Рішення № 73225336, 30.03.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1510/17

Провадження № 2/280/177/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Янчук В.В.,

при секретарі - Кумечко С.М.,

за участі сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа Коростишівська міська рада про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, третя особа Коростишівська міська рада про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.1982 р. він уклав договір купівлі-продажу частини житлового будинку ( 25/100) загальною площею 36,80 м2., що розташований на земельній ділянці розміром 910 м2, за адресою м. Коростишів, пров. Щорса,36. 29.12.2009 р. ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу частини житлового будинку ( 75/100) з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою м. Коростишів, провул. Щорса,36. Таким чином позивач володів на праві власності частиною будинку за адресою м. Коростишів, пров. Щорса,36, а у 2009 році став власником усього будинку з надвірними спорудами. Володіння і користування цим житловим будинком здійснюється і на даний момент разом із земельною ділянкою, що знаходиться під житловим будинком та надвірними спорудами.

20.12.2005 р. рішенням сесії Коростишівської міської ради ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,1000 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0176 га. У 2005 році відповідачем було замовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку у ТОВ «Бердичівфото». З технічної документації вбачається, що фактичне погодження меж земельної ділянки відповідача у 2005 році відбувалось по факту користування земельними ділянками відповідача та суміжних землекористувачів на той момент, адже конкретних меж, закріплених документально, конфігурацій та місця знаходження земельної ділянки не було встановлено. На протязі усього часу користування земельними ділянками між сторонами не було жодних спірних питань, щодо меж та розмірів належних їм земельних ділянок до 2011 р. У 2011 р. позивач для здійснення капітального ремонту належних йому на праві власності будівель і споруд здійснював роботи по укріпленню фундаменту та обкладання будівлі цеглою. В 2013 році відповідач звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Рішенням Коростишівського районного суду від 12.12.2013 р. такі перешкоди усунуто, зобов’язано позивача за власний рахунок демонтувати приміщення, що ніби розташовані на земельній ділянці відповідача. У зв’язку з відсутністю реальної можливості забезпечити правову допомогу у питанні оскарження цього рішення , це рішення не було оскаржено належним чином, а його виконання позбавило позивача права власності на об’єкти нерухомості , що існували задовго до набуття відповідачем права власності на земельну ділянку. Зважаючи, що державні акти про право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 площею 0,1000 га., для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, серії ЯБ № 857674, та площею 0,0176 га. для ведення особистого селянського господарства, серії ЯБ № 857675 видані на підставі технічної документації, яка не містить каталогу координат, конкретної конфігурації та місця знаходження земельної ділянки, не містить координат та конфігурацій меж земельних ділянок та їх належного погодження з суміжними землекористувачами, враховуючи, що житловий будинок та господарські споруди, належні на праві власності ОСОБА_4 існували до набуття права власності на вказані земельні ділянки – реалізація свого права власності на земельні ділянки ОСОБА_5 має наслідком порушення прав та законних інтересів ОСОБА_4, а тому просив визнати недійсним вказані державні акти .

Ухвалою від 07 листопада 2017 року у справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції, згідно п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень якого справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити. Додатково суду пояснили, що в 1982 році під час купівлі продажу 25/100 частин будинку, будинок та земельна ділянка в натурі не виділялись, позивач користувавсь лише придбаною частиною будинку та відповідною земельною ділянкою. Протокол меж ОСОБА_5 позивач не підписував. Всі спори щодо межі земельної ділянки виникли з 2011 року. На даний час рішення райсуду про усунення перешкод ОСОБА_4 в користуванні належною земельною ділянкою ОСОБА_5 не виконано, так як відсутній каталог координат, що є складовою технічної документації із землеустрою та неможливо визначити конфігурацію земельної ділянки відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача – ОСОБА_5 – ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, в їх задоволенні просив відмовити. Суду пояснив, що ОСОБА_5 на час виготовлення технічної документації та отримання державних актів на право власності на земельні ділянки прав позивача порушено не було, оскільки ОСОБА_4 став користувачем земельної ділянки лише в 2009 році. Погодження меж та конфігурація земельної ділянки відбувалась з користувачем земельної ділянки ОСОБА_6, відповідачу були видані межові знаки.

В судове засідання третя особа – Коростишівська міська рада свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи мається заява про розгляд справи без участі представника міської ради, а рішення просять прийняти на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так судом встановлено, що 10.06.1982 року ОСОБА_4 придбав у власність 25/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд загальною площею 36,80м2, що розташований на земельній ділянці розміром 910 м2, за адресою м. Коростишів, провул. Щорса, 36. Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10.06.1982р. укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ( а.с.12).

