Рішення № 73226433, 29.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2563/17

29 березня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Шпитко М.І.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

її представника - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області протиправними та зобов’язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області про визнання дії Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області протиправними та зобов’язати вчинити певні дії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд постановити рішення, яким визнати неправомірні дії Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області щодо відмови їй у зарахуванні до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року, щодо відмови зарахувати до стажу роботи період її перебування в ув'язненні з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року, щодо відмови зарахувати їй середньомісячну річну заробітну плату за 24 місяці замість помісячної заробітної плати за період з 01 червня 1979 року по 31 травня 1981 року, та відмови здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Зобов'язати Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області зарахувати їй до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року (5 місяців 25 днів).

Зобов'язати Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області зарахувати їй до трудового стажу для обчислення пенсії період перебування в ув'язненні з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року (6 років 2 місяці 3 дні).

Зобов'язати Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області провести їй перерахунок коефіцієнту заробітної плати враховуючи середньомісячну заробітну плату за 24 місяці відповідно Постанови КМУ від 20.11.2003 року за № 1783 додаток № 1 (1958-1991 роки) застосовуючи її річну середньомісячну заробітну плату до річної середньомісячної заробітної плати по Україні за період з 01 червня 1979 року по 31 травня 1981 року.

Зобов'язати Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області здійснити перерахунок її пенсії внаслідок збільшення перерахованого кофіцієнту трудового стажу та заробітку та виплатити недоплачені кошти до пенсії за період з 1987 по 2017 рік, а також стягнути з відповідача сплачені судові витрати.

Представник відповідача позов не визнала, подала заперечення та відзив в яких вказала, що вимоги позивача є безпідставні та підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальній страховий внесок.

Статтею 24 вищевказаного Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення») основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у стаж

зараховують роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах,

установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності та господарювання, а

також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та

тривалості роботи і тривалості перерв.

Під час обчислення стажу роботи в колгоспі після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімум трудової участі в громадському господарстві, враховують час роботи за фактичною тривалістю.

Для підтвердження стажу роботи в колгоспі приймаються також довідки, видані правлінням колгоспу. В довідці вказується, з якого року колгоспник є членом колгоспу і скільки років працював у колгоспі. Крім цього, для підтвердження стажу роботи в колгоспі приймаються довідки архівних установ.

Стаж роботи в колгоспі до 01.01.1965 року зараховується до стажу роботи незалежно від кількості вироблених трудоднів. У разі відсутності документів про наявний стаж роботи в колгоспі до 1965 року і неможливості отримання їх у зв'язку з відсутністю архівних даних стаж встановлюється на підставі показань двох або більше свідків.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25,4. Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському господарстві.

Стаж роботи в колгоспі «Путь к комунізму» з 16.05.1990 року по 10.11.1990 року, вважає відповідач, зарахувати до стажу роботи немає підстав, так як відсутні дані про те, що позивач являється членом колгоспу та встановлений мінімум і виконання трудоднів, що передбачено ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Окрім того, на підставі довідки № 11-129 від 28.04.2017 року, виданої Адміністрацією Большесолдатського району Курської області Російської Федерації за 1990 рік позивач не значиться у вищезазначеному колгоспі.

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.2004 року страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується будь-яка робота, під час якої працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків. Час ув'язнення зараховується до загального трудового стажу за умови сплати страхових внесків.

Отже, для зарахування до стажу роботи періоду відбування покарання у місцях позбавлення волі, на думку відповідача, позивачу необхідно сплатити страхові внески за цей період.

Стосовно зарахування заробітної плати то відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції Закону до 08.07.2011 року) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року внесено зміни до ч. 1 ст. 40 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» а саме, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року. Дана норма Закону вступила в силу з 01.10.2011 року.

Ч.1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають звортної дії в часі. Дану норму слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.72-74 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.26 З-ну України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частиною 4 ст.24 Закону №1058- IVпередбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 56 З-ну України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об’єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області з 1987 року, де отримує пенсію за віком.

З’ясовано також, що ОСОБА_1 в 1990 році працювала на сезонних роботах по договору в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского района Курської області і загальний трудовий стаж виконаних робіт по договору складав 5 місяців 25 днів (з 16 травня - по 10 листопада 1990 року ).

Наведені обставини підтверджуються довідками в кількості чотири екземпляри від 12.11.1990 року, які оглянуті в судовому засіданні, а копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, при призначенні пенсії позивачу, Надвірнянське ОУПФУ Івано-Франківської області не включило до розрахунку стажу період її роботи у колгоспі «Путь к Комунізму».

На її звернення про здійснення перерахунку пенсії відповідач листом від 05.07.2017р. за № 247/Л-15 повідомив їй про відмову у перерахунку пенсії, так як період її роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» за період з 16 травня - по 10 листопада 1990 року ) не враховано до стажу, оскільки за відсутністю документів про наявний стаж роботи або в зв’язку з неможливістю їх отримати, стаж роботи підтверджується показаннями не менше двох свідків, які б знали заявника по по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації ( в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За приписами ч. 1 ст.101 цього Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Судом перевірено, що на звернення управління щодо витребування довідки на підтвердження стажу роботи та фактично відпрацьованих трудоднях в колгоспі «Путь к Комунізму» отримано відповіді, що в розрахункових книгах по оплаті праці членам колгоспу «Путь к Комунізму» відсутні дані про роботу ОСОБА_1, як члена колгоспу (а.с. 9-11).

Разом з тим, суд вважає, що той факт, що відповідач при зустрічній звірці не зміг отримати уточнюючі довідки в зв'язку з відсутністю в архіві документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, за обставин, коли позивачем надані довідки про періоди роботи у вказаному господарстві та факт виконання встановленого та вироблених мінімум трудоднів.

В даному випадку, не відсутність документів в держархівах і як наслідок не підтвердження уточнюючими довідками про встановлений та вироблений мінімум призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи позивача в колгоспі «Путь к Комунизму» до її трудового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, тобто організації, в яких працював позивач.

Крім того, відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч. 2 ст.77 КАС України.

Щодо вимог ОСОБА_1 визнати неправомірними дії та зобов'язати Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області зарахувати їй до трудового стажу для обчислення пенсії період перебування в ув'язненні з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року (6 років 2 місяці 3 дні), суд приходить до наступних висновків:

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як перевірено судом, ОСОБА_1 дійсно відбувала покарання в установі ЮГ-311/74 з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року та була звільнена від відбування покарання відповідно до Указу Президії Верховної Ради СССР від 18.06.1987 року №7198-ХІ « Про амністію в зв’язку з 70-річчям Великої Жовтневої Соціалістичної революції».

П.10 даного Указу було визначено- зняти судимість з осіб, звільнених від покарання на підставі статей 1,2 і 3 цього Указу.

Відповідно до ч. 1 ст.26 З-ну України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п.«а» ч. 3 ст.56 З-ну України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Ч. 1 ст.24 З-ну України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з п. 12 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року , час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусовому лікуванні підтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку).

Крім довідки органів внутрішніх справ, робота в’язнів підтверджується ще й довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

Водночас в довідці №040944 від 07.08.1987 року, копія якої долучена до матеріалів справи, за період з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року не вказано про сплату позивачем внесків до Пенсійного фонду.

Також суд не бере до уваги твердження позивача ОСОБА_1 про її роботу в ув’язненні в період з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року контролером відділу технічного контролю на швейній фабриці колонії ЮГ-311/74 та сплату страхових внесків, оскільки свідоцтво отримання спеціальности «Контролер ОТК» ОСОБА_1 отримала тільки 05.01.1987 року, що охоплює всього 7 місяців вказаного нею періоду роботи в місцях позбавлення волі.

Інших документів позивачем суду не надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ч. 3 ст.56 З-ну України «Про пенсійне забезпечення», суд прийшов до висновку, що даний спірний період не може враховуватися під час призначення позивачу пенсії за віком.

Що стосується вимог ОСОБА_1 щодо здійснення їй перерахунку коефіцієнту заробітної плати, враховуючи середньомісячну заробітну плату за 24 місяці відповідно Постанови КМУ від 20.11.2003 року за № 1783 додаток № 1 (1958-1991 роки) застосовуючи її річну середньомісячну заробітну плату до річної середньомісячної заробітної плати по Україні за період з 01 червня 1979 року по 31 травня 1981 року та здійснити перерахунок її пенсії внаслідок збільшення перерахованого кофіціенту трудового стажу та заробітку, а також виплатити недоплачені кошти до пенсії за період з 1987 по 2017 рік судом перевірено, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції Закону до 08.07.2011 року) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10% тривалості страхового стажу.

Відповідно до Закону України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року внесено зміни до ч. 1 ст. 40 до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» а саме, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року. Дана норма Закону вступила в силу з 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01. 2018року по 31.12.2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп ) стажу, К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. (Абзац шостий частини другої статті 40 в редакції Закону №231-VІІ від 14.05.2013).

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Ч.1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають звортної дії в часі. Дану норму слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тому , дані позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягаюь.

Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та обєктивно на підставі пояснень учасників процесу та вищевикладених письмових доказів, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню тільки в частині визнання неправомірними дії Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області щодо відмови їй у зарахуванні до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року та зобов’язання відповідача зарахувати їй даний період до трудового стажу для обчислення пенсії.

Враховуючи викладне, положення ст.122 КАС України, а також те, що про своє порушене право позивач дізналася 05.07.2017 року з письмової відповіді Надвірнянського ОУПФ України, до суду із вказаним позовом звернулася 12.12.2017 року, суд вважає, що ОСОБА_1 не пропустила строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, тому даний адміністративний позов підлягає розгляду по суті, а порушене право підлягає захисту з 12.06.2017 року.

На підставі ст.ст. 22,55,95,124 Конституції України, ст.ст. 6,18,19,104 КАС України, ст.ст. З-ну України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.12 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року,п.п.12 та 24 Постанови Кабінету Міністрів №637 від 12.08.1993 року, п.п.12 та 24 Постанови Кабінету Міністрів №637 від 12.08.1993 року, Закону України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року, керуючись ст.ст.5-10, 241-243, 246, 250 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

ПозовОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області протиправними та зобов’язати вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнати неправомірні дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фондуУкраїни Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області, Росія з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року.

Зобов'язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фондуУкраїни Івано-Франківської області зарахувати їй до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області, Росія з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року (5 місяців 25 днів).

Зобов'язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фондуУкраїни Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 з 12.06.2017 року до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року (5 місяців 25 днів), виплатити недоотримані нею суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фондуУкраїни Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору.

В решті вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 06.04.2018 року.