Ухвала суду № 73229353, 06.04.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/144/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2018 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів Новіцького Е.Й., Гончара В.М.,

із секретарем Яременко З.А.,

за участю прокурора Чорної А.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.03.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 18 год. 00 хв. 28 березня 2018 року до 18 год. 00 хв. 26 травня 2018 року, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 52 860 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Ст.слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда із клопотанням, яке погоджено із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6, в якому просив застосувати стосовно ОСОБА_4, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19 березня 2018 року за № 12018120020002500, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.03.2018 року вказане клопотання слідчого було задоволено і стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 52 860 грн. Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому слідчий суддя також врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв’язку з чим, застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як застосування більш м’яких запобіжних заходів, на його думку, не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов’язків.

Захисник – адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить ухвалу районного суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та обрати йому домашній арешт.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 стороною обвинувачення не доведено наявність заявлених у клопотанні ризиків. Зазначаючи про те, що ОСОБА_4 буде вчиняти інші злочини, сторона обвинувачення повинна була надати докази цьому, а не формально про це зазанчати, це стосується і твердження про те, що підозрюваний буде ухилятися від слідства та суду.

Вказав, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, інкримінований йому злочин не завдав суттєвої шкоди потерпілій стороні, вину визнав, що свідчить про усвідомлення своїх дій та бажання співпрацювати з поліцією, розуміння того, яке покарання йому загрожує, що вказує, що він буде виконувати покладені обов’язки в разі обрання відносно нього більш м’якого запобіжного заходу.

За наведених вище обставин, на переконання апелянта, ухвала слідчого судді має бути скасована, а в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_4 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги останнього, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на наявних зібраних в ході досудового розслідування доказах, як зокрема: протоколом ОМП, протоколом допиту потерпілої, про що правильно зазначено слідчим суддею суду першої інстанції.

Водночас, матеріали клопотання містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що кримінальне правопорушення в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, так як санкцією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, що вказує на можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, слід зазначити, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкриміновано підозрюваному ОСОБА_4 вчинено останнім у період невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі. Вказане свідчить про асоціальність особи підозрюваного, небажання стати на шлях виправлення, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, тому є підстави вважати, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний матиме змогу вчинити нове кримінальне правопорушення.

При цьому, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно вплинути на свідків, потерпілого матеріалами клопотання не доведений, а тому слідчий суддя безпідставно послався в рішенні на наявність цього ризику.

Враховуючи те, що недоведеність одного ризику, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та двох ризиків, не можуть вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів вважає, що за таких обставин відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що наявні матеріали клопотання свідчать про існування фактів та інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими та спростовуються наведеним вище.

У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги захисника, щодо наявності у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця проживання, що інкримінований йому злочин не завдав суттєвої шкоди потерпілій стороні, вину він визнав, розуміння того, яке покарання йому загрожує, не можуть переконати у тому, що у разі обрання стосовно ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу, вказане забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого і застосував до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави в межах установлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти доведеним ризикам, та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_3, а тому ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави, залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 30.03.2018 року про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з 18 год. 00 хв. 28 березня 2018 року до 18 год. 00 хв. 26 травня 2018 року, з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 52 860 грн., залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2