Постанова № 73225423, 06.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/3753/16-ц Номер провадження 22-ц/775/409/2018

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Хоменко Д.Є. у місті Добропілля, в справі номер 227/3753/16-ц, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» звернулося до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором № 50007766 від 25.02.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 25.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50007766, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 94643,98 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 11618,46 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1958 куб. см., рік випуску 2012, а ОСОБА_1 зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Крім того, відповідно до Договору про внесення змін/Додаткової угоди № 1 від 10.02.2014р. до Кредитного договору № 50007766 від 25.02.2013р., позивачем було надано ОСОБА_1 додатковий кредит у сумі еквівалент 4262,32 дол. США, що на дату укладення Додаткової угоди становило 39042,85 грн.

Також 26.09.2014 року було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 50007766 від 25.02.2013року, відповідно до якої сторони домовились на період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. надати позичальнику відстрочку по сплаті основного боргу за кредитом та процентів.

Відповідно до положень пункту 1.3.1. Загальних умов кредитування, що становлять невід'ємну частину Договору, розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем у повернення Кредиту та Додаткового кредиту, визначено у гривні станом на день укладення Договору у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Договору. Відповідач зобов'язався сплачувати платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених позивачем рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу за безготівковими операціями банку, зазначеного у Договорі.

Згідно з п.1.6 Умов кредитування, виконання зобов'язання відповідача за договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50007766 від 27.02.2013р., за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1958 куб. см, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 заставною вартістю 135205,68 грн.

З квітня 2013року відповідач почав систематично порушувати свої зобов'язання за договором щодо сплати щомісячних платежів, сплачуючи їх з порушенням встановленого терміну сплати, а з жовтня 2014 року взагалі припинив виконувати свої зобов'язання за договором.

Відповідно до пункту 3.3 вказаного вище Договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу.

Відповідач порушив свої зобов'язання за Договором і станом на 29 серпня 2016 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за несплаченими платежами за Договором на загальну суму 42145,40 грн.

21 серпня 2015 року співробітниками кур'єрської служби «Експрес Мото Україна» відповідачу було доставлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50007766 від 04.08.2015 року з вимогою повернути суму Кредиту. Останнім днем повернення Кредиту та заборгованості було 21 жовтня 2015 року.

Станом на 29 серпня 2016 року сума Кредиту за Договором, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами, яка підлягала поверненню, складає еквівалент 7089,51 дол. США., що відповідно до обмінного курсу валют станом на 26.08.2016 року складає 180215,34 грн.

Згідно із умовами Кредитного договору № 50007766 від 25 лютого 2013 року, процентна ставка становить 9,9%. Станом на момент подання позовної заяви плата процентів за користування Кредитом за період з 01.09.2015 року по 29.08.2016 року складає 18039,56 грн.

Загальна сума основного боргу зі сплати неповернутої суми Кредиту за Договором на дату складання позовної заяви становить 198254,90 грн.

Загальна сума основного боргу зі сплати Кредиту за Договором на дату складання позовної заяви становить 240400,30 грн.

Відповідач також порушив свої зобов'язання за Додатковою угодою і у відповідача існує заборгованість за несплаченими платежами за Додатковим кредитом на загальну суму 44442,28 грн.

Також позивач вважає, що мають бути компенсовані збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в розмірі 4200,00 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 12830,06 грн., а також судові витрати.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь основну суму заборгованості за кредитним договором № 50007766 від 25.02.2013 р. у розмірі 240400,30 грн., заборгованість за Додатковим кредитом у розмірі 44442,38 грн., збитки у розмірі 4200,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 12830,06 грн., що разом становить 301872,64 грн. та судові витрати.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» основну суму заборгованості за кредитним договором № 50007766 від 25.02.2013 р. у розмірі 240400,30 грн., заборгованість за Додатковим кредитом у розмірі 44442,38 грн., що разом становить 284842,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» витрати по сплаті судового збору в розмірі 4272,26 грн.

У задоволені позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» збитків у розмірі 4200,00 грн. та інфляційних витрат у розмірі 12830,06 грн. відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач - ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідач, в інтересах якого діє ОСОБА_2, просить апеляційний суд рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» основної суми заборгованості за кредитним договором № 50007766 від 25.02.2013 року у розмірі 240400,30 грн., заборгованості за Додатковим кредитом у розмірі 44442,38 грн., що разом становить 284842,58 грн. та стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 4272,26 грн. скасувати, як незаконне і постановити нове рішення, яким в задоволенні вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» основної суми заборгованості за кредитним договором № 50007766 від 25.02.2013 року у розмірі 240400,30 грн., заборгованості за Додатковим кредитом у розмірі 44442,38 грн., що разом становить 284842,58 грн. та стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 4272,26 грн. відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм за № 343 (том № 3, а.с. 69).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2013р. між ТОВ «Порше мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50007766, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 94643,98 грн., - еквівалент суми кредиту в доларах США становить 11618,46 дол.США, строком на 60 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90 % на рік, яка є змінною відповідно до ст.2.3 Загальних умов кредитування, для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб. см, рік випуску 2012.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 загальних умов кредитування (додаток до кредитного договору № 50007766 від 25.02.2013р.), ТОВ «Порше мобіліті» зобов'язується надати позичальнику у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін. Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.6 Умов кредитування, виконання зобов'язання відповідача за договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу №50007766 від 27.02.2013р., за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб. см, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 заставною вартістю 135205,68 грн.

Пунктом 3.2 Загальних умов кредитування (додаток до кредитного договору №50007766 від 25.02.2013р.), сторони погоджуються, що компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору у наступних випадках:

- п.3.2.1, порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць;

- п.3.2.6, погіршення майнового стану позичальника або виникнення істотного ризику такого погіршення;

Відповідно до графіку погашення кредиту від 25.02.2013р., усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту у дол.США, відповідно до ст. 1.3 загальних умов кредитування, дата платежів розрахована до 15.02.2018р. зі сплатою суми кредиту та процентів за користування кредитом.

В матеріалах справи мається згода дружини відповідача на укладення та виконання кредитного договору.

10.02.2014р. між сторонами було укладено договір про внесення змін/Додаткова угода №1 до кредитного договору №50007766 від 25.02.2013р., відповідно до якого відповідачу було надано додатковий кредит у сумі 39042,85грн., еквівалент у дол.США становить 4262,32дол.США, графік погашення додається, як і у випадку з основним кредитним договором.

Додатковою угодою від 26.09.2014р. до кредитного договору №50007766 від 25.02.2013р., сторони домовились на період 01.10.2014р. по 31.12.2014р. надати ОСОБА_1 відстрочку по сплаті основного боргу за кредитом та процентів, також було затверджено новий графік погашення кредиту з кінцевим терміном повернення 15.05.2018р.

Матеріали справи містять рахунки-фактури від 31.10.2014р. по 02.08.2016р., в яких зазначені розрахунки погашення суми додаткового кредиту та проценти за користування додатковим кредитом, а також погашення суми основного кредиту та проценти за його використання.

Також в матеріалах справи мається Вимога від 04.08.2015 року, щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором в розмірі 224193,48грн.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доводи апеляційної скарги відповідача, в інтересах якого діє ОСОБА_2 про те, що позивач не вжив жодних заходів щодо формування, прорахунку та надсилання рахунків у будь-який спосіб відповідачу, є безпідставними, виходячи з наступного:

Згідно з пунктом 1.4.3. Загальних умов кредитування (додаток до Кредитного договору № 50007766 від 25.02.2013) передбачено, що до 10 числа кожного місяця Компанія надсилає Позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту. У разі, якщо Позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, Позичальник не пізніше ніж за 3 робочих днів до настання відповідного строку сплати платежу у повернення Кредиту звертається до Компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів у повернення Кредиту. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою Позичальника, а також електронною поштою, а Позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував жодних повідомлень від відповідача щодо неотримання ним рахунків на сплату щомісячних платежів.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача, в інтересах якого діє ОСОБА_2 про те, що до позовної заяви не надано жодного належного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також за Додатковим договором, є безпідставними, оскільки матеріали справи містять справи містять як графік погашення кредиту, так і розрахунки заборгованості.

Крім того, відповідач не надав до суду свого розрахунку і даних, які б підтвердили належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання в апеляційній скарзі на Постанову Верховного Суду України від 22 листопада 2017 року є недоречним, оскільки Правова позиція, яка викладена у Постанові Верховного суду від 22.11.2017 року не може бути застосована до спірних відносин, оскільки не стосується даного спору і виникла з інших підстав.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності необхідності дострокового повернення кредиту і направлення вимоги від 04.08.2015 року сплати у повному обсязі кредиту, є безпідставними, оскільки пунктом 3.3. Загальних умов кредитування передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Матеріали справи містять Вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором на ім'я ОСОБА_1 і докази його направлення відповідачу (том № 1, а.с. 81 - 84).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що перебіг терміну для повернення кредиту відповідно до пункту 3.3. договору не розпочинався, є помилковим.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив принцип змагальності сторін, є безпідставними, оскільки частиною 2 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для часткового скасування Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Судді:

Повний текст постанови складений 06 квітня 2018 року.

Суддя О.Д.Канурна