Рішення № 7322406, 16.11.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-1940/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

при секретарі Мельниковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Димитров Донецької області справу за позовом обласного ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Димитровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Димитровської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію.

В обґрунтування позову вказав, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності загальною площею 39,40 м2. Особовий рахунок 013346. У період з 01.09.2006 року по 01.09.2009 рік відповідачу була відпущена теплова енергія, за яку вона плату не вносила, в зв’язку з чим за нею утворилася заборгованість у розмірі 5999 грн. 44 коп. з яких: 4005,87 грн. – сума основної заборгованості, 1675,97 грн. – збитки від інфляції, 317,60 грн. – 3% річних. У зв’язку з вищевикладеним просить суд стягнути вищевказані суми з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги

Відповідач до судового засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена відповідно до цивільно-процесуального законодавства, клопотання про перенесення розгляду справи до суду не надала.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з’явилися.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач у період з 01.09.2006 року по 01.09.2009 рік була зареєстрована та мешкав у квартирі № 22 будинку № 34 на вул.Л.Чайкіної м.Димитров Донецької області на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області 15.04.2004р., № 3886 (а.с.13, 14), користувався тепловою енергією, але плату за це у повному обсязі не вносила – всього в сумі 4005 грн. 87 коп.. Зазначені факти встановлено на підставі довідок комунального підприємства, бюро технічної інвентаризації м.Димитров, довідки про розрахунок заборгованості.

Згідно за ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил надання населенню послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення, якими передбачені розрахунки для встановлення оплати послуг, плата за надання цих послуг повинна надаватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно за ст.156 ЖК України, Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверждених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.92, та у редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, всі співвласники квартири зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно за ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги у квартирі, яка належить громадянину, стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам.

На ім’я відповідача позивачем відкрито особовий рахунок № 013346 (а.с.15), що свідчить про фактичне укладення договору між відповідачем і позивачем, зобов’язання умов якого відповідач порушив в односторонньому порядку, що дає підстави для задоволення вимог позивача.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання якого складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 року № 554-IV. Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємством на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13 листопада 1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 10 січня 2002 року з наступними змінами та доповненнями регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення статті 625 Цивільного кодексу України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюється. Тому вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при пред’явленні позову до суду (а.с.2).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.156, 162 ЖК України, ст.ст.510, 525, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року, п.18 Правил по наданню населенню послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 року № 630, ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Димитровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”:

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26006980103891 у філії Кредитпромбанк м.Димитров, МФО 335593, ЗКПО 30617632.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 40,59 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя