Рішення № 73216320, 19.03.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/60/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Чаплинська селищна рада, про встановлення факту постійного проживання на момент смерті зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою у якій вказує, що 15 липня 2006 року померла її матір ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина та заявник, будучи спадкоємцем першої черги за законом звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус листом від 07.12.2017 року повідомила її про те, що заявником пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, а документів, що підтверджували б її проживання на момент смерті спадкодавці разом з останньою ОСОБА_2В не надано. У зв’язку з вищевикладеним, заявник звернулася із заявою до суду і просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 15.07.2006 року по вул. Шевченко, 37 в смт. Чаплинка Херсонської області.

Представник заявника за дорученням для надання безоплатної правової допомоги від 23.12.2017 року №422 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги ОСОБА_2 та просила суд заяву задовольнити, оскільки фактично заявник з 2002 року проживала разом з матір’ю до дня її смерті, здійснювала за нею догляд та проводила поховання, хоча зареєстрована була за іншою адресою, відмінною від місця проживання померлої.

Представник заінтересованої особи Чаплинської селищної ради Херсонської області в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, проти задоволення вимог заявника не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження, серії VІІ-УР №0868485, 04 січня 1966 року народилася ОСОБА_4. Згідно вказаного свідоцтва про народження, матір’ю ОСОБА_4 вказано ОСОБА_3. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00009135423 від 15.06.2011 року, вбачається, що 05 листопада 1985 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області, було складено актовий запис №86 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Відповідно до вказаного витягу, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила своє прізвище на ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про смерть, серії 1-КГ №026125, виданого 18.07.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_3 померла 15 липня 2006 року, про що було зроблено відповідний актовий запис №104.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті з життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З листа Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області від 07.12.2017 року №1180/01-16, вбачається, що заявник звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, поза строком визначеним ст.. 1270 ЦК України, та їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, або надати підтверджуючі документи, що підтвердили б факт проживання її разом зі спадкодавцем на момент смерті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є рідним братом заявниці. За домовленістю між ними, його сестра ОСОБА_2 з 2002 року проживала разом з матір’ю та здійснювала за нею догляд, а він у свою чергу відмовився від права на будинок. Після смерті матері сестра так і залишилася проживати у цьому будинку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що є двоюрідним братом заявниці. Вказує, що ОСОБА_2 з 2003 року проживала разом з матір’ю та здійснювала за нею догляд, оскільки мати тяжко хворіла. Він приходив до неї та бачив, що заявниця проживає зі своєю матір’ю, а після її смерті залишилася проживати у будинку.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що підтримує із заявницею дружні стосунки. З 2002 року після того як матір заявниці захворіла, остання почала проживати разом з матір’ю та здійснювала за нею догляд. Вона у свою чергу приходила допомагати заявниці доглядати матір.

За змістом норм ст..ст. 1268-1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, на день смерті своєї матері ОСОБА_2 була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, хоча фактично проживала разом зі своєю матір’ю за адресою: вул. Шевченко, 37 в смт. Чаплинка Херсонської області.

В судовому засіданні вказаний факт підтверджено показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які підтвердили факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме 15.07.2006 року.

Метою встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підтвердження факту прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи викладені у заяві та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 259, 315, 319 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 по вул.. Шевченко, 37 в смт. Чаплинка Херсонської області району Херсонської області з 2002 року по день смерті ОСОБА_3 – 15.07.2006 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.О. Пилипенко