Ухвала суду № 73228222, 27.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.03.2018

ЄУН № 320/8334/17

1-кп/320/299/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Редько О.В., при секретарі – Колесніковій Л.В.,

за участю: прокурора – Навка Н.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

потерпілого – ОСОБА_5, захисники обвинувачених – адвокат ОСОБА_6О

розглянувши у судовому засіданні в місті Мелітополі Запорізької області кримінальне провадження № 12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 08 листопада 2017 року надійшов затверджений обвинувачений акт від 07 листопада 2017 року в кримінальному провадженні № 12017080140004524 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_1, в зв’язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3–5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв’язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_2, в зв’язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3–5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв’язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 діб.

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_3, в зв’язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3–5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв’язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 на 60 діб.

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_4, в зв’язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3–5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв’язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб.

Крім того, від захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в зв’язку тим, що на сьогоднішній день відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також від захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в зв’язку тим, що на сьогоднішній день відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, від захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в зв’язку тим, що на сьогоднішній день відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також від захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в зв’язку тим, що на сьогоднішній день відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також їх захисники заперечували проти продовження строку запобіжного заходу. Просили суд обрати кожному з них запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинувачених посилався на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також захисник обвинувачених зазначив, що його підзахисні раніше не судимі, мають виключно позитивні характеристики.

Вислухавши, пояснення обвинувачених та їх захисників, думку прокурора, потерпілого, які заперечували проти заміни запобіжного заходу та просили суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою кожному обвинуваченому, суд вважає, що обвинуваченим слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового слідства та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» чітко вказав наступне: вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд, щоразу зобов’язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК, При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року справа «Харченко проти України);

Відповідно до п. 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської федерації» до визнання винним, обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Як вбачається із п.2.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» № 14 від 19.12.2014 суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності відповідних клопотань сторін, оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду, а також це зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При цьому, судом при продовженні обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати розгляду справи по суті.

Вказані ризики, а саме ризик можливості переховування обвинувачених від суду та ризик впливу на свідків та потерпілого, на час розгляду в суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а також тяжкого злочину, а саме зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за яке також передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі триває, а тому існують ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв’язку з чим жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_2 також обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі триває, 13.03.2018 року засуджений за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а тому існують ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв’язку з чим жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 також обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі триває, а тому існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв’язку з чим жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам. Разом із тим раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем мешкання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_3 також обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі не розпочатий, а тому існують ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв’язку з чим жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам. Разом із тим раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, тільки має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

ЄСПЛ в своїх рішеннях від 06.11.2008 «Слоєв проти України» від 27.11.2008 року, «Свєршов проти України» наголошує на обов'язку суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу вирішувати питання про можливість застосування альтернативних до тримання під вартою запобіжних заходів. При цьому, серйозність у пред’явлених особі обвинувачень не може вважатись відповідною та достатньою підставою для тримання під вартою

Отже, задовольняючи клопотання, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмір застави.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне клопотання прокурора щодо продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити, продовжити їм строк тримання під вартою на 60 днів, у задоволенні клопотань захисника обвинувачених про заміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовити та визначити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ними обов'язків передбачених цим Кодексом

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваних, підозру у вчиненні тяжкого злочину, те, що підозрювані не працюють, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182-183, 194, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_2, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_1 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до 26 травня 2018 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_2 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до 26 травня 2018 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_3 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 26 травня 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105 720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 травня 2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_4 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 26 травня 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105 720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 травня 2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження.

Повний текст ухвали проголошений 30.03.2018 року о 16 годині 00 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Головуючий суддя О.В. Редько