Ухвала суду № 73229894, 06.04.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 464/944/17

У Х В А Л А

про відмову у зустрічному забезпеченні позову

06 квітня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області – ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 гривень, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 гривень.

20 лютого 2018 року Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку забезпечення позову: накладено арешт на майно, а саме: будівлю виробничого корпусу № 28, загальною площею 4103 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок, 73, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 281696546101, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №7969, та Рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року. До набрання чинності рішенням суду у справі № 464/944/17 заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії стосовно вказаного вище майна.

30.03.2018 р. через канцелярію суду відповідач ОСОБА_3 подала клопотання про зустрічне забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок Дрогобицького міськрайонного суду грошові кошти в сумі 54307300,00 грн., посилаючись на те що, ухвалою суду від 20.02.2018 р. забезпечено позов позивача шляхом накладення арешту на будівлю виробничого корпусу № 28, загальною площею 4103 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок, 73, що належить ОСОБА_3. Вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову суттєво обмежує правомочність відповідача, як власника, на розпорядження своїм майном, що може призвести до негативних наслідків, та, ураховуючи конкретні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підстави і предмет позову та дані про майновий стан позивача, який не надав доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові, а також те, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України, просить для застосування зустрічного забезпечення зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок Дрогобицького міськрайонного суду грошові кошти в сумі 54307300,00 грн. Таке зустрічне забезпечення надасть можливість відновлення відповідачем ОСОБА_3 своїх охоронюваних прав або інтересів, порушених внаслідок вжиття відповідних заходів забезпечення позову, шляхом отримання відшкодування збитків, заподіяних таким забезпеченням позову, за рахунок позивача.

04.04.2018 року, через канцелярію суду представником позивача, подано заперечення на клопотання про зустрічне забезпечення позову, в якому зокрема посилається на те, що між сторонами дійсно існує реальний спір, позивач має постійне місце проживання в Україні та є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи з місцезнаходженням в Україні, а саме в м.Львові – ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес», а тому відсутні підстави обов»язкового застосування зустрічного забезпечення.

Оскільки розгляд клопотання про зустрічне забезпечення позову розглядається у відсутності сторін, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України - не здійснюється.

Вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_4 має постійне місце проживання в Україні (АДРЕСА_1), є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» з місцезнаходженням в Україні (м.Львів, вул..Зелена, 147), а тому підстав для обов'язкового застосовування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України у вказаній справі, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 464/944/17, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2018 року в порядку забезпечення позову клопотання позивача задоволено та накладено арешт на майно, а саме: будівлю виробничого корпусу № 28, загальною площею 4103 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, будинок, 73, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 281696546101, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №7969, та Рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року. До набрання чинності рішенням суду у справі № 464/944/17 заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії стосовно вказаного вище майна.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що клопотання про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено, що між сторонами дійсно існує реальний спір, а відповідачем в своєму клопотанні не наведено достатніх доказів, які б слугували підставою для зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.154, 353, 354 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні зустрічного забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 гривень.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Крамар