Постанова № 73231006, 28.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/110/16 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/7511/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.

Категорія: 49

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася із зазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 перебувала з 03 лютого 2003 року.

Від шлюбу у них 08 травня 2007 року народилася донька ОСОБА_6

Однак, ще до укладення шлюбу, у неї з відповідачем народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок непорозумінь при вирішенні сімейних проблем, що виникають як у побуті, так і в інших сферах життя. Їхні погляди на життя та інтереси стали протилежними, вони не розуміють одне одного, в результаті чого виникли конфлікти, під час яких вони не змогли знайти компромісних рішень, що в свою чергу породжувало взаємні образи та відчуження.

З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_4 просила розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, про що 03 лютого 2003 року складено відповідний актовий запис №9 (а.с.1).

Заочним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 18 березня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрований 03 лютого 2003 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області під актовим записом №9.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 02 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 18 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу скасовано. Справу призначено у загальному порядку (а.с.45).

Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року позов задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрований 03 лютого 2003 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області під актовим записом №9.

ОСОБА_4 після розірвання шлюбу залишено на прізвищі ОСОБА_4.

Рішення суду оскаржив адвокат ОСОБА_3, подавши апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, що після скасування 02 листопада 2016 року заочного рішення суду від 18 березня 2016 року представник ОСОБА_2 в судове засідання не викликався.

Розгляд справи 23 лютого 2017 року був проведений без участі ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_8

Із повторним заочним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року його довіритель не згідний, вважає його не законним, оскільки станом на 27 січня 2016 року (на час подання позову до суду про розлучення) позивачка перебувала у ОСОБА_9 і не мала належних документів для прибуття до України в м. Трускавець.

З матеріалів справи невідомо яка особа була уповноважена подати позов від імені ОСОБА_4 до суду. Також в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи – конверт або доручення які б свідчили, що саме ОСОБА_4 звертається з позовом про розлучення.

Представник відповідача зазначає, що його довіритель у 2003 році виїхав до ОСОБА_9, потім подав документи на злучення сім»ї.

ОСОБА_4 з сином ОСОБА_10 прибули до ОСОБА_9 у 2006 році, а 08 травня 2007 року у них народилася донька ОСОБА_6

На даний час всі вони проживають у ОСОБА_9 за однією адресою, ведуть спільне господарство, мають канадське підданство.

Позивачка таємно розірвала шлюб, з меркантильних спонукань зареєструвала шлюб з іншим чоловіком ОСОБА_11, щоб допомогти йому виїхати в ОСОБА_9.

Просить повторне заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що збереження сім»ї і подальше спільне проживання подружжя є неможливим, сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх відносин, спору про поділ майна у них не виникає.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст.112 СК України суд з»ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги, наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 03 лютого 2003 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, про що 03 лютого 2003 року складено відповідний актовий запис за №9.

Однак, ще до шлюбу у них від спільного проживання 26 червня 2002 року народився син ОСОБА_7

У 2003 році ОСОБА_2 виїхав у ОСОБА_9 де проживає по даний час в провінції Онтаріо за адресою: вул.Брэдфіл Авеню, буд 19 м. Торонто.

ОСОБА_4 – дружина ОСОБА_2 прибула до ОСОБА_9 у 2006 році разом із сином ОСОБА_7, проживає у ОСОБА_9 по даний час.

08 травня 2007 року у сторін народилася донька ОСОБА_6, яка має паспорт громадянина ОСОБА_9.

ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають постійні карти на проживання в ОСОБА_9.

Даних про вихід ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з громадянства України матеріали справи не містять.

В суді першої інстанції інтереси ОСОБА_4 представляла згідно довіреності виданої Генеральним консульством України в Торонто від 22 грудня 2016 року ОСОБА_5 (а.с.68).

Інтереси ОСОБА_13 суді першої інстанції представляв згідно довіреності виданої Генеральним консульством України в Торонто від 10 серпня 2016 року ОСОБА_8

Розгляд справи в суді першої інстанції після скасування 02 листопада 2016 року заочного рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 18 березня 2016 року було призначено на 02 грудня 2016 року на 10 год., на яке, згідно довідки суду, ніхто з учасників не з»явився (а.с.64).

Справу призначено до розгляду на 14 лютого 2017 року.

Представник ОСОБА_14 – ОСОБА_8 в судове засідання 14 лютого 2017 року не з»явився. Подав заяву про відкладення справи за станом здоров»я (висока температура), яке судом було задоволено. Розгляд справи призначено на 23 лютого 2017 року, про що було повідомлено представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5

У той же час, представник ОСОБА_14 – ОСОБА_8 про розгляд справи на 23 лютого 2017 року не повідомлявся.

Таким чином, рішення суду першої інстанції 23 лютого 2017 року було постановлено без участі відповідача та його представника, які не були повідомлені про час та місце розгляду справи, що є порушенням ст.6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд), п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, та є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Сторони - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції не з»явилися.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_15 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що його довіритель проживає однією сім»єю з ОСОБА_2, ведуть спільний бюджет в ОСОБА_9. Після розірвання шлюбу будуть порушені його особисті права, а також права їхніх дітей у ОСОБА_9.

28 березня 2018 року ОСОБА_4 подала до Апеляційного суду Львівської області заяву про те, що з кінця 2013 року вона не підтримує шлюбних стосунків з відповідачем, разом не проживають, останній вчинив стосовно неї збройний напад, після якого йому було заборонено наближатися до неї ближче ніж 200 метрів.

На даний час вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком.

Системний аналіз зазначених доказів в їх сукупності дає підстави для висновку про те, що без участі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не можливо з»ясувати їхні фактичні взаємини на даний час, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і чи не будуть порушені особисті та майнові права ОСОБА_2 та його дітей даним рішенням суду у ОСОБА_9.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Колегія суддів не вирішує питання про анулювання свідоцтва про шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 зареєстрований 04 серпня 2016 року Трускавецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області оскільки в матеріалах справи наявна лише копія даного свідоцтва, яка не звірена з оригіналом.

З урахуванням вищезазначеного апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 підлягає до задоволення, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Керуючись ст.ст., 367, 368, 374, пп.1-3 ст.376, ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року – скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді Крайник Н.П.

ОСОБА_16