Ухвала суду № 73224206, 05.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/828/18 Справа № 201/1948/18 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кондаков Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Кондакова Г.В.

суддів: Кононенко О.М.,

ОСОБА_2

при секретарі Письменної К.В.

за участю прокурора Грамми О.А.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2018 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо

ОСОБА_3, 30 листопада 1977 року народженця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650000007,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 28 лютого 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору в зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Рішення суду обґрунтовано тим, що до наданого суду обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, не було долучено відповідного письмово роз’яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_3 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

На думку суду першої інстанції це суттєве порушення прокурором процесуального закону і права ОСОБА_3 на захист.

Прокурор не погодився з вказаним рішенням суду. В своїй скарзі просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Відсутність письмового роз’яснення обвинуваченому про права на суд присяжних, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Посилається на вимоги ч. 4 ст. 68 КК України про те, що довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на нього не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Таким чином, максимальне покарання щодо ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, не може перевищувати двох третин від максимального строку покарання, а не як зазначено в ухвалі – довічне позбавлення волі.

Стверджує, що суд помилково прийшов до висновку про необхідність виконання вимог ст. 384 КПК України, про необхідність роз’яснення прокурором обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Обвинувачений в апеляційній скарзі вважає ухвалу законною та обґрунтованою. Крім того, просить перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України на закон з більш м’яким покаранням.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просила її задовольнити. Ухвалу скасувати. Обвинувальний акт повернути для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обвинуваченого просила залишити без задоволення.

Обвинувачений та його захисник підтримали свої вимоги. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали свої позиції.

Заслухавши суддю–доповідача, думку прокурора, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, щодо апеляційна скарга прокурора не може підлягати задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК.

Вимоги до змісту та форми обвинувального акту визначені ст. 291 КПК.

Даною нормою передбачено певний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті.

Згідно ст. 384 КПК України, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Вказана норма кримінального процесуального закону прямо вказує на письмове роз’яснення прокурором обвинуваченому вказаного права та, що вказане роз’яснення додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким і за яке передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Однак, як вбачається з матеріалів провадження, до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_3, прокурором не було надано письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, що явно суперечить вимогами ст. 384 КПК.

Обговорюючи доводи прокурора з посиланням на ч. 4 ст. 68 КК про неможливість призначення довічного позбавлення волі, а тому і про відсутність процесуального обов’язку роз’яснювати обвинуваченому ОСОБА_3 право на суд присяжних, колегія вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

На стадії підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості вирішувати питання про вид та міру покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним. Дане питання, серед іншого, вирішується судом при ухваленні рішення за наслідками судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 2 КПК, завданням кримінального провадження є повне та неупереджене розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі "Кузнецов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., та у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 р., де зазначено, що мотивованість судового рішення пов'язана з належним здійсненням правосуддя, тобто у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. А також у справі "Беллет проти Франції", від 04.12.1995 р., де висвітлюються питання про забезпечення доступу до суду.

Сукупність вказаних даних приводить до висновку про безпідставність доводів прокурора про помилковість висновків суду про необхідність застосування вимог ст. 384 КПК України в частині роз’ясненні прокурором обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі зазначив, що фактично він згоден з рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту щодо нього, та просив перекваліфікувати його дії на більш м’яку статтю КК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що його доводи не є слушними, оскільки на даній стадії судового розгляду суд позбавлений такої можливості.

Враховуючи викладене, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору ґрунтується на вимогах закону, воно є обґрунтованим і вмотивованим. Підстав для його скасування колегія не находить, а обставини, які є підставою для повернення, позбавляють можливості суд першої інстанції належним чином провести судове засідання і прийняти судове рішення.

Таким чином, невідповідність обвинувального акту вимогам закону позбавляє суд в подальшому розглянути кримінальне провадження по суті та прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності до закону. Тому колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 407, 409 КПК України, п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_2