Постанова № 73219194, 04.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Київ

Справа №759/15331/16-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 04 квітня 2018 року

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Павлишина П.О.

сторони: позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва, ухваленого 08 грудня 2017 року суддею Ул'яновською О.В. в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, час і дата складання повного тексту рішення невідомі, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права влсності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

Справа №759/15331/16-ц № апеляційногопровадження:22-ц-796/2000/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Ул’яновська О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд припинити право на частку у майні, яка складає 1/2 квартири АДРЕСА_1, із стягненням грошової компенсації зі ОСОБА_3 у сумі 765900 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому та відповідачу ОСОБА_3, як колишньому подружжю, належить по 1/2 частині вказаної квартири. Користуватись своєї власністю, вселитись та проживати у квартирі, він позбавлений можливості, оскільки відповідач створює перешкоди у вселені у житло, чим порушує його майнові права.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 врозмірі 655000 грн. (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч) 00 коп.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, з дня отримання ОСОБА_2 грошової компенсації.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 6550 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно, однобічно та необ'єктивно досліджені обставини справи, не надано оцінку кожному доказу окремо.

Відповідно до п.8 ч.І Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. З Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5, підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведені матеріалами справи .

Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2015 року, у порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину кожному квартири АДРЕСА_1.

Проте, апеляційний суд в складі колегії суддів, вважає такий висновок суду необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до положень ст. 10-11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналізуючи наведені норми права вбачається, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, суд розглядає справи тільки за звернення особи та тільки відносно тієї особи, яку визначив у своєму позові позивач. Позивач же може звернутися за захистом свого права тільки до особи, яка його порушила.

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся з позовом саме до ТОВ «Гіпек».

Проте, як установлено апеляційним судом в складі колегії суддів, 31 серпня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, було внесено запис про право власності на підставі договору дарування на квартиру АДРЕСА_1, де власниками по 45/100 частки квартири кожній є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.173, 174).

Тобто, саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками спірної квартири, а не ОСОБА_3

Апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по даній справі.

Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача, а суд першої інстанції належним чином не перевірив реєстрацію права власності на спірну квартиру за іншими особами на час ухвалення рішення та повинен був роз'яснити йому право на заміну первісного відповідача належними відповідачами.

Проте, судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог цивільного процесуального законодавства України, що призвело до ухвалення помилкового рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Статтею 367 ЦПК України процесуально визначено межі розгляду справ в апеляційній інстанції.

Так, відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, не має процесуальної можливості усунути вказані вище недоліки, допущені місцевим судом.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення про задоволення позову до відповідача ОСОБА_3, а апеляційний суд в складі колегії суддів позбавлений процесуальної можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем на стадії апеляційного розгляду, то рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права влсності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І.Шкоріна