, виконання ним процесуальних рішень, враховуючи характер вчиненого підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 вину визнав, просив застосувати стосовно нього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

20.03.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 20.03.2018 року, під час якого потерпілий ОСОБА_6 добровільно видав грошові кошти у сумі 460 (чотириста шістдесят) гривень, якими відкрито заволодів ОСОБА_3 за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Юності, буд. 12, магазин «Крылышко»;

- показами потерпілої ОСОБА_5 від 19.03.2018 року, яка показала, що 17.03.2018 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_3 відкрито заволодів грошима у сумі 920 гривень;

- протоколом впізнання особи, де ОСОБА_5 впізнала особу ОСОБА_3;

- протоколом слідчого експерименту від 20.03.2018 року, де потерпіла ОСОБА_5 вказала обставини та механізм скоєння відносно неї кримінального правопорушення;

- показами свідка ОСОБА_7 від 19.03.2018 року, який показав, що 17.03.2018 року він разом з ОСОБА_3 знаходився біля магазину «Крылышко», розташованому по вул. Юності, 12 м. Сєвєродонецька, коли ОСОБА_3 зайшов у вказаний магазин, де відкрито заволодів грошима потерпілої ОСОБА_5;

- протоколом слідчого експерименту від 20.03.2018 року, де свідок ОСОБА_7 вказав обставини та механізм скоєння ОСОБА_3 відносно потерпілої ОСОБА_5 кримінального правопорушення;

- показами свідка ОСОБА_8 від 19.03.2018 року, яка показала, що 17.03.2018 року вона разом із своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 знаходилась біля магазину «Крылышко», куди він згодом зайшов, а вона залишилась стояти на вулиці, через декілька хвилин ОСОБА_3 вийшов з вказаного магазину з грошима в руках, які він забрав у продавщиці, як сам пояснив;

- протоколом слідчого експерименту від 20.03.2018 року, де свідок ОСОБА_8 вказала обставини скоєння ОСОБА_3 відносно потерпілої ОСОБА_5 кримінального правопорушення;

- протоколом слідчого експерименту, в якому підозрюваний ОСОБА_3 показав обставини та механізм скоєння ним кримінального правопорушення.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, але і відсутність у ОСОБА_3 міцних та сталих соціальних зв"язків, а саме: він не працює, не одружений.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше був засудженим, вчинив новий умисний злочин у період випробувального терміну, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018130370000762 від 18.03.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м"яким запобіжним заходом є особисте зобов"язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_3 у теперішній час не працює, має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018130370000762 від 18.03.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки судом не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. У зв"язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов"язків судом та не має бути більш, ніж 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 26 березня 2018 року по 24 травня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі 50 000 (п"ятдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області

Слідчий суддя Н.В. Бойко