Як підтвердила в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 в натурі 25/100 частин будинку та земельної ділянки в користування їм не виділялось. На той час їх земельна ділянка не межувала з земельною ділянкою ОСОБА_5

Так, у відповідності до положень статей 125, 126 ЗК України, в редакції, яка була чинною на час прийняття рішення Коростишівською міською радою від 20.12.2005 р. та видачі державних актів серії ЯБ № 857674, ЯБ № 857675 від 19.07.2006р., які оспорюються позивачем, передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Таке право власності посвідчується державними актами.

Відповідно до п.1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, що затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р. ( чинною на час виникнення спірних правовідносин та видачі державних актів ) - складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, всіх видів проводиться після перенесення в натуру ( на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженими в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами в 2005 р. іншим співвласником 75/100 частин житлового будинку та користувачем земельної ділянки ( що межувала з земельною ділянкою № 34) за адресою провулок Щорса,36 , м. Коростишів був ОСОБА_8

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 на території м. Коростишів, пров. Щорса,34 вбачається, що відповідно до протоколу погодження меж земельної ділянки від 25.08.2005 р. ОСОБА_5 були погоджені межі земельної ділянки суміжними землекористувачами; ОСОБА_5 при встановленні меж земельної ділянки визначено, що її площа становить 0,1176 га., межі ділянки закріплені 14 межовими знаками, які передані на зберігання останній. Вищевказана технічна документація містить план та детальний опис меж ( а.с. 18-34).

Рішенням Коростишівської міської ради від 20.12.2005 року ОСОБА_5 передано земельні ділянки у приватну власність: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ( присадибна ділянка) - площею 0,1000 га. та для ведення особистого селянського господарства - 0,0176 га, що розташовані пров. Щорса,34, м. Коростишів та видано державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки 19.07.2006 р. серії ЯБ № 857674 кадастровий номер № 1822510100:01:011:0040, ЯБ № 857675 - кадастровий номер 1822510100:01:011:0044 ( а.с.16-17, 84-85).

Відповідно до договору купівлі продажу частини житлового будинку від 29.12.2009 року позивач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_8 75/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Коростишів, пров. Щорса,36.

Отже, власником всього домоволодіння № 36 по провул. Щорса, в м. Коростишів ОСОБА_4 став лише 22.12.2009 р., у власність ОСОБА_5 перейшли земельні ділянки, межі та площа яких були визначені між попереднім співвласником будинку № 36 ОСОБА_8 та ОСОБА_5, задовго до набуття ОСОБА_4 права власності на будинок та права на користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку, що на час видачі державних актів відповідачу ОСОБА_5 будь-яких прав позивача ОСОБА_4 порушено не було.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.12.2013 р. ухваленому в цивільній справі № 611/1757/12 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позов ОСОБА_5 задоволено. Вирішено усунути ОСОБА_5 перешкоди у користуванні належної останній земельної ділянки площею 0,1000 га., що розташована в Житомирській області, м. Коростишів, пров. Щорса,34, зобов’язавши ОСОБА_4 звільнити вказану земельну ділянку провівши за власні кошти демонтаж належного останньому приміщення, господарських споруд житлового будинку та фундаменту, що розташовані на земельній ділянці ОСОБА_5 Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 02.10.2014 р. вказане рішення райсуду залишено без змін.

Вищевказані судові рішення були і предметом розгляду судом касаційної інстанції, так, відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 р. касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Коростишівського райсуду від 12.12.2013 р. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 02.10.2014 р. залишено без змін.

Доводи представників позивача, щодо неможливості виконання вказаних рішень суду через відсутність каталогу координат місця знаходження земельної ділянки відповідача, як на одну з підстав визнання недійсним державних актів, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до повідомлення відділу Держземагенства у Коростишівському районі від 15.09.2015 р. за № 34-612-0.2-3730/2-15 відповідачу ОСОБА_5 було надано копію з Поземельної книги ( номер сторінки 7) з координатами поворотних точок меж земельних ділянок за кадастровими номерами земельних ділянок 1822510100:01:011:0040 та 1822510100:01:011:0044.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельній ділянці здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і заподіяння вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України, передбачено, що, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, у ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, розглядаючи даний спір, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, в зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обзязі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 125,126 ЗК України ( в редакції станом на 19.07.2006р.), ст. 156 ЗК України, ст.ст. 4,5,12,13,76-81,89,259,264,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа Коростишівська міська рада про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Головуюча: В.В.Янчук