Постанова № 73226406, 29.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/21758/13-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 березня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої: Готри Т.Ю.,

суддів : Собослоя Г.Г., Бисаги Т.Ю.,

з участю секретаря : Чучки Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайоннного суду від 20 серпня 2014 року по справі (головуючий суддя Ференц А.М.) за заявою Департамента міського господарства Ужгородської міської ради, заінтересовані особи: реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції, Ужгородська міська рада про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади Ужгородської міської ради,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади Ужгородської міської ради, мотивуючи його тим, що в м. Ужгороді по вул. Конопляна 8, розташовані сарай літ. «Г» вартістю 8382 грн. та навіс літ. «Е» вартістю 783 грн., власник яких невідомий. Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 07.11.2012 року № 405 було зобов’язано Департамент міського господарства взяти на баланс тимчасову споруду – сарай на прибудинковій території по вул. Конопляній 8, в м. Ужгород, а станом на 01.12.2013 року сплив рік з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі. Крім того, Департаментом міського господарства наказом від 18.09.2013 року №183 проведено оцінку та зараховано на баланс Департаменту вказані господарські будівлі, а тому просив суд передати у власність територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської області господарські будівлі, що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Конопляній 8, а саме: сарай літ. «Г» вартістю 8382 грн. та навіс літ. «Е» вартістю 783 грн..

Рішенням Ужгородського міськрайоннного суду від 20 серпня 2014 року заяву задоволено.

Передано безхазяйну нерухому річ - сарай літ. «Г» та навіс літ. «Е», що знаходяться по вул. Конопляна 8 в м. Ужгород, у комунальну власність територіальної громади міста Ужгород в особі Ужгородської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що нерухома річ – сарай літ. «Г» та навіс літ. «Е», що знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Конопляній 8, Закарпатської області – є безхазяйними, так як такі є приналежністю до головної речі – будинковолодінь за вказаною адресою. Відповідно власники житлових будинків у дворі в м. Ужгород по вул. Конопляній 8 – ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 є співвласниками зазначеного сараю та навісу.

Сторони у судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що нерухома річ: сарай літ. «Г» та навіс літ. «Е», що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Конопляна, 8, Закарпатської області є безхазяйними, і з дня взяття їх на облік Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради 07.11.2012 року сплив один рік, а тому дана безхазяйна нерухома річ підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади м. Ужгород в особі Ужгородської області.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.

Згідно з п. 1 ст. 234 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до положень п. 7 ч. 2 цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК).

Згідно витягу з рішення Ужгородської міської ради №1111 від 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 та іншим співвласникам житлового будинку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0610 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Конопляній,8 в м. Ужгороді з подальшою передачею її у спільну сумісну власність (а.с.36).

Також, з копії інвентаризаційної справи № 2133 на будинок № 8 по вул.Конопляній, в м. Ужгороді, співвласником якого є ОСОБА_1, вбачається, що станом на 24.08.1970 року спірні господарські будівлі вже знаходились на вказаній земельній ділянці (а.с.39-41).

Крім того, рішенням Ужгородського міськрайоннного суду від 06.06.2012 року, яке набрало законної сили, у позові Ужгородської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_5 про знесення за рахунок відповідачів самочинно збудованого сараю по вул.Конопляна, 8 в м.Ужгороді відмовлено (а.с.37-38).

Зазначені обставини свідчить про те, що в даній справі окремого провадження наявний спір про право.

Оскільки, вказані обставини та вимоги ч. 6 ст. 235 ЦПК України залишилися поза увагою суду першої інстанції, а тому ухвалене в справі судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.1 ст. 377 ЦПК, із залишенням заяви Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради без розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайоннного суду від 20 серпня 2014 року скасувати.

Заяву Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади Ужгородської міської ради – залишити без розгляду.

Роз’яснити Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, що він має право подати позов на загальних підставах.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 6 квітня 2018 року.

Головуюча :

Судді :