Рішення № 7322407, 08.12.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа №2-2003/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

при секретарі Мельниковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 О,О.

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом Комунального підприємства “Служба єдиного замовника” до ОСОБА_2 про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач комунальне підприємство “Служба єдиного замовника” м.Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території. В обґрунтування вимог вказав, що відповідач є власником квартири за адресою: м-н «Молодіжний», 11/11, м.Димитров Донецької області. З 09.07.2002р. до теперішнього часу позивач є балансоутримувачем та управителем житлових будинків, прийнятих від ПЖКГ Димитровської міської ради. Власники квартири у багатоквартирних будинках також є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані приймати участь у загальних витратах, пов’язаних з утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки відповідач, в період з 01.08.2006р. по 01.06.2009р. не сплачувала плату з утримання будинку та прибудинкової території, заборгованість з якої за вказаний період становить 2950,95грн., комунальне підприємство просить суд стягнути з неї на його користь вказану заборгованість та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Крім того, позивач вважає, оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому просить стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів в сумі 509,52 грн., три відсотка річних в сумі 83,16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що на її прохання позивач ніяк не реагував. На протязі багатьох років вони намагалися щось добитися, але марно. Вони самі щось робили, вони замінили все на нове. Замінили все на пластик, замінили все свої силами, купили у відповідача 4 вентиля, але тепла немає. Дійшло до того, що позивач не приймає заяви, тому вони посилають їх поштою. Відповідач передає неправдиві відомості до тепломережі. Фактично вона мешкала у вказаний період. У зимній період часу вона більше мешкає у матері, тому що там неможливо жити. Вона не обрізала у підвалі труби опалення. Вона знає, що труби опалення обрізали. Майстер тепломережі Попов і слюсар Бакулін обстежили підвал, то розповіли, що там ніколи не буде тепла. Неправдивих відомостей вони не передають. Зараз у них є опалення. Якщо слухати третю особу, то у них забиті прилади опалення, але вони замінили все на пластик за свій кошт всім стояком, всім замінили. Тепла як не було, так й немає. Слюсар говорить, що не буде тепла, поки не зроблять ремонт у підвалі. У неї живе мама на 5-6, ремонт робили 46 років тому, але батареї гарячі. На двері, ремонт під’їзду вони збирають кошти.

Представник третьої особи, Приватного підприємства «Гарант-Сервіс 1» пояснила суду, що вони працюють за графіком, опалення змінено, підвал поміняний, подача змінена, обратка залишилася 2-4 під’їзд, по грошам навіть замінили більше, ніж отримали від мешканців будинку. Роботи виконують згідно графіку. Центральне опалення замінено 104 м у цьому році. Підвал був замінений під квартирою відповідача у 2008 році, у цьому році не міняли. Вони відкривали воду та з’ясувалося, що у відповідача забити батареї. Вона неодноразово намагалися попасти у ці квартири, але не могла. Скарги були на ліцьової сторони. Вони працюють тільки з грошима будинку, бюджетної підтримки немає. Вона говорить правду. Відповідач до них не зверталася з приводу неякісних послуг.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Димитровською держнотконторою 29.03.1997р., який знаходиться на балансі комунального підприємства “Служба єдиного замовника”, яке згідно статуту є юридичною особою і балансоутримувачем всіх жилих будинків (а.с.4, 6, 12-13).

Рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002р. № ІV/4-3 позивачу передані на баланс об’єкти комунальної власності, зокрема й будинок 11 м-ну «Світлий» м.Димитров Донецької області (а.с.10).

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 13.05.2009р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26.10.2009р., з відповідача на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» стягнута заборгованість за період з 12.01.2006р. по 01.12.2008р. у розмірі 5559,54 грн. та заборгованість за договором реструктуризації № 686 від 27.10.2003р. в сумі 593,23 грн.

Відповідач 02.10.2009р. уклала шлюб та змінила прізвище з «Коленченко» на «Лобкова».

Згідно актів від 25.02.2007р., 17.12.2007р., 20.12.2008р., 09.01.2009р. 21.02.2009р., 24.03.2009р. складеного мешканцями будинку та депутатом міської ради, прилади опалення у квартирі відповідача холодні.

Згідно акту від 15.05.2008р., складеного мешканцями будинку, депутатом міської ради та головним інженером ПЖКГ, внаслідок завуження подающого трубопроводу зменшена швидкість подачі теплоносія.

Відповідач зверталася із заявами від 12.12.2006р, 23.02.2007р., 22.01.2008р. до позивача щодо ненадходження тепла до приладів опалення у її квартирі.

Згідно довідки позивача від 08.12.2009р., відповідно до довідника «Опалення та вентиляція цивільних та житлових будинків», у квартирі відповідача повинно бути 26 секцій чавунних радіаторів. Згідно акту обстеження, фактично у відповідача 48 чавунних секцій.

Згідно акту від 27.04.2009р., при обстеженні приладів центрального опалення було встановлено, що вхід у прилади опалення не забит, є вільний доступ для протоку теплоносія. Для додаткового обстеження центрального опалення необхідно обстежити квартиру 8, до якої нема вільного доступу.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи письмового розрахунку (а.с.9), плата утриманню будинку і прибудинкової території в період з 01.08.2006р. по 01.06.2009р. відповідачем не сплачувалась, заборгованість з плати з утримання будинку та прибудинкової території за вказаний період складає 1786,33 грн.

Згідно ст.ст.151, 156 ЖК України, власник квартири в багатоквартирному будинку зобов’язаний брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенні ремонту. Це ж положення визначено п.7 Правил користування приміщеннями будинків, затвердженого ПКМУ № 572 від 08.10.1992р. в редакції ПКМУ № 45 від 24.01.2006р., згідно якого власники квартир зобов’язанi вносити плату на обслуговування i ремонт будинку.

Згідно за ст.162 ЖК України, ст.ст.525, 526 ЦК України плата за комунальні послуги у квартирі, яка належить громадянину, стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам, тобто споживачі зобов’язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги і нести майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із договору надання послуг, одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Відповідачем належних доказів щодо ненадання послуг, не надано.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України не допускається, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання, тому позивач мав право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачеві теплову енергію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку порушила умови договору, оскільки в період з 01.08.2006р. по 01.06.2009р. не сплачувала зазначені витрати, та з неї підлягає стягненню на користь позивача зазначена в позові сума заборгованості у розмірі 2950,95 грн.

Згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Відповідачем належних доказів щодо ненадання послуг, не надано.

Враховуючи порушення умов складання актів, наданих суду відповідачем, суд не може врахувати їх як належний доказ на підтвердження позиції відповідача. Враховуючи, що відповідачем дані акти не надавались позивачу, як встановлено вимогами законодавства, у позивача не було підстав для здійснення перерахунку з приводу неналежного опалення в квартирі відповідача у період, визначений в актах.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання якого складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 року № 554-IV. Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємством на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13 листопада 1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 10 січня 2002 року з наступними змінами та доповненнями регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення статті 625 Цивільного кодексу України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюється. Тому вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

В силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 22,90 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2).

Судом встановлено, що рішенням Димитровської міської Ради від 24.12.2008 року, позивач звільнений від сплати судового збору, що зараховується в місцевий бюджет, тому відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір пропорційно задоволених вимог в розмірі 38,93 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.151, 156, 162 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями будинків, затвердженого ПКМУ № 572 від 08.10.1992р., ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Служба єдиного замовника» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства “Служба єдиного замовника” (розрахунковий рахунок 26000980103842 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк Димитровське відділення, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32062555) витрати з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2006р. по 01.06.2009р. в сумі 2950,95 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22,90 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 38,93 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя